Рішення № 134598807, 03.03.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6392/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року с-ще Овідіополь??

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:??

головуючого судді Спічака Вадима Олексійовича,??

за участю:??

секретаря судового засідання Лизогубенко Владлени Олександрівни,??

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714 до ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-??

ВСТАНОВИВ:??

І. Стислий виклад позиції позивача.??

Акціонерне товариство «Сенс-Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.???

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15.12.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулася до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 632061863. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Позивач зазначає, що Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту, натомість відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому у нього утворилась заборгованість в розмірі 57403,62 грн., з яких 31252,08 грн. -? заборгованість по тілу кредиту, 26151,54 грн. -?заборгованість по відсоткам.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».?

З метою захисту порушеного права позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс-Банк»? заборгованість в розмірі 57403,62 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судового збору та 5106,18 грн. витрат на професійну правничу допомогу.??

Рух справи у суді?

Ухвалою від 10 листопада 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс-Банк до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.??

Позивач в судове засідання не з`явився, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3?ст.211 ЦПК України?та подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, вимоги, викладені в позові, підтримує та просить їх задовольнити.?

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, судові повістки.?

Отже, відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8?статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.?

Відповідно до ч.8?ст.178 ЦПК України?у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.?

Відповідно до ч.4?ст.223 ЦПК України?у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).?

Згідно ч.1?ст.280 ЦПК України?суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.?

Відповідно до ч.2?ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього?Кодексу?розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.?

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд відповідно до вимог ч.2?ст.247 ЦПК України?не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.?

Фактичні обставини, встановлені судом?

15.12.2021 року ОСОБА_1 (позичальник) через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулася до АТ "Альфа-Банк" із пропозицією на укладення угоди про осблуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Позичальник також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатор "9460", направленого йому 15.12.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 .

Таким чином 15.12.2021 року між Банком та Відповідачем було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами:

- тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;

- найменування продукту - «Cameleon»;

- мета кредиту - для особистих потреб;

- опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.11.2025 4 здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту, Банк на підставі поданих Позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснювались з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України;

- ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн.;

- сума встановленої кредитної лінії - 30000,00 грн.;

- процентна ставка - 0,01 % для торгових операцій та/або операцій зняття готівки-37%;

- тип процентної ставки - фіксована;

- тип картки - VISA Platinum;

- порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 10 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Також з наданого позивачем паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 15.12.2021 року, вбачається, що тип кредиту - кредитування рахунку; мета отримання кредиту - споживчі цілі; сума/ліміт кредиту - 30000,00 грн.; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; строк кредитування - 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умовами дотримання Клієнтом умов Договору; можливі види (форми) забезпечення кредиту - без забезпечення; максимальна сума кредиту - 200000; процентна ставка, відсотків річних - 0,01% для торгових операцій; 37% для операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована.

Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань, яка була надіслана відповідачу, представник АТ «СЕНС БАНК» звернувся до відповідача щодо погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу, з попередженням про те, що у випадку не задоволення цієї вимоги банк буде змушений звернутися до суду щодо стягнення з нього заборгованості з покладенням на нього судових витрат.?

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед АТ «Сенс Банк» у сумі 57403,62 грн., з яких 31252,08 грн. -? заборгованість по тілу кредиту, 26151,54 грн. -?заборгованість по відсоткам.??

Доказів виконання зобов`язань за договором, погашення заборгованості чи зауважень щодо розрахунку, здійсненого позивачем, стороною відповідача надано не було.?

IV. Норми права, які застосував суд, та висновки суду?

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).??

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.?

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.??

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.??

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.??

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.??

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.??

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.??

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.??

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.??

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).??

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).??

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.??

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.??

Як встановлено судом на підставі наданих у справі доказів, відповідач умови укладеного Договору не виконує, через що у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 57403,62 грн., з яких 31252,08 грн. -? заборгованість по тілу кредиту, 26151,54 грн. -?заборгованість по відсоткам. Вказані обставини були доведені позивачем належними, та допустимим доказами, та не спростовані відповідачем, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі.??

VI. Щодо судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.??

Оскільки позов задоволено повністю, то відповідно до положень?ст. 141 ЦПК України?з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.??

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, виходить з наступного.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5106,18 грн. витрат на професійну правничу допомогу, та зазначено, що для надання професійної правничої допомоги АТ «Сенс Банк» звернулось до Адвокатського об`єднання «СмартЛекс», про що укладено Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19. Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року.

Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої статті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи, обсяг об`єктивно необхідного часу для надання послуг адвокатом у даній справі, суд вважає обґрунтованим розмір вказаних витрат в сумі 3000,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.?4,?5,?10,?76-82,?89,?263-265,?280-282 ЦПК України, суд,-??

ВИРІШИВ:??

Позов Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.??

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк», (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714), суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 57403 гривень 62 копійок.??

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк», (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714), судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.??????

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.??????

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.??

Суддя Спічак В.О.????

??