Рішення № 134530315, 02.03.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1818/25

Провадження 2/193/130/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 березня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Томинця О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивачки.

05.12.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у шлюбі сторін народилося двоє дітей, сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі судового наказу, виданого Софіївським районним судом Дніпропетровської області 04.12.2023 по справі № 193/1830/23, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання вищевказаних малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 23 листопада 2023 року до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач присуджені судом аліменти на утримання дітей сплачує не у повному обсязі та не регулярно, внаслідок чого станом на 14.11.2025 утворилася заборгованість зі сплати аліментів у сумі 8699,64 грн.

У зв`язку із чим позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів дітей із позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з травня 2025 року по вересень 2025 року у розмірі 5497,19 грн.

Заяви, клопотання сторін, процесуальні дії суду у справі.

11.12.2025 за ухвалою судді провадження у цивільній справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.19).

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засідання позов підтримала і просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи позов визнав, проте зауважив, що з нього також стягуються аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 до досягнення дітьми трьох років. Він сплачував всі ці аліменти, але державний виконавець на свій розсуд визначав на виплату яких саме аліментів слід зараховувати сплачені ним майже щомісяця кошти, тому вважає, що сума боргу і розрахунок пені виконані державним виконавцем не коректно. Не заперечував того факту, що він не щомісяця та не завжди у повному обсязі сплачував всі вказані аліменти за судовими рішеннями. Поважних причин їх несвоєчасної сплати не навів, зазначив, що за цей період він не хворів, на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб він не має, працював неофіційно, але заробітки були мінливі та невисокі, тому і виникла заборгованість по аліментах.

Третя особа, без самостійних вимог, Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про причину його неявки суд не повідомила, письмових пояснень по справі від неї не надходило.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Згідно свідоцтв про народження, сторони є батьками двох малолітніх дітей, синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7,8).

Згідно судового наказу, виданого Софіївським районним судом Дніпропетровської області 04.12.2023 по справі № 193/1830/23 з ОСОБА_2 стягуються на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання всіх вищевказаних дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 23 листопада 2023 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.13).

Згідно розрахунку заборгованості, виданого державним виконавцем Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заборгованість відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів на підставі вищевказаного судового наказу станом на 14.11.2025 складає у розмірі 8699,64 грн. (а.с.12).

Мотиви суду та застосування норми права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги позову підлягають задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому СК України.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання.

Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Між тим, відповідач не надав аргументів та доказів поважності причин не сплати аліментів або їх сплати не у повному розмірі, тому у зв`язку з презумпцією вини відповідача у несплаті або не у сплаті його не у повному обсязі таких обов`язкових платежів через прострочення їх сплати, позовні вимоги позивачки про стягнення неустойки (пені) підлягають задоволенню за згаданий нижче період.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Розраховуючи розмір пені, суд виходить із висновків викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21), відповідно до яких, при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць.

Суд не погоджується з наданим позивачкою розрахунком пені зі сплати аліментів у розмірі 5497,19 грн., оскільки він суперечить методиці нарахування таких платежів, визначених у правових позиціях Верховного суду приведених вище.

Крім того, позивачкою була нарахована пеня за травень 2025 року у той час коли за рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 у справі № 193/902/25, яке набрало законної сили, вже було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей в сумі 651,40 грн. за період з листопада 2023 року по травень 2025 року.

І хоча у справі, що розглядається, судове рішення складається 02.03.2026, а згідно положень ст. 196 СК України неустойка (пені) нараховується від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, суд, зважаючи на те, що позивачкою не було надано актуальних розрахунків заборгованості по пені за листопад, грудень 2025 року та січень, лютий 2026 року, як і відповідачем, який за цей період не надав доказів сплати аліментів, пеня нараховуватиметься за період з 01 червня 2025 року по 31 жовтня 2025 року.

Також, як видно згідно вищевказаного рішення суду у справі № 193/902/25, заборгованість зі сплати аліментів за травень 2025 року складала 651,40 грн.

Відтак, пеня за цей період по аліментам розраховується таким чином:

за червень 2025 року: нараховані аліменти 5212,81 грн., сплачено 23.06.2025 - 4000 грн, заборгованість за травень 651,40 грн., (4000-651,40 =3348,60), заборгованість за червень 1864,21 грн. (5212,81-3348,60), кількість днів прострочення з 01 липня 2025 року по 15 серпня 2025 року - 46 днів, пеня: 1864,21 х 46 х 1% = 857,54 грн.

за липень 2025 року нараховані аліменти 5212,81 грн., сплачено 15.08.2025 (8802,81 грн - заборгованість за червень 1864,21 грн. нараховані аліменти за липень 5212,81 грн. = 1725,79 грн.), кількість днів прострочення з 01 серпня 2025 року по 15 серпня 2025 року - 15 днів, пеня: 5212,81 х 15 х 1% = 781,92 грн.

за серпень 2025 року: нараховані аліменти 5212,81 грн., платіж 1725,79 грн. зараховано з залишку платежу сплаченого 15.08.2025, залишок боргу 3487,02 грн (5212,81-1725,79), кількість днів прострочення з 01 вересня 2025 року по 31 жовтня 2025 року, пеня: 3487,02 х 61 х 1% = 2 127,08 грн.

за вересень 2025 року нараховані аліменти 5212,81 грн., сплачено станом на 01.11.2025 0 грн., кількість днів прострочення з 01 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року - 31 днів, пеня: 5212,81 х 31 х 1% = 1616 грн.

Отже, загальний розмір пені за період з 01 червня 2025 року по 31 жовтня 2025 року складає у розмірі 5 382,54 грн.

Оскільки будь-яких обставин, за яких можливо було б звільнити відповідача від неустойки за прострочення сплати аліментів судом не встановлено, тому суд вважає, що ОСОБА_2 повинен понести відповідальність, передбачену ст. 196 СК України, позаяк це буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Стягнення заборгованості по виплаті аліментів та неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 5382,54 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати аліментів за судовим наказом Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 по справі № 193/1830/23, за період з 01 червня 2025 року по 31 жовтня 2025 року у розмірі 5382 (п`ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 54 копійки.

У задоволенні решти частини вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 34898305, місцезнаходження: вул. Спортивна, буд.10-А, сел. Софіївка Криворізький район Дніпропетровська область, 53100.

Повний текст рішення складено 02 березня 2026 року.

Суддя О.В. Томинець