Ухвала суду № 13462355, 07.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9386/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЧаку Є.В.,

суддів:Хрімлі О.Г.,

Коротких А.Ю.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення №0001564320/3 від 18.05.2009, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення №0001564320/3 від 18.05.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач по справі Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»- подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2010 року та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків 27.11.2008 р. було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питання неподання податкових розрахунків зі збору за право на використання символіки міста Києва Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ»(надалі - позивач) за період з 01.07.2007 р. по 10.11.2008 р.

За результатами перевірки був складений акт за №636/43-20/14371869 від 27.11.2008 р. (далі акт), яким встановлено порушення позивачем вимог п. 6.2. Положення про збір за право використання символіки Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради народних депутатів № 149/3240 від 09.03.2006 р. (далі Рішення №149/3240) та п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181-ІІІ) зі змінами та доповненнями, а саме: позивачем не були подані податкові декларації зі збору за право на використання символіки міста Києва за ІІІ, VI квартали 2007 року та І, ІІ, ІІІ квартали 2008 року.

На підставі зазначеного акта, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001564320/3 від 18.05.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 850,00 грн.

За результатами оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, ДПА України прийнято рішення №1784/6/25-025 від 27.07.2009 р. про залишення скарги позивача без розгляду.

Закон України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991 р. визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників.

Відповідно до п. 9 ст. 15 зазначеного Закону до видів місцевих податків і зборів (обовязкових платежів) належить збір за право використання місцевої символіки.

Також, згідно з ч. 3 ст. 15 цього Закону, місцеві податки і збори (обовязкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Статтею 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»№56-93 від 20.05.1993 р. передбачено, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, на підставі ст. 3 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ»№401 від 15.01.1999 р., зміст, опис, порядок використання символіки визначаються Положенням про символіку, яке затверджується відповідно Київською міською радою та районними в місті радами.

Відтак, рішенням № 149/3240 «Про внесення змін і доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.1994 № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»затверджено Положення про збір за право на використання символіки м. Києва (далі Положення).

На підставі Розділу ІІІ вищезазначеного Положення платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Пунктом 1.2. даного Положення визначено, що до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 N 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі - Перелік). Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції (крім найменувань, які слугують для визначення місцезнаходження); зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо.

Так, в даному випадку позивачем використовується назва «Київ», яку згідно з Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №72 від 21.03.1995 року «Про схвалення Переліку назв обєктів та історичних памяток, що відносяться до місцевої символіки»віднесено до вищезазначеного Переліку.

У відповідності до п. 2.1. Положення об'єктом оподаткування збором для юридичних і фізичних осіб є виготовлена продукція (виконані роботи, надані послуги) з використанням символіки м. Києва з комерційною метою.

Також, пункт п. 2.2. даного Положення передбачає, що розрахункової базою оподаткування збором юридичних осіб є: загальна вартість виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) підприємств, організацій, установ, у власних назвах або товарних знаках яких використовується символіка міста у комерційних цілях; вартість окремих видів продукції (робіт, послуг), при виготовленні (виконанні, наданні) яких використовується символіка м. Києва; загальна сума доходів банку.

На підставі п. 6.2. Положення, підприємства (юридичні особи) розрахунок сплати збору за право на використання символіки м. Києва подають Державній податковій інспекції за місцем реєстрації платника не пізніше сорока календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 N 622 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за право на використання місцевої символіки".

Також п. 6.3. Положення передбачає, що збір за право на використання символіки м. Києва сплачується підприємствами та організаціями щоквартально не пізніше десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання розрахунку сплати збору.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції вбачає, що збір на право використання символіки міста Києва, зокрема, найменування «Київ»справляється з тих субєктів господарювання, які використовують символіку у комерційний цілях.

При цьому слід зазначити, що позивач здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність». Статтею 66 цього Закону передбачено, що Національний банк України здійснює державне регулювання діяльності банків, зокрема, надає рекомендації щодо діяльності банків.

В свою чергу, п. 4 Загальних положень Методичних рекомендацій щодо організації процесу формування управлінської звітності в банках України, затверджених Постановою правління НБУ №324 від 06.09.2007 визначається поняття комерційної діяльності, а саме: це діяльність із залучення та розміщення коштів, надання послуг з обслуговування, яка не повязана з торговими операціями банку та управлінням активами.

Однак, в Положенні застосовано саме термін «комерційна ціль», визначень якого законодавство не містить.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що під комерційною метою підприємства слід розуміти будь-яку мету, що направлена на отримання доходу (прибутку) субєктом господарювання у майбутньому у вигляді матеріальних або нематеріальних благ.

З приводу стверджень апелянта щодо використання ним найменування «Київ»виключно для визначення свого місцезнаходження, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи Закону виступають від її імені.

За таких обставин, позивач зобовязаний справляти збір на право використання символіки міста Києва, таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків №0001564320/3 від 18.05.2009 р.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 10 грудня 2010 року.