Постанова № 13461580, 16.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2010 р.Справа №2а-4971/10/6/0170 (11:21)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Латиніна Ю.А. ,

при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника позивача - Багірова Ш. Б-огли, представника відповідача - Володькіна С. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м'ясозавод"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про скасування рішень

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про скасування рішень про застосування штрафних санкцій ДПІ в м. Ялті № 0014642303 від 21.12.2009 року в розмірі 51828,90 грн. та № 0014652303 від 21.12.2009 року в розмірі 27880,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 01432 від 07.12.2009 року, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та підлягають скасуванню, оскільки суперечать Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігових коштів" від 12.06.1995 р. № 436/95, Постанові Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У судовому засіданні 16.12.2010 року представник позивача на позовних вимогах наполягав, посилаючись на те, що оприбуткування готівки в касу підприємства підтверджується бухгалтерськими документами, а роздрукування фіскальних чеків здійснювалось за кожний робочий день їдальні підприємства, з підклеюванням до книги розрахункових операцій. До того ж позивач вважає, що за невиконання щоденного друку фіскального звітного чека чи не зберігання його в книзі обліку розрахункових операцій закон передбачає сукупну відповідальність за дане порушення у розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 грн., в той час як відповідач здійснив розрахунок штрафних санкцій по 340,00 грн. за кожний день.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву за вихідним № 4383/9/10-0 від 13.05.2010 року. У судовому засіданні, посилаючись на Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року, Порядок реєстрації і ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПА України № 614, Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню звернення готівки" № 436/95 від 06.12.1995 р., Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.09.2010 року був допитаний в якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у м. Ялті Русяєв Кирило Олександрович.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим на підставі направлень на перевірку № 004087 та № 004088 від 01.10.2009 року і відповідно до плану-графіку контрольно-перевірної роботи відділу контролю за розрахунковими операціями на грудень 2009 року була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в їдальні, розташованій по вул. Ізобільна, 7, в м. Ялті, що належить Відкритому акціонерному товариству "Ялтинський м'ясокомбінат".

За наслідками перевірки було складено акт від 07.12.2009 року № 01432 за реєстраційним номером в ДПІ у м. Ялті АР Крим 1997/01/12/23/00443714 ( а. с. 44-45).

Згідно з висновками зазначеного вище акту під час перевірки встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, пунктів 6, 9, 10, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, зі змінами та доповненнями, а саме: не оприбутковування готівкової виручки в загальній сумі 10 365,00 грн. у книзі обліку розрахункових операцій, відсутні КОРО № 0112008018р/1 та використані контрольні стрічки, не забезпечене щодення роздрукування фіскальних звітних чеків в кількості 82 штуки, не забезпечена відповідність готівки на місці проведення розрахунків, сумі вказаній в денному звіті РРО.

На підставі акту перевірки від 07.12.2009 року № 01432 за реєстраційним № в ДПІ у м. Ялті АР Крим 1997/01/12/23/00443714 відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0014642303 від 21.12.2009 року на суму 51 828,90 грн. та № 0014652303 від 21.12.2009 року на суму 28 393,25 грн. ( а. с. 12, 13).

Рішенням № 0014642303 від 21.12.2009 року ДПІ у м. Ялті застосувала до позивача за порушення абз. 3 п. 2.6 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. згідно з абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 , із змінами та доповненнями, штрафну санкцію на суму 51 828,90 грн. - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (5 х 10 365,78 грн. )

Рішенням № 0014652303 від 21.12.2009 року до позивача згідно з п. 3, 4, 5 ст. 17 та ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року, застосовано штрафні (фінансові) санкції, у розмірі 28393,25 грн., відтак:

- за порушення п. 6 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року на суму 340,00 грн. - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незберігання книги обліку розрахункових операцій № 0112008018р/1 ( 20 х 17);

- за порушення п. 10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року на суму 170,00 грн. - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незберігання контрольної стрічки ( 10 х 17);

- за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року на суму 27 880,00 грн. - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання друку фіскального звітного чеку за кожний з 82 днів ( 20 х 17 х 82);

- за порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року на суму 3,25 грн. - у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність ( 5 х 0,65).

Не погодившись з рішенням № 0014642303 від 21.12.2009 року щодо штрафних (фінансових) на суму 51828,90 грн. за неоприбутковування готівки та рішенням № 0014652303 від 21.12.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27880,00 грн. за невиконання друку фіскального звітного чеку ВАТ "Ялтинський м'ясозавод" звернулось до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон України №265), Господарським кодексом України, постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (із змінами та доповненнями), Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (із змінами та доповненнями).

В статті 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. При цьому статтею 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином, відповідно до наведених норм (статті 216, 217, 238 Господарського кодексу України) штрафи, передбачені статтею 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (із змінами та доповненнями) відносяться до адміністративно господарських санкцій.

Щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за не оприбуткування готівки у касі суд прийшов до висновку, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано і без урахування і встановлення всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, без використання повноважень з належною метою.

Під час проведеної відповідачем перевірки контролюючим органом не з'ясовувалось наявність у підприємства касової книги та правильність її ведення, не з'ясовувалась правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та видаткових відомостей, про що свідчать матеріали перевірки та надані у судове засідання копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ( а. с. 14-28), наказу ВАТ "Ялтинського м'ясокомбінату" від 02.01.2007 р. № 1/1 про утворення каси ( а. с. 56), договору на збирання (інкасацію) грошової виручки № 751 від 17.01.2006 р. ( а. с. 58-60), додаткової угоди № 02 від 01.02.2010 року до договору на збирання (інкасацію) грошової виручки № 751 від 17.01.2006 року ( а. с. 61) та довідка вих. від 02.07.2010 року № 640 ( а. с. 57).

Так, допитаний в якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у м. Ялті Русяєв К. О. пояснив, що під час перевірки в їдальні ВАТ "Ялтинський м'ясозавод" поміж іншого було виявлено неоприбутковування грошової виручки у книзі обліку розрахункових операцій, що є порушенням п.2.6 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. Свідок зазначив, що Х-звіт в ході перевірки не був зроблений, оскільки при перевірці ревізори-інспектори не змогли роздрукувати касову стрічку. Перевірка охоплювала період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року, оскільки Z-звіти за цей період підклеєні до КОРО. Касову книгу та інші документи не перевіряли, оскільки не вважали це за потрібне. Перевірялася лише Книга обліку розрахункових операцій та Z-звіти.

Щодо суті виявленого перевіркою порушення, то суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими, перевірка проведена поверхнево, без зясування обставин оприбуткування готівки в касі позивачем, які підлягали встановленню в ході перевірки.

У роз'ясненні щодо оприбуткування готівки, викладеному у листі від 25.05.2007 № 11-110/2058-5398 Національний банк України прийшов до висновку, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО, є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, отримана позивачем в період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року готівка, була проведена через реєстратор розрахункових операцій, що підтверджується відповідними фіскальними денними Z-звітами, описаними в акті перевірки, які були підклеєні до КОРО "Ялтинський м'ясозавод" та була оприбуткована до каси, про що свідчать записи про проданий товар в касовій книзі із виготовленням в електронному вигляді прибуткових касових ордерів. Судом оглянуті в судовому засіданні касова книга позивача, прибуткові та видаткові касові ордери, вибірково до матеріалів справи долучені аркуші касової книги та прибуткові та видаткові касові ордери, що свідчать про оприбуткування готівки.

До матеріалів справи залучено перші сторінки книг обліку розрахункових операцій № 0112008018 р., вибірково прибуткові касові ордери за перевіряємий період, які підтверджують факт оприбуткування коштів до касової книги; видаткові касові ордери, які підтверджують вилучення коштів з касової книги (інкасацію). Вилучення коштів з КОРО для подальшого внесення до касової книги відбувається за допомогою операції “Службова видача”, передача коштів до банку здійснюється шляхом видачі банком квитанцій про внесення готівки, власне після чого банк і надає виписку про отримання коштів.

До матеріалів справи долучено копію договору на збирання (інкасацію) грошової виручки № 751 від 17.01.2006 р., копією додаткової угоди № 02 від 01.02.2010 року до договору на збирання (інкасацію) грошової виручки № 751 від 17.01.2006 року.

Таким чином, позивачем доведене дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 щодо оприбуткування у касі грошових коштів у сумі 10 365,00 грн. за період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року.

Твердження відповідача про те, що готівка за період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року не була оприбуткована позивачем, повністю спростовуються матеріалам справи.

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 №614 (з наступними змінами та поповненнями) використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Судом встановлено, що в Книзі обліку розрахункових операцій позивача на момент проведення перевірки в розділі 2 “Облік руху готівки та сум розрахунків" відсутні записи у графі № 5 (сума розрахунків) про надходження готівкових коштів.

Проте, підстав вважати відсутність записів у графі № 5 (сума розрахунків) про надходження готівкових коштів в розділу 2 книги обліку розрахункових операцій саме неоприбуткуванням отриманої готівки суд не вбачає, оскільки її оприбуткування підтверджується як відповідними фіскальними денними звітами, так і іншими записами бухгалтерського обліку, а саме веденням касової книги, прибутковими касовими ордерами тощо.

Як слідує з преамбули наказу ДПА України №614 від 01.12.2000р. “Про затвердження Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок" даний порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються субєктами підприємницької діяльності при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг тощо.

Відповідно до пп.7.7 наказу №614 записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться по кожному фіскальному звітному чекові окремо. Фіскальний звітний чек є розрахунковим документом, отже, у розділі 2 КОРО реєструються обсяги виконаних розрахункових операцій на підставі фіскальних чеків.

Отже наказ ДПА України №614 визначає порядок ведення книги обліку розрахункових операцій, і не встановлює порядку ведення касових операцій у національній валюті, тому порушення вимог п.7.5 наказу №614 не може свідчити про порушення відносно оприбуткування готівки згідно вимог Положення №637.

Таким чином, фактично в ході перевірки відповідачем неправомірно був зроблений висновок про порушення абзацу 3 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 щодо неоприбуткування готівкових грошових коштів в повному обсязі їх фактичного надходження в Книзі обліку розрахункових операцій в день їх надходження, а виявлене порушення п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 (з наступними змінами та поповненнями) щодо відсутності записів про щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків при використанні книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО.

Згідно з абз. 3 пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" 12 червня 1995 року N 436/95 (з наступними змінами та доповненнями) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В пункті 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку про недоведення з боку відповідача фактів неоприбуткування позивачем готівки, що була отримана за період з 24.11.2009 року по 04.12.2009 року, тому не прийняв до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на протилежному твердженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, фінансові санкції за порушення порядку оприбуткування готівки в касі - передбачені абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовані до позивача неправомірно, а тому позовні вимоги в цій частині є доведеним.

Що стосується порушення п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, то суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем були застосовані до позивача штрафні санкції за незабезпечення щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків в КОРО в загальній кількості 82 шт.

Втім, згідно наданих позивачем наказів № 1/1 від 04.01.2008 р., № 120/1 від 04.09.2008 р., № 1а від 05.01.2009 р., № 34/1 від 20.04.2009 р., № 54/1 від 23.06.2009 р. їдальня ВАТ "Ялтинський м'ясокомбінат" не працювала через вихідні (05.09.2008 р.), святкові (07.01.2009 р.) та санітарні (21.04.2009 р. та 24.06.2009 р.) дні ( а. с. 146-151).

Тобто, їдальня ВАТ "Ялтинський м'ясокомбінат" не здійснювала обслуговування відвідувачів протягом чотирьох днів (05.09.2008 р., 07.01.2009 р., 21.04.2009 р., 24.06.2009р.), які поміж іншими, визначені відповідачем як дні, за які не здійснювалось роздрукування фіскального звітного чеку.

Пунктом 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Таким чином, з текстуального аналізу п.9 ст.3 Закону№265 вбачається, що до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне порушення. Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Отже, у разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій, або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання слід застосовувати фінансову санкцію за кожне порушення згідно статті 17 Закону №265.

Факт порушення позивачем встановленого законом порядку 10.12.2007 року, 05.02.2008 року, 07.02.2008 року, 20.02.2008 року, 05.03.2008 року, 12.03.2008 року, 02.04.2008 року, 08.04.2008 року, 16.04.2008 року, 22.04.2008 року, 24.04.2008 року, 06.05.2008 року, 13.05.2008 року, 16.05.2008 року, 28.05.2008 року, 18.06.2008 року, 02.07.2008 року, 07.07.2008 року, 10.07.2008 року, 14.07.2008 року, 18.07.2008 року, 29.07.2008 року, 01.08.2008 року, 08.08.2008 року, 13.08.2008 року, 20.08.2008 року, 25.08.2008 року, 20.08.2008 року, 03.09.2008 року, 11.09.2008 року, 16.09.2008 року, 08.10.2008 року, 16.10.2008 року, 20.10.2008 року, 22.10.2008 року, 30.10.2008 року, 10.11.2008 року, 19.11.2008 року, 26.11.2008 року, 08.12.2008 року, 10.12.2008 року, 12.12.2008 року, 16.12.2008 року, 18.12.2008 року, 22.12.2008 року, 25.12.2008 року, 12.01.2009 року, 22.01.2009 року, 27.01.2009 року, 02.02.2009 року, 09.02.2009 року, 05.02.2009 року, 11.02.2009 року, 16.02.2009 року, 23.02.2009 року, 26.02.2009 року, 04.03.2009 року, 09.03.2009 року, 11.03.2009 року, 16.03.2009 року, 18.03.2009 року, 03.03.2009 року, 03.04.2009 року, 09.04.2009 року, 13.04.2009 року, 29.04.2009 року, 04.05.2009 року, 07.05.2009 року, 25.05.2009 року, 02.06.2009 року, 08.06.2009 року, 11.06.2009 року, 22.06.2009 року, 03.07.2009 року, 16.07.2009 року, 14.08.2009 року, 23.10.09 року, 20.11.2009 року зафіксовано в акті перевірки від 07.12.2009 року № 01432. Підприємство не заперечує проти того, що в зазначені вище дні фіскальний звітний чек не роздруковувався.

Таким чином, суд вважає правомірним встановлення відповідачем порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки останнім недотримано щоденного друкування фіскальних звітних чеків, так як згідно вимог Закону Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Згідно п.4 ч.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак застосування податковою інспекцією штрафу в розмірі 26520,00 грн за кожний з 78 фактів нероздрування Z-звітів є правомірним.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд лише скасувати рішень ДПІ в м. Ялті про застосування штрафних (фінансових) санкцій без вимоги про визнання протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ в м. Ялті № 0014642303 від 21.12.2009 року в розмірі 51828,90 грн. та № 0014652303 від 21.12.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26520,00 грн. за невиконання друку фіскального звітного чеку.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.12.10 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.12.10 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялті № 0014642303 від 21.12.2009 року в розмірі 51828,90 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялті № 0014652303 від 21.12.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26520,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м'ясозавод" судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.