Рішення № 134612281, 06.03.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 175/14970/25

Провадження № 2/211/2154/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

( заочне )

06 березня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.,

за участю секретаря судового засідання Бірж Д.В.,

у відсутність учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдану шкоду в сумі 162 150,00 грн., посилаючись на вину відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої страховику було завдано збитків. В обґрунтування вимог зазначено, що 02 серпня 2024 року об 11-07 годині водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «SkodaFabia» номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем«Mitsubishi L200» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .Постановою суду від 15 серпня 2024 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Mitsubishi L200» згідно звіту авто товарознавчого дослідження, становить 160 000,00 грн., що було виплачено потерпілій особі. Крім того, витрати на послуги аварійного комісара становлять 2 150,00 грн.Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована на момент пригоди, то відповідач, як особа, що винна в настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний відшкодувати в порядку регресу позивача завдану шкоду, у зв`язку з чим позивач просить задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Згідно поданої до суду заяви, представник позивача адвокат Циба Д.М.просить розгляд справи проводити за його відсутності, на вимогах наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 02 серпня 2024 року о 11 годині 07 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «SkodaFabia» номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем«Mitsubishi L200» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Указані обставини встановлені постановою Хорольського районного суду Полтавської областівід 15 серпня 2024року у справі № 548/1803/24, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.Постанова суду не оскаржена, набрала законної сили.

Частина шоста статті 82 ЦПК України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії ( бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Так, 20 червня 2024 року набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX (далі Закон № 3720-IX), який вводиться в дію з 1 січня 2025 року та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Положеннями статті 40 Закону № 3720-IX, чинного на момент розгляду справи, визначено, що МТСБУ є єдиним обов`язковим об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Серед завдань МТСБУ є здійснення регламентних виплат у випадках, передбачених цим Законом (пункт 3 частини 1 статті 41 Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону № 3720-IX, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Регламентні виплати, передбачені цією частиною, здійснюються виключно безпосередньо потерпілій особі, її законним представникам або спадкоємцям, правонаступнику потерпілої юридичної особи, погодженим з потерпілою особою особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, особам, які проводять лікування потерпілої фізичної особи, або особам, які здійснили витрати з лікування потерпілої фізичної особи. Допускається здійснення регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, страховику потерпілої особи, який здійснив страхову виплату відповідно до статті 19 цього Закону, або страховику, який здійснив страхову виплату у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за іншим договором страхування щодо відповідних транспортного засобу та дорожньо-транспортної пригоди.

Аналогічні положення були викладені у пункті 41.1 «а» статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (втрата чинності 01.01.2025), відповідно до якого Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захист потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7. статті 1 цього Закону та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі, тобто виключно в ситуації, коли винуватець ДТП не має полісу, а потерпіла особа такий поліс має, або є особою, застрахованою в силу Закону.

За змістом статті 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Із заявою про виплату страхового відшкодування (регламентної виплати) до МТСБУ звернулася власник транспортного засобу марки «Mitsubishi L200» номерний знак НОМЕР_2 ТОВ «Оператор ГТС України»

На підставі положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звіту № 99-24 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, заяви потерпілої особи, тощо, МТСБУ сплатило власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодуванняу сумі 160 000,00 грн., що підтверджується наданою копією платіжної інструкції № 943400 від 26 листопада 2024 року.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно наданого до суду платіжного документа, за послуги аваркома (експерта) сплачено 2 150,00 грн., що підтверджується наданою копією платіжної інструкції № 941841 від 29 жовтня 2024 року.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно пункту 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (втрата чинності 01.01.2025) МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Дані ЄЦБД МТСБУ не містять підтвердження, що на момент ДТП транспортний засіб марки «SkodaFabia» номерний знак НОМЕР_1 був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ, та відсутні відомості, що водій ОСОБА_3 підпадає під норму п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (втрата чинності 01.01.2025), що відповідачем не спростовано у судовому засіданні.

Судом встановлено, що завдана відповідачем майнова шкода носить безспірний характер, який породжує факт виникнення цивільно-правових обов`язків, виконання яких покладено на відповідача відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства України, які мають загальнообов`язковий характер.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв, ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тому, відповідно до статті 1191 ЦК України, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність заявлених вимог та задоволення позову.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3 028,00 грн., сплачений ним при подачі позову, які суд з урахуванням вищезазначеного вважає можливим відшкодувати позивачу.

Керуючись ст. ст. 979, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 81,89, 141, 263, 265, 280-284,288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку регресу повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8), суму сплаченого страхового відшкодування та витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 162 150 (сто шістдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 3 028(три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко