Рішення № 134619300, 06.03.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/13758/25

Провадження № 2/204/1645/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №442518-КС-005 про надання кредиту від 24.09.2023 року, що становить 12 859,36 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 8 552,96 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 306,40 грн; а також стягнути судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 24.09.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 442518-КС-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Позивачем 24.09.2023 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 442518-КС-005 про надання кредиту. 24.09.2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 442518-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1155, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 24.09.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 442518-КС-005 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 442518-КС-005 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 442518-КС-005 на загальну суму 2 310,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином та своєчасно не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у відповідача станом на 01.12.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 442518-КС-005 про надання кредиту в загальному розмірі 12 859,36 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 25 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 25.12.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

З урахуванням вимог ст.ст. 19, 274, 276, 277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 24 вересня 2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір 442518-КС-005 про надання кредиту (а.с.25-29).

24 вересня 2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 442518-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.30-34).

З матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 442518-КС-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.20-24).

Так, судом встановлено, що зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1155, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті та котрий Боржником було введено/відправлено. Відповідне відображено у візуальній формі послідовності дій Клієнта Зак І.С. (а.с.35).

Таким чином, 24 вересня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 442518-КС-005 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Крім того, сторонами було погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація обов`язкова для ознайомлення позичальником (а.с.18-19).

Підписавши вказаний кредитний договір та паспорт споживчого кредиту, відповідач відповідно до статей 626, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Відповідно до п.2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що кредит надається строком на 16 тижнів та плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 2,0 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пункт 2.5 Договору, зазначає розмір комісії за надання кредиту у розмірі 750 грн.

Договором також визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3.2.3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та 24.09.2023 об 11:45 год. надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів здійсненого в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2025 року (а.с.37).

Крім того, надана АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 25.12.2025 року, виписка з карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 24.09.2023 року по 14.01.2024 року вказує, що на картку № НОМЕР_4 , зазначену позичальником у кредитному договорі, дійсно 24.09.2023 року було зараховано грошові кошти у розмірі 5 000 грн., відповідач активно користувався цими грошовими коштами та використовував для власних потреб, а отже, прийняв запропоновані банком умови кредитного договору.

Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.

Факт користування відповідачем кредитними коштами не спростовано відповідачем належними доказами. Матеріали справи не містять даних, щодо незаконного зняття коштів з використанням кредитної картки та незаконну видачу кредитної карти на ім`я ОСОБА_1 третім особам.

Отже, доказом факту зарахування кредитних коштів у розмірі 5 000 грн. на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 справа №456/3643/17 провадження № 61-9882 св20.

Окрім того, як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором № 442518-КС-005 Позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 442518-КС-005 на загальну суму 2 310,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором № 442518-КС-005 про надання кредиту належним чином не виконав.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 442518-КС-005 ОСОБА_1 та довідки про стан такої заборгованості, останній станом на 28.11.2025 року має заборгованість в розмірі 12 859,36 грн, що складається із: заборгованості за кредитом - 4 000 грн.; заборгованість по відсотках - 8 552,96 грн. та заборгованість по комісії - 306,40 грн. (а.с.11-16,17).

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань за кредитним договором судом не встановлено.

Так, отримавши кредитні кошти за вказаним договором, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, не повністю повернув у передбачений договором строк тіло кредиту та проценти за користування кредитними коштами. Тому зважаючи на умови укладеного договору, у відповідача виник обов`язок повернення кредиту та сплати процентів.

У позовній заяві ТОВ «Бізнес Позика» просило, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 8 552,96 грн.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.

Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Про таке зазначено у правових висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17.

Обов`язком суду є встановити розмір невиконаних зобов`язань та захистити порушене право у спосіб, передбачений процесуальним законом.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справа № 320/8618/15-ц провадження № 61-4393сво18, на суд покладено обов`язок з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №442518-КС-005, проценти за користування кредитом нараховані у межах строку дії кредитного договору, а саме за період з 24.09.2023 року по 14.01.2024 року.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн зі строком користування 16 тижнів до 14.01.2024 року включно, з фіксованою незмінною процентною ставкою в розмірі 2,0 процентів за кожен день користування Кредитом.

ОСОБА_1 підписав електронним підписом кредитний договір, чим погодився із запропонованими умовами договору.

Договір підписаний електронним підписом кредитодавця та відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UA-1155, який був направлений на номер телефону НОМЕР_1 зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті (а.с.36).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №442518-КС-005, розмір процентів за користування кредитом складає 8 552,96 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку із чим, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача тіла кредиту у розмірі 4 000 грн. та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 8 552,96 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення комісії в розмірі 306,40 грн., суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Встановивши, що позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії - плати за надання кредиту та за обслуговування, суд дійшов до висновку про те, що стягнення з відповідача заборгованості по комісії є безпідставним, у зв`язку із чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 442518-КС-005 про надання кредиту від 24.09.2023 року, що становить 12 552,96 грн. з яких: - сума прострочених платежів по тілу кредиту - 4 000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 8 552,96 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 422,40 грн. (а.с.66).

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 364,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 207, 509, 526, 551, 626, 628, 633, 634, 1047-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 15, 16, 19, 141, 274, 276, 277 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 442518-КС-005 про надання кредиту від 24.09.2023 року, що становить 12 552 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 96 (дев`яносто шість) коп. з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 4 000 (чотири тисячі) грн.; сума прострочених платежів по процентах - 8 552 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 96 (дев`яносто шість) коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 68 (шістдесят вісім) коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ - 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м.Київ, 01133),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар