Рішення № 134501500, 03.03.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5046/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючої судді - Галінської В.В.

присяжних: Лащука А.П., Галганець С.Д.

при секретарі - Музичук В.В.

з участю прокурора: Краснолюба Р.М.

представника заявника КП "Рівненський обласний центр психічного здоров"я населення" Рівненської обласної ради Арістової К.В.

лікаря-психіатра: ОСОБА_1

заінтересована особа: ОСОБА_2

особи, стосовно якої розглядається питання про примусову госпіталізацію ОСОБА_3

адвоката Корінець Т.В. - Теперика О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за заявою КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РІВНЕНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ`Я НАСЕЛЕННЯ" РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, -

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського міського суду Рівненської області звернулася Генеральний директор КП "Рівненський обласний центр психічного здоров"я населення" Рівненської обласної ради Л. ДИШЛЮК із заявою, в якій просить винести рішення згідно якого задоволити заяву комунального підприємства „Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення Рівненської обласної ради про госпіталізацію недієздатної особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в психіатричний стаціонар КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради.

Заява обгрунтована тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , поступила ургентно, доставлена бригадою екстреної швидкої медичної допомоги у супроводі працівників поліції та брата опікуна в комунальне підприємство „Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення, у зв`язку з погіршенням психічного стану та неадекватною поведінкою. Згідно комісійного огляду лікарів-психіатрів комунального підприємства „Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення від 02.03.2026 р. є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 страждає на тяжкий психічний розлад, через який вона виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих. Зі слів брата-опікуна протягом останніх днів відмічається значне погіршення стану - перестала спати, стала озлоблена, некерована, дратівлива. Раптово кинулась на брата з ножем та розбила скляну пляшку об його голову. При поступленні емоційно неадекватна. Вказує маячні ідеї відношення. Поводиться фамільярно, претензійно. Періодично починає кричати, нецензурно висловлюється. Каже: «Брат робить ложні виклики, через це вона дала йому пляшкою по голові, щоб він знав своє місце, а вона могла розслабитись». Кричить: У неї немає ніякої хвороби та ніякого загострення. Хай брат кине на карту 50 тис., а вона собі купить новий андроїд». Неодноразово вимагала, щоб їй принесли «енергетик». У відповідь на зауваження стає агресивною. Жодних пояснень щодо свого стану не сприймає. Критика до власного стану відсутня. Згідно рішення Рівненського міського суду від 03.12.2025 року опікуном недієздатної ОСОБА_3 призначено ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 страждає на тяжкий психічний розлад, через який вона виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих та згідно рішення Конституційного Суду України, недієздатна ОСОБА_3 потребує госпіталізації в заклад з надання психіатричної допомоги, а саме Комунальне підприємство «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 та лікар-психіатр підтримали заяву, просили задоволити. Зазначивши, що при огляді встановлено, що ОСОБА_3 страждає на тяжкий психічний розлад, через який вона виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих, згідно рішення Конституційного Суду України, потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, а саме Комунальне підприємство «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради.

Заінтересована особа ОСОБА_2 підтримав заяву та вважає, що на даний час його сестрі ОСОБА_3 необхідне надання психіатричної допомоги в стаціонарі КП "Рівненський обласний центр психічного здоров"я населення" у зв"язку з погіршенням її психічного стану здоров"я.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву.

ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти примусової госпіталізації.

Адвокат ОСОБА_3 - Теперик О.В. в судовому засіданні підтримав заяву, просить її задоволити та пролікувати ОСОБА_5 .

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , поступила ургентно, доставлена бригадою екстреної швидкої медичної допомоги у супроводі працівників поліції та брата опікуна в комунальне підприємство „Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення, у зв`язку з погіршенням психічного стану та неадекватною поведінкою.

Як зазначено у комісійному огляді за результатами огляду лікарів-психіатрів комунального підприємства „Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення Рівненської обласної ради від 02.03.2026 р., ОСОБА_3 з родини службовців. Має середню освіту. Незаміжня, дітей немає. Проживала з матір`ю, яка померла. Є особою з інвалідністю II групи. Недієздатна з 2019 року, згідно рішення суду від 03.12.2025 р. опікуном призначено брата. Хворіє на шизофренію з 18 років. Захворювання носить безремісійний перебіг. Утримується постійна маячна симптоматика. Стаціонарно лікується по 2-3 рази на рік. Після виписки ліки не приймає. У грудні 2025 р. поводилась розгальмовано, агресивно до оточуючих, на зауваження не реагувала, вночі не спала, робила непередбачувані речі. Через це бригадою ЕМД була доставлена в ЦПЗН, проте відмовилась давати згоду на госпіталізацію, тому лікувалась у примусовому порядку згідно рішення суду від 08.12.2025 р. по 08.01.2026 р. Зі слів брата-опікуна, протягом останніх днів відмічається значне погіршення стану: перестала спати, стала озлоблена, некерована, дратівлива. Раптово кинулась на нього з ножем та розбила пляшку об його голову. ОСОБА_3 у свідомості, розмовному контакту доступна. Емоційно неадекватна. Настрій мінливий. Мислення прискорене за темпом, паралогічне, зісковзуюче, іноді непослідовне. Виказує маячні ідеї відношення. Під час розмови постійно ходила по кабінету. Поводилася фамільярно, претензійно. Переважно веде монолог. Періодично починає кричати, нецензурно висловлюється. Каже: «Брат робить ложні виклики, через це вона дала йому пляшкою по голові, щоб він знав своє місце, а вона могла розслабитись». Кричить: «У неї немає ніякої хвороби та ніякого загострення. Хай брат кине на карту 50 тис., а вона собі купить новий андроїд». Неодноразово вимагала, щоб їй принесли «енергетик». Поводиться дурашливо, розгальмовано. У відповідь на зауваження стає агресивною. Категорично відмовляється давати згоду на госпіталізацію та лікування. Жодних пояснень щодо свого стану не сприймає. Критика до власного стану відсутня. Є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 страждає на тяжкий психічний розлад, через який вона вчиняє дії небезпечні для себе та оточуючих.

Як встановлено судом із копії ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року, якою призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном недієздатної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого здоров`я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення до цього органу законного представника зазначеної особи і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду.

Конституційний Суд України прийняв рішення у справі №1-170/2018 (1114/18) за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень шостого речення частини першої статті 13 Закону України Про психіатричну допомогу .

Конституційним Судом України було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення шостого речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22 лютого 2000 року № 1489-III зі змінами, якими передбачено, що особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого здоров`я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення до цього органу законного представника зазначеної особи і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду.

В статтях 339 та 340 ЦПК України законодавець закріпив, що за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

В ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» закріплені підстави для госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку. Так, особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Аналізуючи вказані правові норми, суд звертає увагу, що на даний час представник закладу з надання психіатричної допомоги може звернутися із заявою про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заявою про продовження такої госпіталізації. Тобто, діюче законодавство передбачає розгляд судом лише справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку. Механізму здійснення судового контролю за госпіталізацією недієздатної особи, яка за станом свого здоров`я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, до закладу з надання психіатричної допомоги чинним законодавством не визначено.

Однак, суд враховує, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 20.12.2018 у справі №1-170/2018 (1114/18) підтвердив юридичну позицію, викладену ним у Рішенні від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016, та встановив такий порядок виконання цього Рішення: до законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією недієздатної особи, яка за станом свого здоров`я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, до закладу з надання психіатричної допомоги така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, всі обставини справи та правові норми, що їх регулюють, зважаючи на відсутність механізму здійснення судового контролю за госпіталізацією недієздатної особи, яка за станом свого здоров`я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, до закладу з надання психіатричної допомоги, та необхідністю надання ОСОБА_3 психіатричної допомоги, суд доходить висновку про задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293-294, 339-342 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Заяву КП "Рівненський обласний центр психічного здоров"я населення" Рівненської обласної ради, заінтересована особа ОСОБА_2 про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку - задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в психіатричний стаціонар КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради.

Рішення підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання..

Суддя - Вікторія ГАЛІНСЬКА

Присяжні - Анатолій ЛАЩУК

Світлана ГАЛГАНЕЦЬ