Рішення № 134530316, 02.03.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1819/25

Провадження 2/193/131/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

02 березня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дружини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивачки.

05.12.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що за рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 по справі № 193/345/24 з ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку) починаючи з 29.02.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Відповідач присуджені судом аліменти на утримання позивачки сплачує не у повному обсязі та не регулярно, внаслідок чого станом на 14.11.2025 утворилася заборгованість зі сплати аліментів у сумі 19 117,52 грн.

У зв`язку із чим позивачка, посилаючись на положення ст. 196 СК України, звернулася до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на її утримання за період з 01 червня 2025 року по 31 жовтня 2025 року у розмірі 19 117,52 грн.

Заяви, клопотання сторін, процесуальні дії суду у справі.

11.12.2025 за ухвалою судді провадження у цивільній справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.20).

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, протенадала суду письмову заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.

Третя особа, без самостійних вимог, Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про причину його неявки суд не повідомила, письмових пояснень по справі від неї не надходило.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За положеннями частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Оскільки текст рішення складено 02.03.2026, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 24.02.2026, датою ухвалення рішення є саме 02.03.2026.

Фактичні обставини справи встановлені судом

Згідно виконавчого листа, виданого 20.05.2024 на підставі рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 по справі № 193/345/24, з ОСОБА_3 стягуються на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку) починаючи з 29.02.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Згідно розрахунку заборгованості, виданого державним виконавцем Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заборгованість відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів на підставі вищевказаного виконавчого листа станом на 14.11.2025 складає у розмірі 19 117,52 грн. (а.с.8).

Мотиви суду та застосування норми права.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України, передбачено, що уразі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки поширюється на правовідносини, які встановлюють обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання і регулюються положеннями глави 15 ЦК України і є санкцією за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.

Так, виходячи із системного аналізу Глави 15 («Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання») і Глави 22 СК («Обов`язок по утриманню інших членів сім`ї та родичів»), зокрема статті 274 СК, норми положень Глави 15 СК до правовідносин, що врегульовані нормами інших глав СК, можуть застосовуватися лише у випадку прямого на це посилання.

Іншим прикладом може бути те, що сімейне законодавство поширює положення статті 196 СК також на правовідносини, визначені главою 16 СК, якими встановлено обов`язки батьків утримувати повнолітніх дочку, сина.

Зокрема, стаття 201 СК містить пряму вказівку на те, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Разом з тим, сімейне законодавство не містить положень, які поширюють дію статті 196 СК на правовідносини, визначені главою 17 СК, якими встановлено обов`язки повнолітніх дочки, сина утримувати батьків.

В свою чергу, Глава 9 СК «Права та обов`язки подружжя по утриманню» не містить посилань на те, що визначення заборгованості по аліментам на одного із подружжя здійснюється відповідно до статей 194-197 СК, а тому положення статті 196 цього Кодексу на спірні правовідносини не поширюються.

Ураховуючи, що до заборгованості зі сплати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку можуть бути застосовані інші санкції майнового характеру, передбачені цивільним законодавством, які позивач не просила застосувати, в задоволенні її позовних вимог щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, слід відмовити.

Аналогічний підхід щодо дії статті 196 СК висловив і Верховний Суд у постанові від 27 червня 2019 року по справі №635/6679/16-ц (провадження №61-22926св18). Зокрема касаційна інстанція наголосила на тому, що вимоги статті 196 СК передбачають відповідальність за прострочення сплати аліментів у вигляді неустойки, тільки при виникненні заборгованості за аліментами, які сплачуються на дітей, і не розповсюджуються на правовідносини щодо сплати аліментів на утримання батьків.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу на неможливості застосування аналогії закону «розширивши» дію статті 196 СК.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що позивачкою заявлені вимоги про стягнення на підставі ст.196 СК України (Глава 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання») пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини, які були стягнуті судом на підставі ст. 84 СК України (Глава 9 «Права та обов`язки подружжя по утриманню»), -суд дійшов висновку про безпідставність стягнення пені за прострочення виплати аліментів на утримання дружини.

Зважаючи на те, що у задоволені позовних вимог відмовлено повністю і позивачка при зверненні до суду з цим позовом була звільнена від сплати судового збору, в той час як відповідач під час розгляду справи будь-яких судових витрат не поніс, то судові витрати у зв`язку з розглядом цієї справи згідно вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.259, 263-265, 268, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 34898305, місцезнаходження: вул. Спортивна, буд.10-А, сел. Софіївка Криворізький район Дніпропетровська область, 53100.

Повний текст рішення складено 02 березня 2026 року.

Суддя О. В. Томинець