Ухвала суду № 134517919, 26.02.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/349/26

№ провадження 2/646/1826/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року місто Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» в особі представника Олєйнікова Ігоря Вячеславовича до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» в особі представника Олєйнікова І. В. до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2022 по 01.11.2025 у розмірі 37 303,66 гривень.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що справа не підсудна Основ`янському районному суду міста Харкова та підлягає передачі за підсудністю до іншого суду з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як зазначено у частині четвертій статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми статті 30 Цивільного процесуального кодексу України.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає підстави зробити висновок, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, а також до позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів (правочинів) щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно, тощо.

Віднесення позовів до виключної підсудності здійснюється, виходячи із критерію їх виникнення з приводу нерухомого майна, навіть коли вимоги не заявлені безпосередньо відносно самого нерухомого майна.

Поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майном», а тому правило вищевказаних норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

З матеріалів позовної заяви убачається, що Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулось до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини дев`ятої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із пунктом 1) частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, оскільки позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» стосуються нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Слобідського районного суду міста Харкова, суд дійшов висновку про необхідність передати зазначену справу за підсудністю.

Керуючись частиною першою статті 30, частиною першою статті 31, частиною дев`ятою статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 646/349/26 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» в особі представника Олєйнікова Ігоря Вячеславовича до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за електричну енергію передати за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова, місцезнаходження: вулиця Холодноярська, будинок 5, місто Харків Харківської області, 61068.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua.

Суддя О. В. Іщенко