Ухвала суду № 134541531, 03.03.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/230/26

Провадження № 2/461/1410/26

УХВАЛА

03.03.2026 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,

представника позивача Лубоцької Н.І. ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Пилата Тараса Івановича

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

I. Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Пилата Тараса Івановича, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

13.02.2026 відповідачем подано клопотання про призначення судово комп`ютерно-технічної експертизи за метою встановлення:

чи можливо ідентифікувати конкретну фізичну особу за наданими позивачем технічними даними, чи підтверджують надані журнали факт укладення договору саме відповідачем, чи містять надані файли ознаки редагування або змін.

Також, відповідач просить призначити судову телекомунікаційну експертизу щодо:

факту належності номера телефону НОМЕР_2 відповідачу; факту отримання та використання одноразових ідентифікаційних кодів саме відповідачем.

Мотивуючи заявлене клопотання, відповідач посилається на ст. 103 ЦПК України, та вказує, що укладення договору, на який посилається позивач, підтверджується виключно електронними технічними даними (SMS-коди, IP-адреси, журнали авторизації, електронні анкети, внутрішні банківські реєстри), перевірка їх достовірності потребує спеціальних знань у сфері телекомунікацій та комп`ютерно технічного аналізу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання про призначення експертиз з мотивів необґрунтованості клопотання.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду клопотання про слухання справи за його відсутності.

II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1-3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановлено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує докази та доводи учасників процесу, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати питання, що віднесені до його компетенції. Отже, у суду відсутні підстави не дотримання принципу диспозитивності і змагальності.

Згідно зі статтею76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами зокрема - висновками експертів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 1 статті 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч. 3, 4, 5, 6 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про призначення по справі судової комп`ютерно-технічної експертизи та судової телекомунікаційної експертизи не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень Наказу Міністерства Юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-медичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" (далі - Інструкція), до основних видів експертиз відноситься інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза. (п. п. 1.2.2).

Водночас, відповідач не зазначає експерта чи експертну установу, якій необхідно доручити проведення таких експертиз, тобто фактично відповідач перекладає на суд вирішення питання щодо пошуку експертної установи, яка проводить відповідний вид дослідження. В цьому контексті суд відзначає, що згідно ч. 4- 6 ст. 135 ЦУПК України, суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідач, ставлячи під сумнів факт ідентифікації та верифікації його як сторони, що підписала кредитний договір, відповідач не надає жодних доказів на підтвердження цих обставин. Зокрема, в додаткових поясненнях вказує, що номер телефону НОМЕР_3 дійсно належав йому, натомість жодних доводів стосовно того, чому він, як особа яка отримувала відповідні послуги, не може отримати самостійно інформацію у оператора зв`язку відповідач не наводить.

Крім того, очевидним є і те, що питання чи підтверджують надані журнали факт укладення договору саме відповідачем до компетенції експерта при проведенні комп`ютерно-технічної експертизи не належить, адже відповідно до ч. 6 ст. 103 ЦПК України, питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Суд виходить з того, що відповідачем не наведено належного обґрунтування щодо неможливості оцінки доводів відповідача стосовно не укладення кредитного договору за допомогою наявних доказів у справі без проведення запропонованих експертних досліджень.

Таким чином, відповідачем не наведено належних доводів в обґрунтування необхідності призначення запропонованих експертиз та неможливості розгляду справи на підставі наявних доказів, у тому числі можливості оцінки на підставі наявних доказів та доводів сторін. При цьому, доводи відповідача стосовно не укладення договору повинні та можуть бути оцінені судом в сукупності з іншими доказами у справі, зокрема доказами наданими позивачем на підтвердження факту укладення відповідних правочинів та наявності відповідних зобов`язань.

Отже, суд наголошує, що призначення у справі експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх, належних та законних підстав, а також невстановлення перешкод для розгляду справи на підставі наявних доказів, порушує принципи цивільного судочинства, зокрема розумні строки тривалості судового провадження, що, в свою чергу, є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про призначення по справі судової комп`ютерно-технічної експертизи та судової телекомунікаційної експертизи не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 103, 121, 260, 353 ЦПК України,

постановив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі судової комп`ютерно-технічної експертизи та судової телекомунікаційної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький