Ухвала суду № 134610494, 04.03.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/290/26

1-кс/195/40/26

У Х В А Л А

іменем України

04.03.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, по кримінальному провадженню за №12026041590000039 від 03.03.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженого з повноважним прокурором, у якому просить накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку території та домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Необхідність накладення арешту обґрунтовує тим, що 03.03.2026 о 10 годині 57 хвилин до ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , 1955 р.н. про те, що у будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вона виявила тіла своєї невістки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які всі у крові, чи вбили їх не знає.

За вказаним фактом слідчим відділенням ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 03.03.2026 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041590000039 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

В ході проведення першочергових слідчих (розшукових дій) була встановлена ймовірна причетність до вчинення даного злочину громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з чим, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також у зв`язку з невідкладністю та першочерговістю проведення слідчих дій, у тому числі з метою виявлення та подальшого збереження майна, яке могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, на підставі ч. 3 ст. 233, ст. 234 КПК України, у невідкладному випадку, пов`язаному із врятуванням майна та з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюються у вчиненні злочину 03.03.2026 в період часу з 17 год. 04 хв. до 18 год. 06 хв. слідчим СВ ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_3 , проведено обшуку території та домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведення якого було виявлено та вилучено речові докази, які могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а саме:

в приміщенні № 1 будинку військові берці коричневого кольору зі слідами крові, які упаковано до паперової коробки;

в приміщенні № 2 будинку чоловічі кросівки гірчично-чорного кольору з надписом «Fila», які упаковано до паперової коробки;

в приміщенні № 2 будинку в шафі-купе демісезонну чоловічу куртку темно-бежевого кольору з надписом на етикетці «COMPONENT», яку упаковано до паперової коробки.

Вилучене майно, слідчим СВ відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.

Рішення про тимчасове вилучення зазначеного, яке було вилучено слідчим під час обшуку від 03.03.2026 - обґрунтовується тим, що відповідно до ст. 167 КПК України є достатньо підстав вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину та зберегли на собі сліди злочину (п. 1 ч. 1 ст. 167 КПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

В судовому засіданні слідчий підтримав вказане клопотання про арешт майна.

Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши слідчого, перевіривши матеріали досудового розслідування, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин справи.

До матеріалів справи також додано: постанову про визнання та залучення речових доказів до кримінального провадження від 03.03.2026; копію витягу з ЄРДР від 03.03.2026; протокол обшуку від 03.03.2026; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 03.03.2026; рапорт працівника поліції; постанова про визначення слідчої групи від 03.03.2026.

Вилучене майно, слідчим СВ відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.

Рішення про тимчасове вилучення зазначеного, яке було вилучено слідчим під час обшуку від 03.03.2026 - обґрунтовується тим, що відповідно до ст. 167 КПК України є достатньо підстав вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину та зберегли на собі сліди злочину (п. 1 ч. 1 ст. 167 КПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Вищевказане майно, є об`єктами матеріального світу, що відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме зберегли на собі його сліди, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Належне процесуальне вилучення зазначених речей та слідів, які були вилучені в ході проведення обшуку від 03.03.2026 - дозволить органу досудового розслідування призначити та провести відповідні експертизи та встановити інші докази.

Обставини встановлені під час досудового розслідування вказують на те, що існують підстави вважати, що незастосування заборони користування вказаним майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, продовження використання їх у протиправний спосіб та неможливість іншими шляхами, окрім застосування арешту забезпечити незмінність слідової картини на них.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів, оскільки вилучені речі використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи переважання інтересів суспільства у розкритті кримінального правопорушення над негативними наслідками арешту майна для інших осіб, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна та іншого майна визнаного речовим доказом, право на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном підлягає тимчасовому обмеженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, по кримінальному провадженню за №12026041590000039 від 03.03.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку території та домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- військових берців коричневого кольору зі слідами крові, які упаковано до паперової коробки;

- чоловічих кросівок гірчично-чорного кольору з надписом «Fila, які упаковано до паперової коробки;

- демісезонної чоловічої куртки темно-бежевого кольору з надписом на етикетці «COMPONENT, яку упаковано до паперової коробки, з метою запобігання відчуження, а також збереження речових доказів.

Заборонити користування та розпорядження арештованим майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

04.03.2026