Рішення № 134547814, 19.12.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 року Справа № 160/20359/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. за участі секретаря судового засіданняКамінської С.В. за участі: представника позивача представника відповідача-1 Терехової О.О. Логвинова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу №160/20359/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (далі ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА») з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі ГУ ДКС України у Дніпропетровській області, відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення Приватному акціонерному товариству «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн;

- стягнути з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн та пеню в розмірі 1 202 263,23 грн із зарахуванням коштів на р/ р UA 8833482510000000002600321870 (МФО банку 334851).

В обґрунтування позову зазначено, що позивач в податковій декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року (реєстраційний номер 9336774404 від 09.11.2021) визначив податкове зобов`язання у розмірі 1 308 545 058 грн. Вказана сума була сплачена позивачем шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна станом на 19.11.2021. В звітній податковій декларації за 2021 рік з податку на прибуток визначене позивачем податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІV квартал 2021 року мало від`ємне значення, а саме: - 18 469 111 грн. Позивач звітував з податку на прибуток поквартально, податкова звітність за кожний наступний квартал складалася наростаючим підсумком, й податкова декларація за результатами останнього податкового періоду (ІV кварталу 2021 року) прирівнюється до річної податкової декларації за 2021 рік. Так, податкові зобов`язання позивача за III квартали 2021 року склали 3 922 880 802 грн. Податкові зобов`язання позивача за 2021 рік склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал позивачем задекларовано податок до зменшення у сумі 18 469 111 грн. Таким чином, за результатами звітного податкового 2021 року у позивача виникла переплата з податку на прибуток підприємств на суму 18 469 111 грн. Зважаючи на наведені обставини, позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн. Відповіддю від 28.04.2023 №2591/6/32-00-51-01-08 відповідач-1 залишив заяву позивача без виконання, мотивуючи відмову тим, що «…до зазначеної суми не можуть бути застосовані положення статті 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за ІІІ квартал 2021 року, а отже зазначено суму не можна вважати надмірно сплаченою…». Представник позивач зазначає, що відповідач невірно трактує норму Податкового кодексу України (далі ПК України) щодо визначення сум податку надмірно сплаченими. Обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України. Позивачем такі вимоги виконані. Також, позивач зазначає, що оскільки заяву №9084864895 від 19.04.2023 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток відповідач отримав 19.04.2023, відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України висновок про повернення надміру сплаченого позивачем податку на прибуток підприємств в розмірі 18 469 111 грн відповідач-1 був зобов`язаний передати органу казначейства до 02.05.2023 (за 5 робочих днів двадцятиденного строку, який закінчувався 09.05.2023). Таким чином, пеня підлягає розрахунку за період з 03.05.2023 (перший день прострочки) по 31.07.2023 (дата підготовки позовної заяви). Отже, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань складає 1 202 263,23 грн. Станом на 31.07.2023 загальна сума вимог дорівнює 19 671 374, 23 грн та складається з основної суми в розмірі 18 469 111 грн, а також пені в розмірі 1 202 263, 23 грн. Також, на думку представника ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА», саме стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені є належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо залишення без виконання заяви Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895.

Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Зобов`язати Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн».

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в частині вимови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) на користь ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» (код ЄДРПОУ 00191129) пеню в розмірі 1 202 263, 23 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 03.05.2023 по 31.07.2023.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.07.2025 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/20359/23 скасовано.

Справу №160/20359/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/20359/23.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу розподілено судді Луніній О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 року прийнято адміністративну справу №160/20359/23 за позовом Приватного акціонерного товариства МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

12.08.2025 до суду надійшов відзив від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому відповідач 1 заперечує проти задоволення позову та зазначає, що відповідачем-1 отримана заява позивача про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язань та пені від 19.04.2023 № 9084864895. У вказаній заяві позивач просить здійснити перерахування надміру сплачених коштів з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 18 469 111 грн за напрямком «На поточний рахунок платника податку в установі банку». Позивач стверджує, що переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн виникла за рахунок перерахування до бюджету податку платіжним дорученням від 18.11.2021 № 4500121935 на суму 1 160 463 039 грн. Відповідач-1 зауважує, що зазначені кошти не є надміру сплаченими в розумінні податкового законодавства. При перевірці даних інтегрованої картки ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» встановлено, що в ІКП обліковуються кошти з податку на прибуток у розмірі 34 647 450,57 грн, які не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 ПК України. Відповідно до абзацу третього пункту 87.1 статті 87 ПК України сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 прим. 1 статті 43 ПК України; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України. Тобто, якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов`язань у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, то такі нараховані грошові зобов`язання в автоматичному режимі погашаються за рахунок наявної переплати. Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2021 визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 1 308 545 058 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 № 4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021. Таким чином, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084864895 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за III квартал 2021 року. Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» сума переплати станом на 20.11.2021 становила 16 178 339,57 грн. Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал 2021 підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 18 469 111 грн. Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками ІІІ кварталу 2021 року на 18 469 111 грн. Наявність коштів на рахунку з податку на прибуток у розмірі 34 647 450, 57 грн не заперечуються контролюючим органом, але, механізм повернення цієї суми підприємству на підставі статті 43 ПК України не врегульований через сплату цієї суми добровільно підприємством за самостійно поданою декларацією в її межах без будь яких перебільшень у сумі. Для набуття сумами переплати статусу «надмірно сплачених грошових коштів» такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань. Також зазначено, що держава обмежує право осіб, щодо яких прийнято рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в одержанні коштів з держаного бюджету України, а враховуючи те, що (в т.ч. станом на дату подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань) акціонером позивача є Metinvest B.V, що володіє 100% акцій то у зв`язку з цим відповідачем правомірно прийнято рішення про відсутність підстав для повернення коштів.

05.09.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів та витребовування доказів у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

17.09.2025 від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли заперечення проти залучення додаткових доказів.

18.09.2025 від представника позивача надійшли письмові заперечення щодо клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залучення співвідповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 в задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залучення співвідповідача по справі №160/20359/23 - відмовлено.

18.09.2025 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд прийняти позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення Приватному акціонерному товариству «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн;

- стягнути з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн та пеню в розмірі 2 934 008,14 грн із зарахуванням коштів на р/ р UA 8833482510000000002600321870 (МФО банку 334851).

18.09.2025 від позивача надійшов відповідь на відзив, в якій позивач підтримує доводи, викладені у позові та зауважує, що не може бути відмовлено у визнанні коштів надміру сплаченими, якщо чинне на час спірних правовідносин законодавство не містило будь-яких застережень щодо неможливості повернення платникові податків коштів, які були ним надміру сплачені за результатами самостійно визначених зобов`язань. Якщо звітність подається наростаючим підсумком, кошти отримують статус «надміру сплачених» після подання останньої (підсумкової) звітної податкової декларації. Відтак, помилковими та суперечливими є твердження відповідача про те, що нібито «…механізм повернення цієї суми на підставі статті 43 ПК України не врегульований через сплату цієї суми добровільно підприємством за самостійно поданою декларацією…». Зазначає, що жодних безпосередніх власників та беніфіціарів стосовно яких застосовано санкції підприємство не має, а отже відсутні підстави посилатись на приписи ст.21-1 Податкового кодексу України.

19.09.2025 від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли заперечення на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

22.09.2025 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких Східне МУ ДПС по роботі з ВПП проти задоволення позову заперечує, посилаючись на некоректні позовні вимоги, які не мають право на задоволення через наявний механізм повернення надміру сплачених коштів, який регламентований нормами закону, а саме статтею 43 ПК України та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60. Крім того, відповідач 1 вказує про недоречність посилань позивача на судову практику, оскільки наведені справи містять інші правовідносини, або інші обставини, що мають суттєве значення в межах даної справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 прийняти до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» про збільшення позовних вимог від 18.09.2025 року.

07.10.2025 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.

09.10.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заву з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Вказує на те, що подання даної заяви суперечить приписам процесуального законодавства. Зазначає, що враховуючи посилання позивача на приписи ст.122 КАС України, пеня може стягуватись лише за 6 місяців з дня коли особа дізналась про порушення.

16.10.2025 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній вказує на безпідставність та необгрунтованість доводів та заперечень відповідача 1 у справі. Наполягає на повному задоволенні позовних вимог.

20.10.2025 від відповідача 1 до суду надійшли додаткові пояснення, в який представник Східного МУ ДПС заперечує проти пояснень та доводів відповідача, наполягає на відсутності правових підстав для задоволення позову.

19.12.2025 позивачем до суду надіслано додаткові пояснення, згідно до яких, позивач наполягає на обґрунтованості додатково заявленої суми пені, що стягується в межах строків передбачених чинним податковим законодавством.

19.12.2025 відповідачем до суду направлено додаткові пояснення, в яких останній заперечує проти доводів викладених позивачем в додаткових пояснення. Також відповідач-1 вказує, що належним способом захисту порушеного права з боку позивача є повторне звернення до податкового органу на обліку якого знаходиться підприємство з заявою про повернення надмірно сплаченої суми.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» в податковій декларації з податку на прибуток (реєстраційний номер №9336774404 від 09.11.2021) визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року у розмірі 1 308 545 058 грн.

Сума, визначена податковим зобов`язанням з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року у розмірі 1 308 545 058 грн, сплачена позивачем шляхом перерахування податку на прибуток платіжною інструкцією від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна станом на 19.11.2021.

Позивачем подано звітну податкову декларацію за 2021 рік з податку на прибуток (реєстраційний номер 9432528987 від 28.02.2022) та визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІV квартал 2021 року з від`ємним значенням - 18 469 111 грн.

Таким чином, за результатами звітного податкового 2021 року у позивача виникла переплата з податку на прибуток підприємств на суму 18 469 111 грн.

ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» подало до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП заяву №9084864895 від 19.04.2023 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП листом №2591/6/32-00-51-08 від 28.04.2023 повідомило позивача, що при перевірці даних інтегрованої картки позивача встановлено, що в ІКП обліковується переплата з податку на прибуток (код платежу 11021000) у розмірі 34 647 450,57 грн, яка не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 ПК України. Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2021 визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 1 308 545 058 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021. Таким чином, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084864895 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2021. Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» сума переплати станом на 20.11.2021 становила 16 178 339,57 грн. Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал 2021 підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 18 469 111 гривень. Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками ІІІ кварталу 2021 року на 18 469 111 грн. Наявність зазначеної переплати не заперечуються контролюючим органом. Водночас, до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми статті 43 ПК України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за 3 квартали 2021 року, а отже, зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою. Для набуття сумами переплати статусу «надмірно сплачених грошових коштів» такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань. Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. Зважаючи на те, що зменшення самостійно нарахованих податкових платежів (зобов`язань) шляхом коригування податку до зменшення за підсумками вищевказаних звітних періодів не може розглядатись як надмірне надходження грошових зобов`язань, зазначена сума не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 ПК України. Виходячи з викладеного, заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 залишена Східним МУ ДПС по роботі з ВПП без виконання.

Позивач не погодившись із бездіяльністю відповідача-1 щодо неповернення ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн, звернувся до суду із вказаним позовом.

За наслідками розгляду справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач, станом на дату звернення до Східного МУ ДПС із заявою від 19 квітня 2023 року, відповідав усім обов`язковим умовам, визначеним статтею 43 ПК України, а тому дії Східного МУ ДПС щодо залишення без виконання заяви є протиправними. Так, суди зазначили, що як наявність переплати, так і відсутність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, заява подана в межах встановлених законом строків, а тому Східне МУ ДПС повинно було направити висновок про повернення надмірно сплачених сум.

Водночас позиції судів розрізнилися у питанні обрання способу захисту порушеного права позивача.

Суд першої інстанції із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 серпня 2023 року у справі №822/2086/17, дійшов висновку, що повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів. За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивача суд першої інстанцій визнав зобов`язання Східного МУ ДПС повторно розглянути заяву позивача та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду.

Суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03 березня 2020 року у справі № 814/3691/15, дійшов висновку, що суд першої інстанції обрав неефективний спосіб захисту порушеного права позивача. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов`язання відповідача 1 до виконання покладених на нього вищеперелічених Законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» пені в заявленій позивачем сумі.

Повертаючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що судами належним чином не досліджено

- наявності/відсутності підстав вважати суму - 18 469 111 грн. надмірно сплаченою в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України в контексті можливості застосування до них порядку, встановленого ст.43 ПК України;

- щодо підстав виникнення переплати у декларації за податковий (звітний) період 2021 рік;

- щодо обставин того, що переплата з податку на прибуток виникла внаслідок попередньої сплати позивачем щомісячних авансових внесків у більшому розмірі, ніж задекларовано податок на прибуток за підсумками року (підстави виникнення переплати);

- щодо доказів наявності або відсутності у позивача податкового боргу станом на 19 квітня 2023р.;

- щодо одночасної наявності усіх обов`язкових обставин, які є передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, зокрема, відсутності податкового боргу з усіх видів податків;

- щодо наявності/відсутності підстав для нарахування і сплати пені саме на суму несвоєчасно повернутих надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток з перевіркою правильності розрахунку її розміру та ін.

Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам, з врахуванням висновків Верховного Суду, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI(далі -ПК України).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктами 14.1.115, 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.

На підставі підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідні правовідносини регулюються статтею 43 Податкового кодексу України, яка містить у собі визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Згідно з пунктами 43.1 - 43.4 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Відповідно до п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (в редакції на час розгляду справи), не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України Про санкції, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Порядок сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений пунктом 57.1-1 статті 57 ПК України.

Відповідно до абзацу третього п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок № 787).

Суд застосовує норми Порядку №787 в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до абзаців 1, 2 пункту 1 Порядку №787, терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання;

помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» в податковій декларації з податку на прибуток (реєстраційний номер №9336774404 від 09.11.2021) визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року у розмірі 1 308 545 058 грн.

Сума, визначена податковим зобов`язанням з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року у розмірі 1 308 545 058 грн, сплачена позивачем шляхом перерахування податку на прибуток платіжною інструкцією від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна станом на 19.11.2021.

Позивачем подано звітну податкову декларацію за 2021 рік з податку на прибуток (реєстраційний номер 9432528987 від 28.02.2022) та визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІV квартал 2021 року з від`ємним значенням - 18 469 111 грн.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено в Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5.

Згідно до п.2 розділу 1 Порядку №5 оперативний облік - це систематизований процес фіксації та відображення в ІКП первинних показників оперативного обліку, утворення / зміни абсолютного значення облікового показника. Оперативний облік ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку та методологічних засадах, встановлених Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в ІКС ДПС.

Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Згідно до витягів ІКП ДПС, витягів з ІКП в інтегрованій картці платника податків ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА», що містяться в матеріалах справи, за кодом платежу 11021000 «податок на прибуток приватних підприємств» зазначена наступна інформація:

Станом на 19.11.2021: податковий борг 0,00 грн., надміру сплачені суми 16 178 339,57 грн.;

Станом на 01.04.2023:податковий борг 0,00 грн., надміру сплачені суми 34 647 450,57 грн.;

Станом на 01.05.2023: податковий борг 0,00 грн., надміру сплачені суми 34 647 450,57 грн.

Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2021 визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 1 308 545 058 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021. Таким чином, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084864895 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2021. Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» сума переплати станом на 20.11.2021 становила 16 178 339,57 грн. Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал 2021 підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 18 469 111 гривень. Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками ІІІ кварталу 2021 року на 18 469 111 грн. Наявність зазначеної переплати не заперечуються контролюючим органом.

Податковий орган заперечує щодо правового статусу даної переплати, вказуючи, що для набуття сумами переплати статусу «надмірно сплачених грошових коштів» такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань.

Проте, п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, безпідставними є доводи податкового органу стосовно того, що надмірно сплаченими грошовими коштами є лише кошти, що сплачені більше визначеної суми податкового зобов`язання після визначення суми зобов`язання.

Особливості звітування з податку на прибуток передбачають подання декларації наростаючим підсумком та сплату зобов`язань на момент декларування, що в свою чергу може створювати передумови для появи надмірно сплачених грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 2 Порядку №787, цей Порядок визначає процедури:

- повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі);

- перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок.

Згідно із пунктом 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).

Пунктом 5 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, орган державної податкової служби зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених сум з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В свою чергу, Східним МУ ДПС по роботі з ВПП складено лист №2591/6/32-00-51-08 від 28.04.2023, яким заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 залишена Східним МУ ДПС по роботі з ВПП без виконання.

Відповідно до листа від 28.04.2023 №2591/6/32-00-51-01-08 Східним Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП залишено заяву позивача без виконання, мотивуючи відмову тим, що до зазначеної суми не можуть бути застосовані положення статті 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за ІІІ квартал 2021 року, а отже зазначено суму не можна вважати надмірно сплаченою.

Суд акцентує увагу на тому, що приписи ст. 43 ПК України не містять такого застереження для повернення надмірно нарахованих коштів, як неможливість повернення коштів, що сплачені на підставі власно поданої декларації.

Згідно листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 25.03.2025 №19/ЗП/08-01-13-02-04, за даними ІКС "Податковий блок" станом на 19.04.2023, 14.08.2023, 27.12.2023, 01.03.2024, 06.02.2025, 24.03.2025 по ПрАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА податковий борг з податків, зборів та інших платежів, контроль за справляння яких здійснюється податковими органами відсутній.

У ПрАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА, відповідно до Зведеної картки підприємства, станом на 19.04.2023 року, станом на 01.01.2025 року, станом на 17.04.2025 року заборгованість зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів відсутня.

Також, у ПрАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА, станом на 27.12.2023 року борг відсутній; станом на 12.03.2024 року - борг відсутній.

Наведене надає підстави стверджувати, що як на момент виявлення спірної переплати, так і на момент звернення із заявою про повернення суми переплати за позивачем не рахувався податковий борг.

Щодо доводів відповідача 1 про застосування санкцій стосовно одного з кінцевих бенефіціарів позивача, як на підставу для відмови у поверненні коштів, суд зазначає наступне.

Перш за все, в листі від 28.04.2023 №2591/6/32-00-51-01-08 податкового органу не містилось посилання стосовно будь-яких сумнівних бенефіціарів позивача.

Відповідно до п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (в редакції на час розгляду справи), помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

У відзиві Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків, відповідач посилається на застосування спеціаьних економічних санкцій Рішенням РНБО від 08.10.2024 відносно резидентів Кіпру Протеас Трасті Сервісіз ЛТД та Протеас Трастіс ЛТД, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.1-2 статті 1 Закону України «Про санкції» (в редакції, чинній у періоді виникнення спірних правовідносин) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до:

- іноземної держави,

- іноземної юридичної особи,

- юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента.

- іноземців, осіб без громадянства,

- а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Податковий кодекс України не містить визначення понять «засновник/учасник» та «кінцевий бенефіціарний власник».

Згідно п. 5.3. ст. 5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпункту 14.1.241-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України термін «кінцевий бенефіціарний власник» вживається у значенні, наведеному в Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, крім іншого:

8) перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної - особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна - громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник - юридична особа,- інформація для здійснення зв`язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти);

9) інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5- 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду закордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.

Відповідно до термінів, наведених у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»:

кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є:

для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/ володіння);

для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою в розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, траста або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, тресту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Відповідно до інформації про структуру власності позивача, що міститься в реєстраційній справі Товариства, засновником ПРАТ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА є: 100 % Metinvest B.V, країна Нідерланди.

Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 76.24%. Metinvest B.V., належить:

- 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (СКМ (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516;

- 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119.

Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) 76,24%.

- 23,76% - компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 173605, якою на 99,99% володіє SMART HOLDІNG (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), реєстраційний номер НЕ 303560.

Корпоративними правами (акціями) SMART HOLDING (CYPRUS) LTD на 100% володіють наступні траста:

- на 80% SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2206;

- на 20% STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2214.

Управителями цих трастів є наступні особи:

- SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ) є 85% Andreas Sofokleous ( ОСОБА_7 ) та 15% ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) через PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (ПРОТЕАС TPACTI CEPBICI3 ЛТД, реєстраційний номер HE 351921, a також ОСОБА_10 (Елена Іона), ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ), ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) нерезиденти, країна - Кіпр,-

- STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ) є 85% ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) та 15% ОСОБА_15 ( ОСОБА_7 ) через PROTEAS TRUSTEE LTD (ПРОТЕАС TPACTIC ЛТД, реєстраційний номер НЕ 329084, нерезидента, країна - Кіпр.

Таким чином компанія SMART STEEL LTD володіє менше, ніж 25% акціонерного капіталу компанії Metinvest В. V. не може прямо чи опосередковано реалізовувати понад 25% прав голосу на загальних зборах компанії ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ) і не володіє прямо чи опосередковано часткою участі в компанії ОСОБА_18 ( ОСОБА_17 ) понад 25%.

Крім цього, компанія SMART STEEL LTD також не здійснює контроль над акціонером позивача - компанією Metinvest B.V. в інші способи.

Протилежного відповідачем-1 не доведено.

Таким чином згідно наявних у справі доказів, документально підтверджено, що єдиним учасником (акціонером) ПРАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» є компанія Metinvest B.V., єдиним кінцевим бенефіціарним власником ПРАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» є ОСОБА_6 , громадянство: Україна. Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 76.24%.

Відомості про кінцевого бенефіціарного власника позивача внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявним у справі витягом з даного Реєстру.

Згідно наданих позивачем витягів з Державного реєстру санкцій до позивача, його єдиного учасника (акціонера), його єдиного бенефіціарного власника санкції не застосовувались.

Отже, доводи податкового органу щодо неможливості повернення надмірно сплачених коштів через застосування санкцій не знайшли свого підтвердження в межах розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення цієї справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірного рішення.

При цьому, суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачами не доведено правомірність залишення без виконання заяв про повернення сум надміру сплаченого податку на прибуток підприємств.

Крім того, суд вважає за необхідне, наголосити на тому, що чинним податковим законодавством передбачено чітко визначений порядок дій на випадок отримання заяви про повернення надмірно сплаченого податку, та відповідно до положень Порядку №60 контролюючий орган за результатами розгляду заяви платника податків перевіривши дотримання вимог ст.43 Податкового кодексу України, повинен сформувати електронний висновок про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені, внести інформацію про повернення до Реєстру узгоджених повернень або підготувати та направити платнику податків письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Ані приписами Податкового кодексу України. Ані положення Порядку №60 не передбачено залишення подібної заяви без виконання. Отже, суд вважає, що контролюючий орган не вчинив жодного з передбачених законом можливих варіантів правової поведінки під час розгляду заяви про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, допустив протиправну бездіяльність щодо повернення коштів позивачу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Суд ураховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 05.01.2000 у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy, заява N 33202, § 100), про те, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно".

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви N 68385/10 та N 71378/10, § 35)).

Водночас державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з бюджету суми надмірно сплачених коштів підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Згідно з абзацу 4 пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до підпункту 129.1.5 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

За змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З огляду на те, що Податковим кодексом України передбачено відповідальність контролюючого органу за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5. статті 43 ПК України), передбачено нарахування пені у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів (підпункт 129.1.5. пункту 129.1. статті 129 ПК України), а повернення надміру сплачених платежів є неможливим за відсутності висновку контролюючого органу, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для нарахування і стягнення з відповідача пені за прострочку оформлення висновку.

Суд зазначає, що оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

За таких обставин суд вважає, що для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість слід нараховувати пеню за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Розмір пені для випадку, передбаченого в пункті 43.5. статті 43 Кодексу прямо не встановлений, у зв`язку з чим пеня підлягає нарахуванню в розмірі, визначеному в пункті 129.4. статті 129 Податкового кодексу України.

Так, в силу п.129.4 ст.129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, положення законодавства, що регулює питання нарахування пені, визначає необхідність застосування облікової ставки Національного банку України, що діє на кожний окремий день, за який нараховується пеня.

При цьому, питання щодо застосування облікової ставки НБУ протягом строку її дії, тобто із урахуванням зміни облікової ставки НБУ за відповідний період вже було неодноразово досліджено Верховним Судом, який підтвердив необхідність саме такого правозастосування у постановах від 20.06.2019 у справі №820/1750/18, від 25.03.2020 у справі №808/481/16, від 02.02.2021 у справі №810/1506/17, від 02.06.2021 у справі №1.380.2019.004395, від 16.12.2021 у справі №816/3945/15, від 13.07.2022 у справі №200/12042/20-а та від 17.08.2022 у справі №320/5852/18, що підлягає врахуванню судом при розгляді даної справи.

Оскільки заяву №9084864895 від 19 квітня 2023 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств відповідач отримав 19 квітня 2023 року, відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств в розмірі 18 469 111 грн. відповідач був зобов`язаним передати органу казначейства до 02 травня 2023 року (за 5 робочих днів двадцятиденного строку з дня подання відповідної заяви, який закінчувався 09 травня 2023 року).

На підставі отриманого висновку, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом 5 робочих днів мав здійснити повернення надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому законодавством, тобто до 02 травня 2023 року.

Первісно позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1202263,23 розрахованої за період 03 травня 2023 року (перший день прострочки) по 31 липня 2023 року (дата підготовки позовної заяви).

Сума пені розраховується за формулою: П = Сз х О (НБУ) х В : R х К (дн) де:

П - сума пені, що нараховується на бюджетну заборгованість з ПДВ;

Сз - фактично непогашена сума бюджетної заборгованості з ПДВ;

О (НБУ) - облікова ставка НБУ на момент виникнення пені (%);

В - коефіцієнт, що складає 120% облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені протягом строку її дії, включаючи день погашення;

R - кількість днів у календарному році;

К (дн) - кількість календарних днів прострочення у сплаті, включаючи день сплати.

Контролюючим органом не надано доказів щодо невірного розрахунку пені, або помилкового застосування складових даного розрахунку.

З врахуванням викладеного та враховуючи наведений розрахунок заявлена сума пені 1 202 263,23 грн. визнається судом обґрунтованою.

Щодо збільшеного розміру позовних вимог в частині стягнення пені, що викладені в заяві позивача від 18.09.2025.

Відповідно до п. 102.5. ст.102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Проте даною нормою податкового кодексу не регулюється питання щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права.

В той же час відповідно до приписів ч.2 ст. 122 КАСУ, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАСУ).

За наведених обставин суд вважає, що додатково заявлені вимоги про стягнення пені за період з 18.03.2025 по 17.09.2025 задоволенню не підлягають.

З системного аналізу норм законодавства, досліджених доказів, долучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи що адміністративний позов задоволено частково, за рахунок бюджетних асигнувань Східного МУ ДПС по роботі з ВПП, діями якого порушені права позивача, на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 26 840,00 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, повний текст рішення складений в перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129) надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн.

Стягнути з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129) надмірно сплачений податок на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн. та пеню в розмірі 1 202 263,23 грн. із зарахуванням коштів на р/р UA 883348510000000002600321870 (МФО банку 334851).

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків суму судового збору в розмірі 26840,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07.01.2026 року.

Суддя О.С. Луніна