Рішення № 13459878, 10.01.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 року справа № 2- 63-11 м.Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Федонюк С.Ю.,

при секретарі Навроцькій М.Р..

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бондарук О.О.,

представника третьої особи Новікова Е.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центрально-Західна компанія «Вуглеторфреструктуризація», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську, про зобов»язання відповідача оформити та передати до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди,

встановив:

22 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства “Центрально-Західна компанія “Вуглеторфреструктуризація” про стягнення 1603,44 грн. недоплаченої суми відшкодування шкоди за період з 01.12.1997 р. по 01.04.2001 р. і 4030,08 грн. компенсації через порушення термінів їх виплати, та витрат за надання юридичної допомоги в сумі 500 грн., всього 6133,52 грн., а також про зобов»язання відповідача оформити та передати до ВВДФСН нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди в розмірі 130,48 грн. станом на 01.04.2001 р.

Ухвалою суду від 16.12.2010 р. за клопотанням позивача та його представника було залучено в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську.

В судовому засіданні 23 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 змінив позовні вимоги, просив залишити без розгляду його вимоги щодо стягнення з відповідача 1603,44 грн. недоплаченої суми відшкодування шкоди за період з 01.12.1997 р. по 01.04.2001 р. і 4030,08 грн. компенсації через порушення термінів їх виплати. В решті позовних вимог підтримував позов.

Свої змінені позовні вимоги обгрунтовує тим, що працював на шахті №2 “Нововолинська” робітником очисного вибою. 20 червня 1995 року заключенням МСЕК йому встановлено 25% втрати професійної працездатності у звязку з профзахворюванням.

Наказом адміністрації шахти йому було визначено відшкодування шкоди: одноразову допомогу та щомісячні платежі, які виплачувались шахтою до передачі справи в ЗУ дирекцію по ліквідації шахт ”Укрвуглереструктуризація”, правонаступником якої є ДП «Центрально-Західна компанія “Вуглеторфреструктуризація”, а цим підприємством до передачі документів у відділення Фонду.

З 01.12.1997 р., згідно додатку до наказу № 31 від 12.03.1998 р. йому було здійснено перерахунок суми відшкодування шкоди із середнього заробітку по професії за серпень-жовтень 1997 р.- 62,08 грн. та за січень-квітень 1992 р. 88,62 грн. (відповідно до п. 2.3 доповнення до Галузевої Угоди).Однак,замість визначеного в розрахунку розміру відшкодування шкоди, на який він мав право в сумі 88,62 грн. йому помилково виплачували суми у меншому розмірі , а саме 62,08 грн., що був нижчим від середнього за професією. Отже, роботодавцем було занижено щомісячні суми відшкодування шкоди при перерахунку їх з 01 грудня 1997 року з суми 88,62 грн. на суму 62,08 грн.

Згідно наказів Західно-Української дирекції по ліквідації шахт № 248 від 31.08.2000 р. та № 308 від 03.11.2000 р. і додатків до них, сума відшкодування шкоди йому перерахована з 01.06.1999 р.,виходячи з коефіцієнта 1,1458 і з 01.10.2000 р. з коефіцієнта 1,28. По наказу з 01.06.1999 р. фактично виплати становили по 71,13 грн. щомісяця .

Позивач вважає, що сума щомісячної виплати , яку відповідач нарахував з 1 червня 1999 року, підлягає перерахунку на коефіцієнт 1,1458 з 1 липня 1998 року відповідно до Галузевої тарифної Угоди, оскільки тарифні ставки та посадові оклади на підприємствах вугільної промисловості України були підвищені саме з 1 липня 1998 року .Розмір відшкодування шкоди повинен був становити 101,54 грн. , виходячи з розрахунку : (88,62 грн. х К 1,1458 = 101,54 грн.). А також перерахунок суми відшкодування шкоди 101,54 грн. на К 1,289 повинен бути здійснений з 01.01.2000 року, а не з 01.10.2000 р. Отже, з 01.01.2000 р. слід було виплачувати позивачу відшкодування шкоди в сумі 130,48 грн. (із розрахунку 101,54 грн.х К 1,289 із обмеженням середнім розміром зарплати по професії- 130,48 грн.).

З 01.04.2001р.справа позивача була передана для проведення виплат відшкодування шкоди в Нововолинське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську з невірно визначеною сумою щомісячного відшкодування шкоди - 91,05 грн. , а слід було виплачувати по 130,48 грн. Позивач просив зобов»язати відповідача оформити та передати до відділення виконавчої дирекції ФССНВВ нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди станом на 01.04.2001 р. в сумі 130,48 грн. та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на правову допомогу згідно квитанції адвоката.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 змінені позовні вимоги підтримали з підстав,наведених у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги і зобов»язати відповідача оформити та передати до відділення виконавчої дирекції ФССНВВ нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди станом на 01.04.2001 р. в сумі 130,48 грн. та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на правову допомогу 500 грн.

Представник відповідача Бондарук О.О. змінений позов визнала, однак просить відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення витрат за правову допомогу, оскільки вважає, що позивач раніше в добровільному порядку не звертався до підприємства з вимогою про здійснення перерахунку сум відшкодування шкоди і передачі нової довідки до відділення Фонду.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору Новіков Е.Г. не заперечив щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є підставні і підлягають до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на шахті № 2 “Нововолинська”, де втратив професійну працездатність , будучи робітником очисного вибою.

20 червня 1995 року заключенням МСЕК йому встановлено 25% втрати професійної працездатності у звязку з профзахворюванням.

Наказом адміністрації шахти (а.с.5) йому було визначено відшкодування шкоди: одноразову допомогу та щомісячні платежі, які виплачувались шахтою до передачі справи в ЗУ дирекцію по ліквідації шахт ”Укрвуглереструктуризація”, правонаступником якої є ДП «Центрально-Західна компанія “Вуглеторфреструктуризація”.

З 01.12.1997 р., згідно додатку до наказу № 31 від12.03.1998 р.(а.с.3) йому було перераховано суми відшкодування шкоди із середнього заробітку по професії 62,08 грн. та за січень-квітень 1992 р. 88,62 грн. Однак роботодавцем було занижено щомісячні суми відшкодування шкоди при перерахунку їх з 01 грудня 1997 року з суми 88,62 грн. на суму 62,08 грн.

Згідно наказів Західно-Української дирекції по ліквідації шахт № 248 від 31.08.2000 р. та № 308 від 03.11.2000 р. і додатків до них, сума відшкодування шкоди ОСОБА_1 перерахована з 01.06.1999 р.,виходячи з коефіцієнта 1,1458 і з 01.10.2000 р. за коефіцієнтом 1,289. З 01.06.1999 р. фактично виплати становили по 71,13 грн. щомісяця .

Розмір відшкодування шкоди повинен був становити 101,54 грн. , виходячи з розрахунку : 88,62 грн. х К 1,1458 = 101,54 грн., а пізніше - при перерахунку на К 1,289 повинен бути в сумі 130,48 грн. (із розрахунку 101,54 грн. х К 1,289 та враховуючи обмеження середнім розміром зарплати по професії- 130,48 грн.).

З 01.04.2001р.справа позивача була передана для проведення виплат відшкодування шкоди до відділення виконавчої дирекції Фонду в м.Нововолинську (а.с.14-17) з невірно визначеною сумою щомісячного відшкодування шкоди - 91,05 грн. , а слід було виплачувати по 130,48 грн.

Розділом XI «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання ,які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ, встановлено,що з дня набрання чинності цим Законом, з 1 квітня 2001 року, передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту. Форма акта, перелік документів, а також строк передачі встановлюються Фондом.

Тобто судом встановлено, що з вини роботодавця, правонаступником якого є відповідач, позивачу було невірно визначено суми відшкодування шкоди і передано документи для продовження проведення виплат сум відшкодування шкоди до відділення Фонду з неправильно обрахованим розміром щомісячного відшкодування шкоди ОСОБА_1 станом на 1 квітня 2001 року.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача підставними і задовольняє позов .

ОСОБА_1 було сплачено за надання юридичної допомоги 500 грн. (а.с.7), які він просить стягнути з відповідача. Однак до розрахунку витрат на правову допомогу (а.с.8) адвокатом включено лише час, витрачений на ту частину позовних вимог, які позивачем було залишено без розгляду. Крім того, суми на правову допомогу позивачем були сплачені 15 жовтня 2010 року ,коли договору на правову допомогу з позивачем не було укладено, а як вбачається із наданого суду договору між позивачем і адвокатом ОСОБА_2 від 21 грудня 2010 року, даним договором адвокат має представляти інтереси позивача в суді. Отже,суд відмовляє у стягненні з відповідача судових витрат на правову допомогу.

З відповідача слід стягнути в доход держави судовий збір та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 81, 88, 212 215, 218 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання ,які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ, суд,-

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Зобов»язати Державне підприємство «Центрально-Західна компанія «Вуглеторфреструктуризація»оформити та передати до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2001 року в сумі 130 (сто тридцять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Центрально-Західна компанія «Вуглеторфреструктуризація»в користь держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору, та 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 220500001 ( за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий