Рішення № 134518435, 03.03.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 727/12090/25

Номер провадження 2/725/3653/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді - Скуляка І.А.,

при секретарі Єремчук Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область) до ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між ТзОВ "Кошельок " та відповідачкою 27.12.2021 року було укладено кредитний договір №3613508042-559866.

Відповідачка належним чином умови вказаного кредитного договору не виконувала, внаслідок чого у неї перед позивачем наявна заборгованість в загальному розмірі 15354,21 грн., яка складається з: 5150,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10204,21 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Враховуючи невиконання відповідачкою умов договору , просить стягнути з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3613508042-559866 від 27.12.2021 в розмірі 15 354, 21 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Справа слухалась у відсутність представника позивача, який в судове засідання не з`явився. Надав клопотання, де просив судове засідання провести у його відсутність. Позов підтримав у повному обсязі. У разі неявки відповідачки не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, а саме розміщенням оголошення про виклик останньої до суду на офіційному сайті суду. Причину своєї неявки не повідомила, відзиву на позов, жодних заяв та клопотань до суду не подала.

Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону, а також те, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідачки, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із тим, що в судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що між ТзОВ " Кошельок " та відповідачкою 27.12.2021 року було укладено кредитний договір №3613508042-559866 . /а.с. 10-23/.

Відповідачка належним чином умови вказаного кредитного договору не виконувала, внаслідок чого у неї перед позивачем наявна заборгованість за кредитним договором № 3613508042-559866 від 27.12.2021 в розмірі 15 354.21 грн., що складається із:

- заборгованість за сумою кредиту- 5 150,00 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування позикою- 10 204,21 грн.

Доказів погашення заборгованості відповідачкою не надано, а тому вимога позивача про стягнення з неї наявної заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України) надалі ЦК України) - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами статті 546 ЦК України - виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з вимогами статті 624 ЦК України - якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Пунктом 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» - якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів (відомостей) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачкою договірних зобов`язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у цій частині.

Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, оскільки ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути із відповідачки на користь позивача сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Також позивач, просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 267-268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, заборгованість за кредитним договором № 3613508042-559866 від 27.12.2021 в розмірі 15 354, 21 грн., що складається з наступного : заборгованість за сумою кредиту- 5 150,00 грн.;заборгованість за відсотками за користування кредитом - 10 204,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831 судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Скуляк І. А.