Рішення № 134586423, 05.03.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/512/25

Номер провадження № 2/194/648/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Шкапенко О.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Будучі клієнтом банку 17.06.2021 року ОСОБА_1 уклала з банком кредитний договір № ABH0CT155101140395 та отримала кредит у розмірі 100000,00 грн, строком на 64 місяців до 16.10.2026 року, зі сплатою процентів у розмірі 50.00 % щорічно. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Банк свій обов`язок виконав, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору, проте відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Позивач вказує, що станом на 29.03.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складає суму в розмірі 180903,47 грн, з яких: 96642,87 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 84260,60 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, 0 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею. Просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Представник відповідача Смірнов А.А. надав суду відзив на позовну заяву, в якому посилається на недоведеність та необґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 84260,60 грн., а також зазначає, що судом при прийнятті рішення не були враховані оплати кредитної заборгованості, яка була проведена відповідачем 09.08.2025 року на суму 500,00 грн. та 29.07.2025 року на суму 200,00 грн. Вважає, що при укладенні договору банк не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати з надання правничої допомоги у розмірі 12000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилисяся, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належними чином.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 29.09.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», та своїм власноручним підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

У подальшому, будучи клієнтом банку, 17.06.2021 року ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101140395, паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тим самим відповідач уклала з банком договір про надання банківських послуг № ABH0CT155101140395 від 17.06.2021 року та погоджується з його умовами.

Підписанням вказаної заяви відповідач підтвердила, що до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням: www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі у відповідності до ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

У заяві сторони погодили основні умови кредитування: вид кредиту послуга «Швидка готівка»; тип кредиту кредит строковий; мета отримання кредиту придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту 100000,00 грн.; строк кредиту 60 місяців з 17.06.2021 по 17.06.2026 включно; процентна ставка (фіксована) 50% на рік; розмір щомісячного платежу 4612,57 грн.; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5375235210222798.

Як вбачається з копії паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» сума наданого відповідачу кредиту становить 100000,00 грн., строк кредитування 60 місяців, річна фіксована процентна ставка 50 %.

Пунктом 5 Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» визначено, що в разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, Банк має право достроково розірвати Кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку Заборгованості, що виникла при користуванні Клієнтом Послугою "Швидка готівка".

Відповідно до меморіального ордеру N TR.18079854.13884.2258 від 17.06.2021 року АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором № ABH0CT155101140395 від 17.06.2021 року виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 100000,00 грн., відповідно до умов договору.

Також позивачем надано виписку по кредиту відповідача, з якої слідує наявність у останньої заборгованості за вказаним кредитним договором, а також користування відповідачем кредитними коштами.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101140395 від 17.06.2021 року, ОСОБА_1 станом на 29.03.2025 року має заборгованість по кредиту в розмірі 180903,47 грн., з яких: 96642,87 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 84260,60 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

З наданих стороною позивача копій платіжних квитанцій вбачається, що ОСОБА_1 сплатила на користь АТ «Акцент-Банк» 29.07.2025 року у сумі 200,00 грн. та 09.08.2025 року у сумі 500,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором відповідач порушив обумовлені договором строк і порядок повернення кредитних коштів, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. до Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (ч.1ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з п.22 ч.1 статті 1Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання, а тому суду вважає встановленою наявність кредитних правовідносин між сторонами.

Щодо твердження представника відповідача про відсутність згоди сторін з приводу визначення розміру відсотків, суд зазначає, що відповідач укладаючи в електронному вигляді з банком договір про надання банківських послуг № ABH0CT155101140395 від 17.06.2021 року, погодилась з його умовами, про що підтверджено електронним підписом відповідача. Тобто, позивач дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Окрім того, оскільки відповідач сплатила на погашення даного кредитного договору кошти у сумі 500 грн. та 200 грн., таким чином погодилася, що нею укладено кредитний договір № ABH0CT155101140395 від 17.06.2021 року на умовах зазначених в ньому.

Сторона відповідача свого конрозрахунку суду не надала, тому суд приймає до уваги розрахунок позивача.

Щодо оплати відповідачем на користь позивача 29.07.2025 року у сумі 200,00 грн. та 09.08.2025 року у сумі 500,00 грн., суд зазначає, що вищезазначені оплати були здійснені після звернення до суду позивача з позовом, яке було здійснено 31.03.2025 року, тому суд вважає за необхідне врахувати сплату коштів відповідачем на користь АТ «Акцент-Банк» 29.07.2025 року у сумі 200,00 грн. та 09.08.2025 року у сумі 500,00 грн., як добровільне виконання відповідачем умов кредитного договору № ABH0CT155101140395 від 17.06.2021 року.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, з урахуванням добровільно сплачених коштів, та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101140395 від 17.06.2021 року в розмірі 180203,43 грн., з яких: 96642,87 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 83560,60 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн., оскільки відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором сплачені кошти після звернення до суду з позовною заявою.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 526,527,530,549,610,611,628,629,634,638,1052,1054 ЦК України, ст.ст.19,76,77,81,131,141,247,256,280,281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (рах. № НОМЕР_2 , МФО 307770, Код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження за адресою: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11), заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101140395 від 17.06.2021 року у розмірі 180203,43 грн., з яких: 96642,87 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 83560,60 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (рах. № НОМЕР_2 , МФО 307770, Код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження за адресою: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11) судовий збір у сумі 2422,40 грн.

В задоволенні вимог представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 05 березня 2026 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін