Постанова № 13462001, 18.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2011 року Справа № 2а-9259/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Бородіній І.Ю.,

за участю представників сторін:

позивач: Коваленка О.О.,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ

29 листопада 2010 року управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області звернулося до суду з позовом до сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський", в якому зазначив, що відповідач не сплачує у встановленому законом термін страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, у звязку з чим, утворилася заборгованість по сплаті внесків в сумі 62710,84 грн. У звязку з вищенаведеним, позивач просить стягнути з сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" суму заборгованості 62710,84 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4. ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

В судовому засіданні встановлено, що сільськогосподарське виробничо-обслуговуючий кооператив "Слобожанський" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області як платник страхових внесків, що підтверджується заявою (а.с.14).

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Частиною 2 ст. 106 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В порушення вищевказаних норм Закону України сільськогосподарське виробничо-обслуговуючий кооператив "Слобожанський" не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з липня 2010 року по вересень 2010 року, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 62710,84 грн.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

У звязку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін не сплачені, позивачем на адресу відповідача згідно вимог ч.3 ст.106 вищевказаного Закону направлялись вимога № Ю-1173 від 03.09.2010 року про сплату боргу на суму 41065,52 грн., яка 07.09.2010 року була отримана відповідачем, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.23) та вимога № Ю-1178 від 04.11.2010 року про сплату боргу на суму 41839,13 грн., яка 10.11.2010 року була отримана відповідачем, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.24).

Судом встановлено, що вищевказані вимоги про сплату боргу відповідачем сільськогосподарським виробничим-обслуговуючим кооперативом "Слобожанський" не оскаржені та заборгованість в добровільному порядку не сплачена.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 року № 1092 , ст. ст. 17, 18, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Слобожанський" (адреса: 92342, Луганська область, Новопсковський район, с.Осиново, вул. Леніна, 214-Б, р/р 260090553701602 в ЛФ «Приватбанк», МФО 304795, код 30733635) на користь управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (адреса: 92303, Луганська область, Новопсковський район, смт.Новопсков, вул.Айдарська,13, р/р 25605301749, р/р 25604313749, р/р 25605312749 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 364036, код 21792583) суму боргу по сплаті страхових внесків в розмірі 62710,84 грн.(шістдесят дві тисячі сімсот десять грн. 84 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову викладено в повному обсязі та підписано 18.01.2011 року.

СуддяО.В. Ципко