Рішення № 134599817, 02.03.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1807/25

Провадження №2/155/97/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання Задурській К.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_4 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . На вказане спадкове майно померла ОСОБА_4 25 січня 1999 року склала заповіт, який було посвідчено секретарем Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області. Згідно з даним заповітом вищезазначений житловий будинок, а також все майно, що буде належати їй на день смерті, ОСОБА_4 заповіла своїй внучці ОСОБА_2 (позивачка).

Позивач вказує, що ОСОБА_5 (матір позивачки), яка є спадкоємем першої черги за законом, спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , не прийняла, оскільки на час відкриття спадщину спільно із спадкодавицею не проживала, із заявою до нотаріальної контори у шестимісячний строк не зверталася. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Із ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою позивачки та рідною онукою спадкодивиці ОСОБА_4 , спору стосовно спадкового майна не має. Позивачка є єдиним спадкоємцем після смерті баби за заповітом. Також вказує, що з метою реалізації спадкових прав та отримання свідоцтва на спадщину за заповітом звернулася до державної нотаріальної контори Волинської області нотаріуса Кірічек О.Ю. Однак, остання своєю постановою від 24 жовтня 2025 року відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало спадкодавцю, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Прийняти своєчасно спадщину позивачка не встигла, так як проживала окремо від ОСОБА_4 . Про існування заповіту на її користь стало відомо нещодавно. Не знала, що спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_5 спадщину не прийняла. Дані обставини фактично стали причиною несвоєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини. У зв`язку з цим позивачка просить визначити додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 грудня 2025 року з викликом сторін.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 11 грудня 2025 року за клопотанням представника позивача витребувано у державного нотаріуса Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області Кірічек О.Ю. витяг зі Спадкового реєстру про наявність спадкових справ до майна померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також заповітів, посвідчених від її імені, а у випадку заведення спадкової справи на ім`я спадкодавця належним чином завіреної її копії.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позиція учасників судового розгляду

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, 16 січня 2026 року подала заяву у якій просить розглядати справу без її участі, не заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області в судове засідання не з`явився, однак 23 лютого 2026 року скерував до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , місце смерті: село Колодеже, Горохівський район, Волинська область, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24 листопада 2009 року Колодежівською сільською радою Горохівського району Волинської області (а. с. 7).

Довідкою Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області від 15 лютого 2024 року №264 стверджується, що згідно запису будинкової книги №1 житловий будинок з по господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 значиться за ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкодавиця ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з онукою ОСОБА_3 , де остання проживає донині. Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався в Колодеженській сільській раді Горохівського району Волинської області 25 січня 1999 року за №9, який не змінений та не скасований (а. с. 16).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_4 підтверджується наступними документами:

1)свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , відповідно до якого її батьком є ОСОБА_7 , матір`ю ОСОБА_8 (а. с. 14);

2)свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 (а. с. 15);

3)свідоцтвом про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 , відповідно до якого її батьком є ОСОБА_11 , матір`ю ОСОБА_4 (а. с. 9).

Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу підтвердження дошлюбного прізвища №00054362535 від 24 жовтня 2025 року вбачається, що між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_13 » (а. с. 12-зворот).

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 18 жовтня 2023 року виконавчим комітетом Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області стверджується, що ОСОБА_5 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: село Малеве Дубенський район Рівненська область (а. с. 13).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок з по господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується Випискою №263 від 15 лютого 2024 року з по господарської книги №1 за 2024 рік Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області (а. с. 17).

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалось: жилий будинок критий шифером, літня кухня, льох, криниця і взагалі все те, що їй буде належати по закону, а саме земля, якою вона користувалася, своїй внучці ОСОБА_2 (а. с. 8).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №83924197 від 21 січня 2026 року стверджується, що заповіт від 25 січня 1999 року чинний та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №9.

Будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , позивачка звернулася до державного нотаріуса Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області Кірічек Олександри Юріївни з метою оформлення спадкових прав.

Відповідно до постанови від 24 жовтня 2025 року №911/01-16, державний нотаріус Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області Кірічек О.Ю. відмовила ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 . У постанові нотаріус запропонувала громадянці ОСОБА_2 звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 18-19).

29 грудня 2025 року на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла відповідь від державного нотаріуса Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області Кірічек О.Ю. за №1097/01-16 від 18 грудня 2025 року з додатками.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83662217 від 18 грудня 2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась. За вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом, посвідченим 25 січня 1999 року секретарем Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області Капустинським Р.В., зареєстрований в реєстрі за №9, після смерті баби ОСОБА_4 , однак пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на момент смерті, є відповідач ОСОБА_3 , яка не заперечує щодо визначення позичу додаткового строку для прийняття спадщини.

Інших спадкоємців, які претендують на зазначене у заповіті спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1 та 2 статті 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Крім того, при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк та не звернулася вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що про існування заповіту на її користь їй стало відомо нещодавно. Не знала, що її мати, спадкоємець за законом першої черги, ОСОБА_5 спадщину не прийняла. Дані обставини фактично стали причиною несвоєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини.

Оцінюючи доводи позивача в обґрунтування позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає, що у своїй сукупності вони свідчать про те, що позивач мала поважну причину в несвоєчасному поданні заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач має право на спадкування. Суд вважає, що пропущення позивачем строку для прийняття спадщини не має стати причиною усунення її від права спадкування за заповітом.

Водночас, відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд враховує, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі №484/3221/17 (провадження №61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі №263/1221/17 (провадження №61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі №642/2539/18-ц (провадження №61-5609св19).

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_2 до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити з огляду на наступне.

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З огляду на вищенаведене, Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області не є належним відповідачем у справі, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_4 шляхом спільного проживання прийняла ОСОБА_3 .

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, провадження №14-61цс18).

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_2 до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити як пред`явленого до неналежного відповідача у даній справі.

Щодо судових витрат у справі

У своєму позові ОСОБА_2 не наполягає на стягненні судових витрат, а тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, ст. 3, 1216-1218, 1220-1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. 4, 5, 12-13, 81, 223, 259, 264-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторонами по справі є:

позивач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

відповідач: Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області, адреса місцезнаходження: село Городище, вулиця Шкільна, будинок 35 Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04590530.

Повний текст судового рішення складено 05 березня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.