Ухвала суду № 134491113, 02.03.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9855/25

Провадження № 2-п/461/29/26

УХВАЛА

02.03.2026 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/9855/25 за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Заставної Ольги Василівни

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I. Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою у якій просить скасувати заочне рішення від 19.01.2026 ухваленого за результатами розгляду цивільної справи №461/9855/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, а також призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Мотивуючи подану заяву, Кущ О.М. зазначає, що справу було розглянуто без її участі. Вказує, що перше судове засідання, яке було призначено на 22 грудня 2025 року о 14:45 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання було призначено на 19.01.2026 року о 13:00, водночас копії позовної заяви позивач не отримувала та такі матеріали були відсутні в електронному суді, що позбавило її можливість своєчасно подати відзив на позовну заяву. Також, зазначає, що з 08.01.2026 по 19.01.2026 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні КНП КМР «Міська лікарня №9». Вказує, що не погоджується з сумою боргу, оскільки банком не враховано вже сплачені нею кошти. Відтак, ОСОБА_1 просить заяву задовольнити.

Представник позивача подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до якої вважає її безпідставною та просить відмовити у її задоволенні, а також провести слухання справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності до ст.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідного учасника справи.

Отже, сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності до ст.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідного учасника справи.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 121 ЦПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для її розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини, а також положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин які унеможливлюють його проведення не встановлено.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннями ст. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено наступне.

19.01.2026 за результатами розгляду цивільної справи № 461/9855/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 187215 гривень 47 копійок, а також витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового провадження було призначено кілька судових засідань, а саме на 22.12.2025 о 14 год. 45 хв. та 19.01.2026 о 13 год. 00 хв.

Відповідно до довідки наявної в матеріалах справи, судове засідання, яке було призначено на 22.12.2025 о 14 год. 45 хв. о 14 год. 45 хв. не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Водночас, відповідно до положень частини 6, 7, 8, 11 статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру № 2068787 від 01.12.2025, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 17.03.2016 за адресою: АДРЕСА_2 , тобто зазначена довідка містить дані про місце реєстрації відповідача.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позовна заява та долучені до неї документи, процесуальні рішення та судові повідомлення - повістки разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу відповідача, яка зазначена у заяві про перегляд заочного рішення - АДРЕСА_2 , рекомендованою кореспонденцією. З наведених матеріалів вбачається, що позовну заява з додатками були повернуті адресу суду із довідкою поштового відділення з позначкою про повернення у зв`язку «адресат відсутній».

Суд приймає до уваги те, що наявність в матеріалах справи відміток поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року, справа №755/17944/18, провадження № 61-185св23).

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в під-системі Електронний суд, та відповідно до довідок наявних в матеріалах справи отримувала документи, зокрема:

03.12.2025 ухвалу від 02.12.2025 про відкриття провадження у справі;

23.12.2025 відскановану позовну заяву з додатками файл «IMG_0001.pdf» та судову повістку на 19.01.2026.

Так, в матеріалах справи наявне відповідне оголошення про виклик до суду відповідача.

Більше того, ОСОБА_1 , у заяві про перегляд заочного рішення підтвердила, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

Таким чином, наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення та про повернення з довідкою поштового відділення з позначкою «адресат відсутній», розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та наявність довідок про отриманні відповідних документів в особистому електронному кабінеті відповідача вважаються належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Щодо позиції відповідача про неотримання позовної заяви з додатками та неможливості підготувати відзив на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Як вже зазначено судом, 23.12.2025 відповідач отримала позовну заяву з додатками в особистому електронному кабінеті. У свою чергу, відповідно до ухвали про відкриття провадження від 02.12.2025, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Відтак, отримавши позовну заяву з додатками 23.12.2025, 15-ти денний термін закінчився 06.01.2026. В свою чергу, відповідачем не було скеровано відзиву на позовну заяву до суду ані через під-систему «Електронний суд», ані поштовим зв`язком та такий відсутній в матеріалах справи. Більше того, незважаючи на обізнаність про факт відкриття провадження у справі, відповідачем до суду не скеровано жодних заяв чи клопотань пов`язаних із неможливістю своєчасної подачі відзиву. Відтак, суд відхиляє доводи відповідача в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Станом на 19.01.2026 у суду були відсутні відомості про перебування відповідача на лікарняному, яка була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання. Відтак, суд наголошує, що аналіз положень чинного ЦПК України свідчить про те, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому, суд при вирішенні питання відкладення розгляду справи повинен також враховувати вимоги закону щодо дотримання розумних строків розгляду справи.

Також, як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку одночасного встановлення судом двох наведених вище обставин.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч. 1-4 ст.12, ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена відповідачем, оскільки усі твердження заявника щодо обґрунтованості заявлених вимог фактично зводяться до незгоди з розміром заборгованості та незарахуванням сум сплачених за обслуговування кредиту. Натомість жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо, до заяви про перегляд заочного рішення відповідач не долучила.

Щодо тверджень заявника про незгоду із сумою боргу та не врахуванням вже сплачених нею коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно ч. 7 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Відповідно до ч. 8 - 9 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Всупереч вищенаведеним нормам процесуального закону, до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, чи таких, що спростовують фактичні обставини справи встановлені судом у рішенні про перегляд якого клопоче заявник.

Відтак, зазначені доводи наведені у заяві про перегляд заочного рішення не можуть слугувати законною підставою для її задоволення.

Отже, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд послідовно враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак заява про його перегляд задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 260, 287, 288 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року у цивільній справі №461/9855/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором ? залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 02 березня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький