Ухвала суду № 134583144, 05.03.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/4187/25

05 березня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши заяву про відвід головуючого судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального органу охорони здоров`я ДКВС України, Державної установи "Чортківська установа виконання покарань №26" про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2025 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального органу охорони здоров`я ДКВС України, Державної установи "Чортківська установа виконання покарань №26",в якій позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність адміністрації ДУ "Чортківська установа виконання покарань № 26", яка полягає у:

неорганізації та ненаданні своєчасного належного лікування гепатиту С після встановлення діагнозу;

ігноруванні запитів на медичну інформацію та її приховуванні;

відсутності належного обстеження при прибутті до установи;

стягнути з відповідачів солідарно компенсацію моральної шкоди у розмірі 500000,00 грн (п`ятсот тисяч гривень), а саме:

170000,00 грн за зараження гепатитом С у місці несвободи;

70000,00 грн за затягування призначення лікування;

60000,00 грн за психологічний тиск та погрози;

50000,00 грн за ігнорування запитів на медичну інформацію;

40000,00 грн за побиття при затриманні співробітниками спецпідрозділу "КОРД", яке було залишено без належного реагування та розслідування незважаючи на зафіксовані тілесні ушкодження;

110000,00 грн за тримання в умовах, що аналогічні тим, які були виграні позивачем в ЄСПЛ;

зобов`язати відповідачів надати повний текст медичної документації, що зберігається у медичній частині установи та забезпечити позивачу належне лікування.

Ухвалою судді від 21.07.2025 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України (порушено правила об`єднання позовних вимог).

Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 про повернення позовної заяви скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали адміністративної справи №500/4187/25 надійшли на Адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 30.01.2026 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026 адміністративну справу №500/4187/25 передано раніше визначеному складу суду.

Ухвалою судді від 16.02.2026 відмовлено у відкриті провадження, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачів солідарно компенсації моральної шкоди у розмірі: 170 000 грн за зараження гепатитом С у місці несвободи; 60 000 грн за психологічний тиск та погрози; 40 000 грн за побиття при затриманні співробітниками спецпідрозділу "КОРД", яке було залишено без належного реагування та розслідування незважаючи на зафіксовані тілесні ушкодження; 110 000 грн за тримання в умовах, що аналогічні тим, які були виграні позивачем в ЄСПЛ, на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України (розгляд частини позовних вимог відноситься до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства).

Також ухвалою судді від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, в частині позовних вимог щодо:

визнання протиправною бездіяльності адміністрації ДУ "Чортківська установа виконання покарань № 26", яка полягає у: неорганізації та ненаданні своєчасного належного лікування гепатиту С після встановлення діагнозу; ігноруванні запитів на медичну інформацію та її приховуванні; відсутності належного обстеження при прибутті до установи;

стягнення з відповідачів солідарно компенсації моральної шкоди у розмірі: 70000,00 грн за затягування призначення лікування; 50000,00 грн за ігнорування запитів на медичну інформацію;

зобов`язання відповідачів надати повний текст медичної документації, що зберігається у медичній частині установи та забезпечити позивачу належне лікування.

Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

В подальшому, ухвалою суду від 20.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального органу охорони здоров`я ДКВС України, Державної установи "Чортківська установа виконання покарань № 26" про зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху та встановлено позивачу п`яти денний строк з дня її отримання для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання нового примірника позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи, у якій, крім змісту прийнятих судом до розгляду позовних вимог, зазначити наступне:

місцезнаходження відповідачів (поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, що стягується у зв`язку із оскаржуваною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

03.03.2026 на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 22.02.2026 про відвід головуючого судді в адміністративній справі №500/4187/25.

Підставою для звернення із відповідною заявою слугувала незгода позивача із ухвалами суду від 16.02.2026 про відмову у відкриті провадження, в частині позовних вимог та 20.02.2026 про залишення позовної заяви без руху.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на упередженість головуючого судді до позивача.

Також позивач зазначає про недопустимість повторної участі головуючого суді у даній справі, мотивуючи це положеннями статей 36-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 03.03.2026, постановленої головуючим суддею у справі №500/4187/25, заяву ОСОБА_1 від 22.02.2026 про відвід головуючому судді у справі №500/4187/25 визнано необґрунтованою.

Справу №500/4187/25 передано для визначення судді, у порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для розгляду заяви про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 заяву про відвід судді у адміністративній справі №500/4187/25 передано для розгляду судді Тернопільського окружного адміністративного суду Баб`юку Петру Михайловичу.

Згідно приписів частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про відвід у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Вирішуючи подану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до статей 8, 9 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частина перша статті 2 КАС України, визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 5 КАС України наголошує на тому, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у спосіб, який визначений законом.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини першої та другої статті 7 КАС України, встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37 КАС України регламентує підстави відводу судді, коли він брав участь в розгляді даної справи в іншому складі суду та/або в судах інших інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Як слідує зі змісту заяви, підстави для відводу головуючого судді Юзьківа Миколи Івановича від вирішення судового спору у справі №500/4187/25 обґрунтовані незгодою позивача із ухвалами суду від 16.02.2026 про відмову у відкриті провадження, в частині позовних вимог та 20.02.2026 про залишення позовної заяви без руху.

Також позивач вказує на упередженість головуючого судді до позивача та недопустимість повторної участі головуючого суді у даній справі, мотивуючи це положеннями статей 36-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку підставі заявленого відводу головуючому судді Юзьківу Миколі Івановичу у справі №500/4184/25, суд зазначає наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в частині другій статті 126 Конституції України, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз`яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1.12.2004 №19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб`єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" рішення від 15.07.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що "відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності".

Суд зазначає, що принцип незалежності та об`єктивності судочинства полягає, зокрема, у тому, що судді повинні розглядати справи неупереджено, на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чиєї сторони або з будь-якої причини.

З вищезазначеного слідує, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Таким чином, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як слідує з матеріалів справи, вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Юзьків Микола Іванович, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, дійшов до висновку, що у відкритті провадження у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачів солідарно компенсацію моральної шкоди у розмірі: 170 000 грн за зараження гепатитом С у місці несвободи, 60 000 грн за психологічний тиск та погрози, 40 000 грн за побиття при затриманні співробітниками спецпідрозділу "КОРД", яке було залишено без належного реагування та розслідування незважаючи на зафіксовані тілесні ушкодження, 110 000 грн за тримання в умовах, що аналогічні тим, які були виграні позивачем в ЄСПЛ слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки розгляд останніх відноситься до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства.

Також, оскільки судом після відкриття провадження у справі №500/4187/25 встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, ухвалою суду від 20.02.2026 її було залишено без руху та встановлено позивачу п`яти денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання нового примірника позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи, у якій, крім змісту прийнятих судом до розгляду позовних вимог, зазначити наступне:

місцезнаходження відповідачів (поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, що стягується у зв`язку із оскаржуваною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд зазначає, що частиною четвертою статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Разом з тим, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Здійснюючи оцінку балансу ризиків між обставинами, повідомленими заявником у заяві про відвід, та дотриманням фундаментальних принципів здійснення правосуддя, суд виходить з того, що право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді.

Щодо покликань позивача на те, що попередньо суддя Юзьків Микола Іванович вже брав участь у справі №500/4187/25 і його рішення було скасовано судом апеляційної інстанції, тому останній не має права повторну участь у справі, то суд зазначає, що у відповідності до пп.2.3.39.2 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи.

Суд висновує з того, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Однак, зазначене не свідчить про те, що учасники мають право на зловживання правом на відвід судді та свавільнно його заявляти. На переконання суду, кожен випадок відводу з підстав, які є "завідомо" безпідставними, повинен бути оцінений на наявність ознак зловживання процесуальними права. Надаючи інтерпретацію терміну "завідомо", суд виходить з того, що відвід є завідомо безпідставним, якщо він мотивований підставою, яка в силу прямої вказівки закону виключає можливість учасникам заявити такий відвід (частина четверта статті 36 КАС України). При цьому, заявлення відводу з інших підстав (пункт 4 частини першої статті 36 КАС України), не може вважатись завідомо безпідставним, позаяк відповідає принципу диспозитвності, що дозволяє учасникам з певною (дозволеною законодавцем) свободою розсуду подавати до суду заяви та клопотання з метою обґрунтування своєї позиції у справі, для досягнення успішного для себе правового результату.

За результатами розгляду заяви про відвід головуючому судді від 03.03.2026 судом не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили про упередженість, з огляду на що, заява позивача про відвід головуючого судді Юзьківа Миколи Івановича від вирішення судового спору в справі №500/4187/25 задоволенню не підлягає

Відповідно до частини дванадцятої статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі №500/4187/25 Юзьківа Миколи Івановича за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального органу охорони здоров`я ДКВС України, Державної установи "Чортківська установа виконання покарань №26" про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 05 березня 2026 року.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.