Ухвала суду № 134589434, 05.03.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/23414/25

Провадження № 2/369/8180/26

УХВАЛА

05.03.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування та договору купівлі-продажу недійсними,

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», в якому просив:

визнати недійсним договір дарування від 26.01.2023, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. та зареєстрований в реєстрі за № 220, щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір дарування від 26.01.2023, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. та зареєстрований в реєстрі за № 221, щодо нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.01.2024, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 92, щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.01.2024, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 97, щодо нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2456633232080 та нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2445632432224.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2024 у справі № 911/2188/24 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс» та ОСОБА_1 про стягнення 2 630 366,51 грн, позовну заяву задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором № 41503667-КД-2 від 30.06.2022 в розмірі 2 465 000,00 грн та 165 366,51 грн. заборгованість за відсотками.

З метою ухилення від виконання судового рішення 26.01.2023 ОСОБА_1 уклав зі своєю матір`ю ОСОБА_2 договір дарування належного йому на праві власності нерухомого майна: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

22.01.2024 ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна.

Позивач вважає, що такі дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідчать про недобросовісність цих осіб при укладенні договорів дарування та купівлі-продажу вказаного майна та про зловживання своїми правами з метою уникнення відповідальності за кредитним договором, а також, що відповідачами були вчинені фраудаторні правочини.

Позивачем подана заява, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), а саме: квартиру, загальна площа (кв.м): 68.6, житлова площа (кв.м): 30.5, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2456633232080; нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м): 5.6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2445632432224.

В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його оспорюваних прав, за захистом яких він звернувся.

Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зміст і форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачений такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Судом встановлено, що до позовної заяви долучені документи, які свідчать про наявність спору між сторонами.

Згідно з відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), є власником квартири, загальна площа (кв.м): 68.6, житлова площа (кв.м): 30.5, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2456633232080, та нежитлового приміщення, загальна площа (кв.м): 5.6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2445632432224.

У постанові Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 466/2651/23 викладено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи.

У постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 755/8534/24 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Оскільки зі змісту позовної заяви не слідує, що вимоги до теперішнього власника майна - відповідача у справі ОСОБА_3 пред`явленні позивачем як до недобросовісного набувача, водночас з матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_3 22.01.2024 на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на спірне майно, ціна якого зазначена 2 828 300 грн та 22900 грн відповідно, та він 28.10.2024 зареєстрував своє місце проживання за адресою вказаного майна, суд дійшов висновку про те, що заявником не було доведено, те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. А отже, заява про забезпечення позову є необґрунтованою та у її задоволенні необхідно відмовити.

Про необхідність враховувати вказані обставини зазначено у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 757/11883/18-ц, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 924/408/21.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260, 261, 353-354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування та договору купівлі-продажу недійсними відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мартиненко В.С.