Постанова № 13462000, 18.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2011 року Справа № 2а-9186/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ципко О.В.

при секретарі Бородіній І.Ю.,

за участю представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1,-

ВСТАНОВИВ

26 листопада 2010 року управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецьке АТП-10920» є платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Представник позивача вказав, що відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецьке АТП-10920» станом на 01.06.2010 року має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.09р. по 01.06.10р. в сумі 43134,77 грн., таким чином, просив стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.

14 грудня 2010 року до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у звязку з добровільною частковою сплатою відповідачем суми боргу, тому представник позивача просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 40207,63 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив проводити розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про перенесення судового засідання, в якій вказав що, у звязку із наміром розстрочити суму заборгованості, що є предметом позову не проводити та перенести судове засідання на іншу дату, надавши час для оформлення необхідних формальностей стосовно розстрочення.

Однак, суд не вважає вказану відповідачем в заяві причину для перенесення судового засідання поважною, оскільки відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Крім того, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних матеріалів на підставі ч.4. ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.2 Заключних положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме платники збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Установлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених за пунктами «а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до наказу Державного комітету звязку та інформатизації України «Про затвердження тарифів на оплату послуг, повязаних з виплатою та доставкою державних пенсій та грошової допомоги» від 22.07.2004 року за № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.08.2004 року за № 976/9575, тарифи на оплату послуг, повязаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги складають:

-у місті 0,79 (розмір плати у відсотках від суми);

-у селі (смт) 1,56 (розмір плати у відсотках від суми).

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форми власності та господарювання.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктами 6 та 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. № 64/8663.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.02 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

В судовому засіданні встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецьке АТП-10920» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1, в яких вказані місячні розміри сум для відшкодування відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецьке АТП-10920».

Однак, станом на 01.06.10р. відповідач мав заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.04.09р. по 01.06.10р. за списком № 1 - 43134,77, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за списками № 1.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надавши на них до УПФУ заперечень та не оскарживши розрахунки в суду, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Як вбачається з заяви представника позивача, відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецьке АТП-10920» було частково сплачено вказану суму заборгованості на користь позивача, у звязку з чим станом на 14.12.2010 року несплачена сума заборгованості складає 40207,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, документально обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 Заключних положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» (адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 45, р/р 26005216343 в ЛФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 304621 на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (адреса: 93400, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченко, 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 - 40207,63 грн. (сорок тисяч двісті сім грн. 63 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18.01.2011 року.

СуддяО.В. Ципко