Постанова № 13461889, 28.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2010 р. справа № 2а-27408/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-10 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Лимонті ВІП» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 16532,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Київському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лимонті ВІП» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 16532,6 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на теперішній час відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 16532,6 грн. (в тому числі: податкові зобовязання 6999,42 грн., штрафні санкції 7823,11 грн., пеня 1710,07 грн.).

Станом на теперішній час погашення податкового боргу не здійснено.

Просили стягнути з відповідача на користь державного бюджету зазначену суму податкової заборгованості з податку на додану вартість.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідач суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лимонті ВІП» зареєстроване 12.01.2009 року рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Київському районі м. Донецька, як платник податків (а.с. 3).

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”:

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” податок на додану вартість є загальнодержавним податком.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У судовому засіданні встановлено, що станом на теперішній час у відповідача існував податковий борг з податку на додану вартість у сумі 6999,42 грн., який виник на підставі поданих платником податків декларацій № 197502 від 16.02.2010 року, № 197504 від 16.02.2010 року, № 197506 від 16.02.2010 року, № 197509 від 16.02.2010 року, № 48078 від 20.05.2010 року, № 94168 від 20.09.2010 року, № 110064 від 19.10.2010 року (а.с.10-21,35-36).

Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Крім того, в даному випадку, в тому числі, ставиться питання про стягнення з відповідача на користь державного бюджету штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень-грудень 2009 року, що було виявлено невиїзною документально перевіркою своєчасності надання податкової звітності (акт перевірки № 2536/15-1 від 12.04.2010 року), які у відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства у розмірах, визначених цією статтею.

Як передбачено п. 17.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були порушені вимоги п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині несвоєчасної подачі податкової звітності. Такі порушення податкового законодавства є підставою для накладення на відповідача штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно повідомлення рішення № 0004081640\0 від 13.04.2010 року позивачем на відповідача були накладені штрафні санкції у розмірі 680 грн., та відповідач має сплатити суму штрафу за несвоєчасну подачу податкової звітності, яке оскаржено не було (а.с.7).

Також, за порушення відповідачем приписів п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме терміну сплати податку на додану вартість за березень-серпень2009 року, ДПІ у Київському районі на підставі акту перевірки № 4005/15-4/36306809 від 14.06.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006291640/0 від 16.06.2010 року, згідно якого до відповідача були застосовані штрафні санкції у розмірі 7143,11 грн. (а.с. 32,33).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню податковий борг з податку на додану вартість у сумі 14822,53 грн. (в тому числі податкове зобовязання 6999,42 грн., штрафні санкції 7823,11 грн.).

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу були направлені податкові вимоги за № 1/483 від 08.05.2009 р. і № 2/730 від 27.07.2009 р. (а.с. 23-30), які були розміщені на дошці оголошень у звязку із поверненням до інспекції з відміткою про невручення, але станом на теперішній час погашення податкового боргу не здійснено.

У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Щодо позовних вимог ДПІ у Київському районі про стягнення з ТОВ «Лімонті ВІП» пені у розмірі 1710,07 грн., суд зазначає наступне.

За приписами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підставі викладеного, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не надані докази в обґрунтування позову щодо стягнення з відповідача пені, а саме відсутнє рішення про нарахування пені, також ненаданий до позову розрахунок розміру пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки достатніх доказів, які підтвердили б правильність нарахування пені у розмірі 1710,07 грн., суду не надано, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суму податкового боргу, суд задовольняє частково позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Лимонті ВІП» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 16532,6 грн. (в тому числі податкове зобовязання 6999,42 грн., штрафні санкції 7823,11 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 158-163, 167,254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Лимонті ВІП» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 16532,6 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лимонті ВІП» (83108, м. Донецьк, пр. Партизанський, буд. 44 кв. 32, код ЄДРПОУ 36306809) податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 14 822 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 53 коп. (в тому числі податкове зобовязання 6999,42 грн., штрафні санкції 7823,11 грн.) на р/р 31110029700006, код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет Київського району, ОКПО 34687001, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 28 грудня 2010 року.

Повний текст постанови складений 04 січня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя Чекменьов Г.А.