Рішення № 134524205, 02.03.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 279/6315/24

2/287/826/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 144187951 від 11.12.2019 року в розмірі 27142 грн. 99 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №144187951 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідачка ініціювала укладення кредитного Договору, оформивши Заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний Договір з використанням одноразового ідентифікатора. Сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. 11.12.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 30000 грн. 00 коп. на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 хх-хххх-8138 що в свою чергу свідчить, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01 та додаткові угоди предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

04.09.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 0409/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Відповідно до п. 1.2. вказаного договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №0409/24 від 04.09.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 27142,99 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу.

Враховуючи вищенаведене, загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 27142,99 грн., яка складається з 26776,07 грн. заборгованість по кредиту; 366,92 грн. заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

Тому, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 144187951 від 11.12.2019 року у розмірі 27142,99 грн., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

23.02.2026 року на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву. Відповідачка не визнає позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у заявленому розмірі та вважає їх необґрунтованими та такими, що не доведені належними та допустимими доказами по справі. При цьому, ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору №144187951 від 11.12.2019 року між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Разом з тим, вважає, що розмір заявленої до стягнення заборгованості є спірним та потребує детальної перевірки судом. Зазначає, що позивачем не надано повного руху коштів із зазначенням дат і підстав зарахування, первинних бухгалтерських документів, підтвердження підстав внутрішнього списання коштів. ОСОБА_1 сплачено 17182,27 грн., а тому на її переконання вказані кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення тіла кредиту, оскільки тривалий час здійснювалися пролонгація та сплата процентів. При цьому, на підтвердження своєї позиції просить витребувати у позивача повний рух коштів за кредитним договором із зазначенням дат, сум і підстав операцій, первинні бухгалтерські документи, що підтверджують зарахування та списання коштів, належним чином завірені акти приймання-передачі права вимоги. На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить врахувати, що позивачем не доведено належний та безперервний перехід права вимоги, коректність і обґрунтованість розрахунку, реальний залишок основного боргу та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у повному обсязі або у разі встановлення наявності заборгованості зменшити розмір стягнення з урахуванням сплачених нею 17182, 27 грн. Також, ОСОБА_1 просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу як явно завищений та неспівмірний.

Також, 23.02.2026 року ОСОБА_1 надіслала на адресу суду заяву з проханням проводити розгляд справи без її участі, з урахуванням наданих нею заперечень.

24.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася на адресу суду із заявою про застосування строку позовної давності. У вказаній заяві просить суд застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог; у разі включення до суми позову штрафних санкцій, процентів або інших додаткових платежів застосувати спеціальну позовну давність строком в один рік; у разі встановлення спливу строків позовної давності відмовити у задоволенні відповідних вимог позивача.

27.02.2026 року на адресу суду від представника позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкової М.С., за допомогою підсистеми «Електронний суд», надійшла відповідь на відзив. У поданій відповіді на відзив ОСОБА_2 зазначає, що позовна давність сплила під час дії воєнного стану. Таким чином, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізовує своє беззаперечне право на справедливий суд. Вказує, що на її переконання відповідачка не врахувала всі матеріали справи та помилково визначила, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. При цьому, розрахунки заборгованості, надані позивачем повністю відповідають вимогам законодавства, оскільки містять всі необхідні реквізити. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки охоплюють всі необхідні обчислення сум, що стягуються. За весь період перебування права вимоги за кредитним договором відповідачки позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. Також, вказує, що позивачем долучено до матеріалів справи акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, отже робота адвоката виконана належним чином.

27.02.2026 року, за допомогою підсистеми «Електронний суд» на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив. У наданих запереченнях ОСОБА_1 зазначає, що доводи позивача щодо дотримання строків є декларативними та не підтверджені належними доказами. Стверджує, що надані позивачем договори відступлення права вимоги містять узагальнені реєстри, не містять належного підтвердження включення саме кредитного договору №144187951 до предмета відступлення, не містять первинних документів, які підтверджують передачу саме її боргу, не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про зміну кредитора. Також, просить витребувати у позивача повний покроковий розрахунок руху коштів по її рахунку з 11.12.2019 року.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вказаної цивільної справи передано для розгляду судді Русину М.Г.

Суддею Русиним М.Г. провадження по справі не відкривалося та цивільну справу до розгляду призначено не було.

На підставі розпорядження керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та матеріали вказаної цивільної справи передано для розгляду судді Винару Л.В.

На запит суду з Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_1 .

Ухвалою від 02.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкова М. у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Як зазначено вище, відповідачка ОСОБА_1 надала на адресу суду заяву з проханням проводити розгляд справи без її участі, з урахуванням наданих нею пояснень.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стосовно клопотання відповідачки про витребування доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Наявні матеріали відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву не містять відомостей про вжиті відповідачкою заходи для отримання доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідачки про витребування доказів слід відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 11.12.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір № 144187951 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. 11 на звороті -13).

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 вказаного Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 30000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.

Кредит надається строком на 126 (сто двадцять шість) днів (п 1.2.) Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який наданий кредит (п. 1.3.).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі 25,55% річних від суми кредиту за весь час користування, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит (пункт 1.4 договору).

Проценти за користування кредитом у розмірі передбаченому в п. 1.4 Договору нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться у користуванні позичальника (п. 1.7).

Договір від 11.12.2019 року №144187951 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8DQ8H9S9.

Також, між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди для продовження строку дії кредитного договору (а.с. 14-49).

Відтак, судом встановлено, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» сформовано заявку на отримання грошових коштів у кредит від 11.12.2019 року: ОСОБА_1 , договір №144187951, дата укладення договору 11.12.2019 року, сума кредиту 30000,00 грн., строк кредиту 126 днів, номер карти: 4149-49ХХ-ХХХХ-8138 (а.с. 55).

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»: позичальник ОСОБА_1 , сума кредиту 30000,00 грн., строк кредитування 126 днів, дисконтна процентна ставка 23,73% річних, базова процентна ставка 23,73% річних, заявка подана 11.12.2019 року о 23:21, акцепт оферти позичальником одноразовий ідентифікатор 8DQ8H9S9; ідентифікатор відправлено позичальнику 11.12.2019 року 23:26:20; номер телефону НОМЕР_2 ; ідентифікатор введено позичальником 11.12.2019 року 23:29:22; перерахування грошових коштів позичальнику 11.12.2019 року 23:29:30 (а.с. 56-59).

Згідно з платіжним дорученням від 11.12.2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перераховані кошти в розмірі 30000,00 грн. отримувачу ОСОБА_1 на картку 4149-49ХХ-ХХХХ-8138, призначення платежу переказ коштів згідно договору №144187951 від 11.12.2019 року (а.с. 68).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», 11.12.2019 року на картку ОСОБА_1 надійшли кошти в розмірі 30000,00 грн. (а.с. 69-70).

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 71-76).

Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених Договором.

Пунктом 2.2 Розділу 2 Договору передбачено, що разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5. Договору визначено, що перелік прав вимоги до боржників наводиться у відповідних додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року (а.с. 77).

31 грудня 2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 (а.с. 78-82).

31 грудня 2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 (а.с. 83)

31 грудня 2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 (а.с. 84).

31 грудня 2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 (а.с. 85).

Згідно з п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до долученого до матеріалів справи Витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 27041,19 грн.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с. 88-92).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року до Договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 27142,99 грн. (а.с. 94-95).

04.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 409/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 144187951 від 11.12.2019 року (а.с 96-100).

Відповідно до п. 1.2. вказаного Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників № б/н від 04.09.2024 року за Договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 27142, 99 грн. (а.с. 101-102).

Відтак, в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 144187951 від 11.12.2019 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідачки в розмірі 27142,99 грн.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Юніт Капітал» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а саме доведено факт надання позичальнику доступу до кредитних коштів за Договором № 144187951 від 11.12.2019 року, утворення заборгованості у неї перед кредитором, а тому позов підлягає до задоволення.

Що стосується заяви відповідачки про відмову в позові за спливом строків позовної даності то така не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

11.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено Кредитний договір № 144187951, згідно якого відповідачці надано грошові кошти (кредит) в сумі 30000,00 грн. строком на 126 днів. Додатковими угодами строк дії кредитного договору неодноразово продовжувався. Останній раз до 05.06.2022 року (дата останнього платежу).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№211), запроваджено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому його було неодноразово продовжено (востаннє постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020, якою продовжено карантин до 30.06.2023).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 12. Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, продовження строків позовної давності в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону, і тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається.

Таким чином, якщо закінчення строку позовної давності припадає на період після 02.04.2020, то він продовжується до кінця дії карантину, тобто до 30.06.2023.

Разом з тим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан неодноразово продовжувався і діє по даний час.

Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.

Розподіл судових витрат у справі.

Разом із позовною заявою позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат, понесених у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. та судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «Тараненко та партнери» (а.с. 115-116); додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 року (а.с. 117-118); акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 119).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідачки понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідачки на його користь слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки, позов задоволено повністю, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 517, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №144187951 від 11.12.2019 року в розмірі 27142 (двадцять сім тисяч сто сорок дві) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог в частині витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.В.Винар