Вирок № 13460319, 17.01.2011, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 1-7/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2011 Ставищенський районний суд Київської області в складі: :

Головуючого судді Марущак Н. М.

за участю секретаря Карабань З. І.,

прокурораЧугаєва В. Ю.,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Котляреве Жовтневого району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, за ст. 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2010 року, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в приміщенні літньої кухні, розташованої за місцем його проживання на території домогосподарства по АДРЕСА_1, вчинив сварку зі своїм вітчимом ОСОБА_3, в ході якої, будучи обурений висловлюваннями останнього, надворі знайшов дерев'яну палицю, з якою повернувся до приміщення літньої кухні та умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_3 один удар дерев'яною палицею в голову в область потилиці, від якого останній впав на підлогу. Після цього ОСОБА_4, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, умисно наніс ОСОБА_3 кілька ударів дерев'яною палицею по різних частинах тіла. В результаті нанесених ударів ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синців в області обличчя, грудної клітини та закритої травми грудної клітини з переломом 5, 6, 7 ребер зліва. Після цього ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, взяв на тумбочці ножа, яким умисно наніс останньому кілька ударів в область задньої частини голови, підборіддя, правого вуха, правої руки, грудної клітки та в область крижа, в результаті чого спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді різаних ран м'яких тканин в області тім'яної і потиличної частини голови, правої вушної раковини, підборіддя, правої кисті, грудної клітки в області грудини та передньої поверхні грудної клітки зліва на рівні 7-8 ребер, колото-різаної рани задньої поверхні тулуба в проекції крижа.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 198 Д від 09.12.2010 року, у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: різаних ран м'яких тканин в області: голови (тім'яна і потилична область, права вушна раковина), обличчя (область підборіддя), грудної клітки (грудина, передня поверхня грудної клітки зліва на рівні 7-8 ребер), правої верхньої кінцівки (права кисть); колото-різаної рани задньої поверхні тулуба в проекції крижа: синців в області обличчя, грудної клітки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та закритої травми грудної клітки з переломом 5, 6, 7 ребер зліва, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя в момент заподіяння, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я більше 21 дня.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, визнав повністю, суду показав, що 24 липня 2010 року після вживання алкогольних напоїв, близько 22 години 30 хвилин, він зайшов до приміщення літньої кухні, в якій знаходився співмешканець його матері ОСОБА_3 Між ними виникла сварка, після якої він, будучи обурений висловлюваннями ОСОБА_3, пішов за господарське приміщення, між дровами знайшов дерев'яну палицю довжиною близько одного метра товщиною близько 4 сантиметрів, покритою корою із сучками. Коли повернувся в приміщення літньої кухні, ОСОБА_3 пив чай, сидячи лівою стороною тіла до вхідних дверей. Він зайшов іззаду і, тримаючи палицю в двох руках, наніс ОСОБА_3 один удар впівсили по голові в область потилиці, після чого останній впав на підлогу, а він наніс йому також впівсили ще по одному удару в область лівого боку, по кисті руки, якою той прикривав обличчя, та по підборіддю. Після цього він кинув дерев'яну палицю, взяв на кухонній тумбі ніж із дерев'яною рукояткою невеликих розмірів і лівою рукою ножем з невеликою силою наніс потерпілому по одному удару в область грудей, в область ребер зліва, 2-3 удари в область сідниць, після чого ніж зламався, рукоятка залишилася в нього в руці, а де залишилося лезо ножа він не знає. Потім він викинув дерев'яну палицю за господарським приміщенням, взяв куфайку та пішов в кінець присадибної ділянки домогосподарства, де переночував. На наступний день він прийшов додому, в будинку нікого не було, зібрав свої речі та поїхав в м. Миколаїв на тимчасову роботу. Мети спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження чи смерть він не мав, а лише хотів ОСОБА_3 провчити, щоб останній його не ображав. В скоєному він щиро кається. Цивільний позов визнає повністю.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Суд, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, оскільки вони ніким з учасників судового розгляду не оспорюються і скоєння даного злочину визнається підсудним. Тому суд вважає їх достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до статті 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, який вину в скоєнні злочину визнав повністю, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, ніде не працює.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням всіх вищевикладених обставин, беручи до уваги те, що тяжких наслідків від скоєного не настало, підсудний скоїв злочин середньої тяжкості, суд приходить до висновку, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді обмеження волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, та із зобов'язанням відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації у вказані органи, оскільки, на думку суду, саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах Ставищенської районної центральної лікарні Головного управління охорони здоровя Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 про стягнення витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 2083 грн. 56 коп., суд враховує, що прокурор позов в судовому засіданні підтримав, а підсудний ОСОБА_4 позов визнав. Суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити, оскільки внаслідок злочинних дій підсудного по нанесенню потерпілому тілесних ушкоджень, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, останній з 25.07.2010 року по 05.08.2010 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Ставищенської районної лікарні, і вартість його лікування за вказаний період становить 2083 грн. 56 коп.

Речові докази по справі чоловічу військову камуфляжну куртку слід повернути власнику, шорти чоловічі темно-синього кольору, труси чоловічі, хустку, подушку із слідами бурого кольору та металеве лезо ножа слід знищити відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_4 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації у вказані органи.

Міру запобіжного заходу засудженому - підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах Ставищенської районної центральної лікарні Головного управління охорони здоровя Київської обласної державної адміністрації задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Ставищенської районної центральної лікарні Головного управління охорони здоровя Київської обласної державної адміністрації (код 01994209, рахунок № 35427002000511 в УДК в Київській області, МФО 821018) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 56 копійок.

Речові докази по справі - чоловічу військову камуфляжну куртку повернути власнику ОСОБА_3, хустку, подушку із слідами бурого кольору, шорти чоловічі темно-синього кольору, труси чоловічі та металеве лезо ножа знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Н. М. Марущак