Постанова № 13462303, 14.01.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2011 року № 2а-6337/10/2370 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Кириченко Н.В.,

за участю: представника позивача Сизька Б.Б. - за довіреністю, представника відповідача Сала В.Д. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сільгаз» до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначені податкові зобовязання за платежем податок на прибуток,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 року приватне підприємство «Сільгаз» звернулось з позовом до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання нечинними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень, якими визначені податкові зобовязання за платежем податок на прибуток від 01.06.2010 р. № 0000232301/0/5071/23-018 на суму 55487 грн. 00 коп. та від 28.09.2010 р. № 0000232301/2/8948 на суму 7929 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами виїзної перевірки ПП «Сільгаз» відповідачем встановлено що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року ПП «Сільгаз» задекларовано податок на прибуток у сумі 55059 грн. 00 коп., в тому числі перевіркою повноти визначення податку на прибуток за вказаний період встановлено його заниження всього у сумі 36991 грн. 00 коп.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232301/0/5071/23-018 від 01.06.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в розмірі 55487 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 36991 грн. 00 коп. та за фінансовими санкціями 18496 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням 12.06.2010 року позивач оскаржив його в порядку апеляційного узгодження до Канівської ОДПІ Черкаської області та ДПА в Черкаській області. 15.09.2010 року рішенням ДПА в Черкаській області № 19968/25-010 про результати розгляду повторних скарг скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000232301/0/5071/23-018 від 01.06.2010 року в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 47558 грн. 00 коп. (31705 грн. 00 коп. основного платежу та 15853 грн. 00 коп. штрафних санкцій), в іншій частині на суму 7929 грн. 00 коп. (5286 грн. 00 коп. основного платежу та 2643 грн. 00 коп.) залишено рішення без змін, а скаргу без задоволення.

26.11.2010 року рішенням ДПА України № 12744/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги залишене без змін податкове повідомлення-рішення Канівської ОДПІ № 0000232301/0/5071/23-018 від 01.06.2010 року з урахуванням рішення ДПА в Черкаській області від 15.09.2010 року, прийнятого за розглядом повторних скарг, а скарга позивача без задоволення.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно та протиправно, оскільки висновки викладені в акті планової виїзної перевірки від 20.05.2010 року суперечать фактичним обставинам справи так і нормам чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги та просив суд також скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 15.07.2010 року № 0000232301/1-6581 на суму 55487 грн. 00 коп. та від 02.12.2010 року № 0000232301/3 на суму 7929 грн. 00 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивачем допущено порушення щодо зменшення валових доходів за 2008 рік на суму 24952 грн. 00 коп. та збільшення валових витрат на суму 31737 грн. 00 коп. в т.ч. (витрати на придбання товарів, робіт та послуг на 15523 грн. 00 коп., витрати на оплату праці в сумі 11408 грн. 00 коп. нарахування на зарплату в сумі 4356 грн. 00 коп. та інші витрати в сумі 450 грн. 00 коп.) у звязку з неправильним формуванням доходів та витрат, у період зміни підприємством системи оподаткування зі спрощеної на загальну.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №551312, приватне підприємство «Сільгаз» ідентифікаційний код 33531710, зареєстровано Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області 29.06.2005 року.

Суд встановив, що з 29.04.2010 р. по 17.05.2010 р. посадовими особами Канівської обєднаної державної податкової інспекції на підставі направлення від 29.04.2010 р. № 20 проведена планова виїзна перевірка ПП «Сільгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.

Під час виїзної планової перевірки встановлено, що приватним підприємством «Сільгаз», в порушення вимог пункту 1.32 статті 1, підпунктів 8.1.2, 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нараховувались амортизаційні відрахування на придбаний невиробничий фонд (легковий автомобіль «Toyota»), використання якого в господарській діяльності підприємством не доведено, і як наслідок, в порушення вимог підпунктів 5.3.2, 5.4.6 статті Закону, віднесено до валових витрат витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що перевищують 10 % їх сукупної балансової вартості, та витрати, пов'язані з добровільна страхуванням невиробничого фонду. Крім того, в порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту включено суми податку сплачені у зв'язку з придбанням паливно-мастильних матеріалів та запасних частин для легкового автомобіля, який не використовується в господарській діяльності підприємства.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 63/23/33531710 від 20.05.2010 р. При підписанні вказаного акта головним бухгалтером ПП «Сільгаз» ОСОБА_3 була зроблена письмова відмітка про незгоду із висновками вказаного акта перевірки.

26.05.2010 р. відповідно до п. 4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327) позивач подав до Канівської ОДПІ письмові заперечення до акта перевірки, в яких, зокрема, просив при прийнятті податкового повідомлення-рішення обовязково врахувати вказані заперечення до акту перевірки від 20.05.2010 року.

01.06.2010 р. начальник Канівської ОДПІ Умриш Б.В. на підставі акта перевірки від 20.05.2010 р. прийняв податкове повідомлення-рішення. № 0000232301/0 5071/23-018 згідно з п/п «б» п.4.2.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначив суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток 55487 грн. 00 коп., у т.ч. за основним платежем - 36991 грн. 00 коп., штрафні (фінансові) санкції - 18496 грн. 00 коп.

12.06.2010 р. позивач направив рекомендованим листом до Канівської ОДПІ скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

15.07.2010 р. рішенням Канівської ОДПІ № 6547/23-024 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 01.06.2010 р. - скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

В звязку з чим, 26.07.2010 р. позивач направив рекомендованим листом до ДПА в Черкаській області скаргу на подат кове повідомлення-рішення та рішення Канівської ОДПІ від 15.07.2010 р.

15.09.2010 р. рішенням ДПА в Черкаській області № 19968/25-010 про результати розгляду повторних скарг скасоване податкове-повідомлення-рішення Канівської ОДПІ від 01.06.2010 р. № 0000232301/0/5071/23-018 в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 47558 грн. 00 коп. (31075 грн. 00 коп. основного платежу та 15853 грн. 00 коп. штрафних санкцій) та в цій частині рішення від 15.07.2010 р. № 6547/23-024 про результати розгляду первинної скарги, в іншій частині - на суму 7929 грн. (5286 грн. 00 коп. основного платежу та 2643 грн. 00 коп. штрафних санкцій) залишити рішення ДПІ без змін, а скаргу без задоволення.

28.09.2010 р. позивач направив рекомендованим листом до ДПА України повторну скаргу на вищевка зані податкове повідомлення-рішення, рішення Канівської ОДПІ та ДПА в Черкаській області про результати розгляду скарг.

26.11.2010 р. рішенням ДПА України № 12744/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги залишене без змін податкове повідомлення-рішення Канівської ОДПІ від 01.06.2010 р. № 0000232301/0/5071/23-018 з урахуванням рішення ДПА в Черкаській області від 15.09.2010 р., прийнятого за роз глядом повторних скарг, а скарга позивача без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Сільгаз» в період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року фактично здійснювало діяльність з проектування та монтажу зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж і систем газопостачання, приладів і засобів вимірювання, проектних робіт по газоустаткуванню.

Згідно видаткової накладної від 06.12.2007 № РН-399 позивачем придбано у ПП «Сократ-М» автомобіль «Toyota RAV4 6336» вартістю 225533 грн. 00 коп., в т. ч. 37588 грн. 00 коп. ПДВ. Вказаний транспортний засіб зареєстрований в органах ДАІ УМВС 07 грудня 2007 року на власника - приватне підприємство «Сільгаз». Придбаний автомобіль віднесено до другої групи основних фондів та зараховано на баланс підприємства за первісною вартістю 231976 грн. 00 коп. Залишкова вартість основних фондів станом на 01.01.2008 складала 281591 грн. 00 коп.

За даними відомостей по нарахуванню амортизації приватним підприємством «Сільгаз» амортизаційні відрахування на вартість придбаного автомобіля нараховувались починаючи з першого кварталу 2008 року. Суми амортизаційних відрахувань, включались до декларацій з податку на прибуток підприємства та зменшувався скоригований прибуток платника податку: за І квартал 2008 року на 23197 грн. 00 коп., за II квартал 2008 року на 20878 грн. 00 коп., за III квартал 2008 року на 18790 грн. 00 коп., за IV квартал 2008 року на 16911 грн. 00 коп., за III квартал 2009 року на 12328 грн. 00 коп. та за IV квартал 2009 року на 11096 грн. 00 коп., а всього на 103200 грн. 00 коп.

До складу валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік віднесено виграти, пов'язані з ремонтом та добровільним страхуванням легкового автомобілі «Toyota RAV4 6336» в сумі 12633 грн. 00 коп. та 13627 грн. 00 коп., відповідно.

До складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з лютого 2008 року по грудень 2009 року позивачем включались суми податку сплачені при придбанні паливно-мастильних матеріалів в розмірі 10074 грн. 00 коп. та запасних частин і розмірі 2075 грн. 00 коп., які використовувалися при експлуатації легкового автомобіля.

В акті перевірки від 20.05.2010 року № 63/23/33531710 вчинено запис про те, що приватним підприємством «Сільгаз» не доведено використання легкового автомобіля «Toyota RAV4 6336» в господарській діяльності, зокрема для перевірки надано подорожні листи, в яких не зазначене місця призначення поїздки, завдання та мети використання автомобіля, не вказано показник спідометра та фактичний час повернення автомобіля до гаража, а тому підприємством безпідставно нараховувались амортизаційні відрахування в сумі 103200 грн. 00 коп., відносились до валових витрат витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів та добровільним страхування невиробничого фонду в сумі 23623 грн. 00 коп. До складу податкового кредиту неправомірно включено суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням паливно-мастильних матеріалів та запасних частин для легкового автомобіля, який не використовується в господарській діяльності підприємства.

Крім того, перевіркою збільшено валові доходи за 2008 рік на суму 24952 грн. 00 коп., зменшені валові витрати на суму 15523 грн. 00 коп. та зменшено податковий кредит на суму 2184 грн. 00 коп. у зв'язку неправильним формуванням доходів та витрат, у період зміни підприємством системи оподаткування зі спрощеної на загальну.

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткуванні прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Згідно підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону, основні фонди підлягають розподілу такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

Підпунктом 8.3.5 пункту 8 статті 8 Закону, облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп З і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться. Норми амортизації встановлені підпунктом 8.6.1 пункту 8 статті 8 Закону у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду (в розрахунку на податковий квартал), зокрема для групи 2 - 1 відсотків.

Таким чином, витрати на придбання легкового автомобіля, який відноситься до групи основних фондів, враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рахунок поступового віднесення таких витрат на зменшення скоригованого прибутку платника податку на суму збільшеної балансової вартості групи 2 основних фондів, до якої застосовується норма амортизації 10 відсотків.

Відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов'язковим, тобто експлуатація транспортних засобів здійснюється тільки за наявності страхового поліса, що є договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і підтверджує сплати страхового платежу. Відповідальність за обов'язкове страхування цивільної відповідальності покладається на власника транспортного засобу, яким може виступати юридична або фізична особа, що експлуатує транспортний засіб, який належить їй на праві власності, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренді доручення, тощо).

На підставі підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума витрат на страхування цивільної відповідальності транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податків, включається до склад; валових витрат підприємства.

Оскільки автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього належать до основних фондів групи 2 то відповідно до пункту 8.7 ст. 8 Закону будь-який ремонт (поточний або капітальний) розглядається як поліпшення основних фондів. Підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Згідно з абзацом п'ятим пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону встановлено обмеження, а саме дозволяється включити до складу валових витрат лише 50 % вартості витрат на придбанні ПММ для легкового автомобіля. Слід зазначити, що в такому випадку платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю, але не від обов'язку документального підтвердження таких витрат.

Порядок заповнення подорожнього листа легкового автомобіля регулюється Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Держкомстату України від 17.02.1998 р. № 74, яка встановлює єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми № 3 при виконанні службових поїздок, дані якого є підставою для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів та обліку витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів (пункт 1.3 Інструкції). Оскільки положення Інструкції не вимагають зазначення в подорожньому листі конкретного маршруту автомобіля, то підприємство вправі обмежитися записами про особу, у чиє розпорядження надається автомобіль, про час вибуття/прибуття, загальний пробіг та рух пального. В подорожних листах, копії яких надані суду Канівською ОДПІ, зазначені реквізити заповнені.

Таким чином, висновки в акті перевірки про те, що легковий автомобіль, зареєстрований органах ДАІ на юридичну особу і зарахований на баланс підприємства, не використовується його господарській діяльності, з посиланням на неналежне заповнення подорожних листів не дають підстав для зменшення амортизаційних відрахувань, витрат на ремонт та страхування транспортного засобу, а відповідно і виключення з податкового кредиту сум ПДВ сплачених при придбанні паливно-мастильних матеріалів та запасних частин.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами факт допущення позивачем порушення щодо зменшення валових доходів за 2008 рік на суму 24952 грн. 00 коп. та збільшення валових витрат на суму 31737 грн. 00 коп. в т.ч. (витрати на придбання товарів, робіт та послуг на 15523 грн. 00 коп., витрати на оплату праці в сумі 11408 грн. 00 коп. нарахування на зарплату в сумі 4356 грн. 00 коп. та інші витрати в сумі 450 грн. 00 коп.) у звязку з неправильним формуванням доходів та витрат, у період зміни підприємством системи оподаткування зі спрощеної на загальну не підтверджується.

Таким чином, відповідачем, який являється субєктом владних повноважень та заперечує проти адміністративного позову, не надано суду доказів правомірності спірних податкових повідомлень рішень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Отже суд при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобовязання за платежем податок на прибуток від 01.06.2010 р. № 0000232301/0/5071/23-018 на суму 55487 грн. 00 коп., від 15.07.2010 року № 0000232301/1-6581 на суму 55487 грн. 00 коп., від 28.09.2010 р. № 0000232301/2/8948 на суму 7929 грн. 00 коп. та від 02.12.2010 року № 0000232301/3 на суму 7929 грн. 00 коп. визнаються нечинними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області, якими визначені податкові зобовязання за платежем податок на прибуток від 01.06.2010 р. № 0000232301/0/5071/23-018 на суму 55487 (пятдесят пять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 00 коп., від 15.07.2010 року № 0000232301/1-6581 на суму 55487 (пятдесят пять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 00 коп., від 28.09.2010 р. № 0000232301/2/8948 на суму 7929 (сім тисяч девятсот двадцять девять) грн. 00 коп. та від 02.12.2010 року № 0000232301/3 на суму 7929 (сім тисяч девятсот двадцять девять) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Сільгаз»: 19034, Черкаська область, Канівський район, с. Степанці, вул. Шевченка, 27 (ідентифікаційний код 33531710) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВ.В. Мишенко