Вирок № 134531137, 03.03.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/280/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025150000017 від 18 лютого 2026 року,

за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перепільчинці Шаргородського району Вінницької області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), достовірно знаючи, що відповідно до рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року він зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/2 частини усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 серпня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття, у період часу з 24 жовтня 2025 року по 01 лютого 2026 року аліменти не сплачував, чим порушив право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, передбачене ст. 51 Конституції України.

Не маючи обмежень та протипоказань за станом здоров`я до фізичної праці, ОСОБА_3 на роботу не влаштовувався, доходи від тимчасових заробітків не декларував та не декларує, про суми заробітку і джерела доходів державного виконавця не повідомляв, тобто добровільно рішення суду не виконує і таким чином, умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті аліментів за вказаний період у розмірі 19231 (дев`ятнадцять тисяч двісті тридцять одна) гривні 08 копійок, що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

Окрім того, за період з моменту винесення судового рішення, тобто з 10 жовтня 2019 року по 01 лютого 2026 року ОСОБА_3 допустив збільшення загальної заборгованості по сплаті аліментів до загальної суми 120194 (сто двадцять тисяч сто дев`яносто чотири) гривні 25 копійок.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

До обвинувального акту відносно ОСОБА_3 долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника ОСОБА_8 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту долучена письмова заява законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4 , в якій вона зазначила, що згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, у зв`язку із чим суд прийшов до переконання про розгляд обвинувального акту у порядку, встановленому статтями 381-382 КПК України, тобто без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження № 12026025150000017, оцінивши зібрані в ході досудового розслідування у формі дізнання докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що події кримінального проступку та діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , має місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена доказами, встановленими органом досудового розслідування.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, характер скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, за наркологічною допомогою до лікаря нарколога та психіатричною допомогою до лікаря-психіатра не звертався.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи усе викладене вище, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт на строк сто годин.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжних заходів немає.

Керуючись статтями 368-371, 373-374, 382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Головуючий суддя ОСОБА_1