Ухвала суду № 134524206, 02.03.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2111/25

2/287/628/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м.Олевську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «ГЕЛЕКСІ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 25030,00 грн. та судових витрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.01.2026 на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до його звільнення з військової служби.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи.

Дослідивши заяву про зупинення провадження у справі та ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд вважає, що у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки, виданою військовою частиною НОМЕР_1 за № 732/1744 від 02.09.2024, відповідач перебуває на військовій службі з 14.05.2024.

Також, з довідки, виданою військовою частиною НОМЕР_1 за № 732/2255 від 06.08.2025, відповідач у період з 29.10.2024 по 30.10.2024, з 06.12.2024 по 06.12.2024, з 16.12.2024 по 17.12.2024, з 21.12.2024 по 21.12.2024, з 16.03.2025 по 16.03.2025, з 18.03.2025 по 18.03.2025, з 08.04.2025 по 11.04.2025, з 01.06.2025 по 13.06.2025, з 18.06.2025 по 30.06.2025, з 01.07.2025 по 27.07.2025 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині 1 статті 251 ЦПК України.

Пунктом 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Згідно із ст. 1 ЗУ «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Як випливає із заяви відповідача, докази залучення відповідача на даний час до проведення воєнних дій та перебування на територіях, де ведуться такі дії, відсутні.

Також, суд зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21 жовтня 2010 року, § 47).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До основних засад судочинства ч. 3 ст. 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

При вирішенні питання про зупинення провадження у цій справі, суд звертає увагу на те, що справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, відповідачу надавалась можливість подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, докази по справі та клопотання, що свідчить про можливість відповідача захистити свої інтереси під час розгляду справи та не призведе до звуження прав на судовий захист.

Також, з матеріалів справи вбачається, що заява про зупинення провадження по справі подана відповідачем до суду особисто, що свідчить про можливість для відповідача приймати участь у судовому розгляду справи.

Отже, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («PerezdeRaelaCavaniles v. Spain», «Belesandothers v. theCzechRepublic», «RTBF v. Belgium»).

Таким чином, у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Водночас, для забезпечення дотримання принципу змагальності суд вважає за необхідне відкласти судове засідання у зв`язку з неявкою відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12, 13, 44, п. 2 ч. 1 ст. 251, п. 2 ч. 1 ст. 253, 258, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Копію ухвали направити відповідачу ОСОБА_1 .

Відкласти судове засідання по справі на 11 год. 00 хв. 15 квітня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. В. Винар