Постанова № 13448580, 21.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 грудня 2010 р. № 2а- 37797/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі суду:

головуючого судді Старосєльцевої О.В.

суддів Чалого І.С.,Кухар М.Д.

за участю:

секретаря судового засідання Чубукіної М.В.

представника прокурора - Гур'єва В.М.

представника позивача не прибув;

представника відповідача не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доСтатутного територіального господарського обєднання „Південна залізниця”

простягнення адміністративно - господарських санкцій

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Статутного територіального господарського обєднання „Південна залізниця” про стягнення з відповідача на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів та пеню у сумі 32580574,95 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Відповідно вимог ст.ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач до 16 квітня 2009 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 32580574,95 грн. за 1111 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами.

Представник прокурора в судовому засіданні позов підтримав просив його задовольнити.

Представник позивача в судове засіданні призначене на 21.12.2010 року не прибув, надав до суду письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, в минулих судових засіданнях позов підтримав у повному обсязі з підстав зазначених вище.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 21.12.2010 року не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення, причин неявки суду не повідомив, в минулих судових засіданнях проти позову заперечував, зазначив , що вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не порушував.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши наявні у справі докази дійшов до висновку, що позов підлягає до частковому задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону 2960-ІV, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 18-1 Закону 2960-ІV державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону 2960-ІV.

Однак, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статтею 19 Закону 2960-ІV встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 ст. 19 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Окрім того суд зауважує, що відповідно до ч. 11 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону. Вказані зміни до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" внесені пізніше ніж ст. 15 Закону України "Про транспорт", тому суд застосовує положення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 затверджено порядок подання підприємствам, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі Порядок). Відповідно до цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою №10-ПІ „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42.

Як вбачається зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма №10-ПІ, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42; далі Звіт), датою його надходження до відділення 26.02.2009 (№6077).

Згідно зі звітом відповідача за 2009 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2009 році становила 49470 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 868 осіб, а також кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 510 осіб. У рядку звіту код 06 сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів відповідач поставив прочерк. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 „Про затвердження форми звітності №10-ПІ „Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” та Інструкції щодо заповнення форми звітності, що СТГО „Південна залізниця” не вірно розраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році.

Судом встановлено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році для відповідача становить 1979 осіб, що визнається представниками сторін в судовому засіданні, зазначене відповідачем у звіті та вказано позивачем у розрахунку суми боргу та у позовній заяві.

В структуру Південної залізниці у 2008 році входило 132 відокремлених підрозділи, які підпорядковуються залізниці, що підтверджується Переліком відокремлених підрозділів, що ввійшли до складу Південної в 2008 році (форми згідно з додатком до п.1.3 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ), що подавався позивачем разом зі звітом.

Середньооблікова кількість фактично працюючих інвалідів окремо по підрозділам відповідача становить 889 осіб.

Кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами, у 2008 році становила - 1090 осіб (1979 - 889 = 1090).

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачена відповідальність керівників підприємств (обєднань), установ і організацій, незалежно від форм власності і господарювання за незабезпечення виконання нормативу.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства (обєднань), установи і організації незалежно від форм власності та господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Сума відрахувань визначається як добуток середньорічної заробітної плати на підприємстві на кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами відповідно до встановленого нормативу.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів на СТГО «Південна залізниця»становлять 31964740,5 грн.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2008 рік становила 29325,45 грн. (графа 05 звіту). Тому сума адміністративно-господарських санкцій становить 31964740,5 грн. ( 1090 (кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами)*29325,45 (середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2008 рік).

Станом на 16.04.2009 сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не сплачена та складає 31964740,50 грн.

На виконання вимог ст.11 КАС України щодо офіційного зясування всіх обставин по справі судом були створені належні умови для позивача для встановлення істини в адміністративній справі, а саме: призначена судово - економічна експертиза.

Як вбачається із висновку № 11070 від 02.03.2010 року Комісійної Судової економічної експертизи, яка була проведена Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. прфесора М.С. Бокаріуса, вихідні для розрахунку суми позову (т.с.1 стор.5) відповідають даним Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік Південна Залізниця (т.с.1 стор.4), розрахунок суми позову (т.с.1 стор.5) арифметично зроблено вірно, підтвердити Розрахунок суми позову (т.с.1 стор.5) даними первинних документів про працевлаштування інвалідів в цілому по Південній залізниці та окремо по відокремленим структурним підрозділам Південної залізниці - не надається у зв'язку з незадоволенням клопотання.

Окремо слід зазначити, що вимоги до особливостей організації робочого місця для інвалідів передбачено у ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Субєкти господарювання, які працевлаштовують інваліда, зобовязані створювати для них робочі місця, у тому числі і спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Це означає, що інвалідів можна приймати як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання такого інваліда і рекомендації МСЕК).

Отже, підприємства за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” індивідуальна програма реабілітації це комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях МСЕК.

Частиною 3 ст.23 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” визначено, що індивідуальна програма реабілітації інваліда є обовязковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, роботодавцями.

Згідно зі ст.12 Закону України „Про охорону праці” підприємства, які використовують працю інвалідів, зобовязані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобовязаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст.172 Кодексу законів про працю України).

Відповідач не звільняється від обовязку сплачувати адміністративно-господарські санкції до Харківського обласного відділення на підставі ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, оскільки зазначена норма не ставить відповідний обовязок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві.

Результатом працевлаштування відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом. Тобто безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснюється роботодавцями.

Законодавством не передбачено звільнення від відповідальності у разі відсутності вини роботодавця. Закон встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Окремо слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ i організацій, незалежно від форм власності, адмiнiстративнi данi про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування iнвалiдiв, характер i умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих i звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва i праці, iншi заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

П.4 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення” передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у звязку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк- про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, законодавством передбачена обовязковість щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування iнвалiдiв центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість i працевлаштування iнвалiдiв та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 №1534/11814) від 19.12.2005 №420 „Про затвердження форм звітності та інструкції щодо їх заповнення” затверджено перелік форм звітності та інструкції щодо їх заповнення, зокрема №3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, в якому передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до абз. 1 Загальних положень Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій” визначено, що відповідно до Закону України „Про зайнятість” підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування iнвалiдiв роботодавці щомісяця подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості від 30.11.2010 № 19087, встановлено, що юридична особа, СТГО „Південна залізниця” (код ЄДРПОУ 01072609) звіт про наявність вільних робочих місць для інвалідів (форма 3-ПН) подавало за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2008 року, але при цьому не подавалися звіти форми 3-ПН «Про наявність вакансій»з потребою в працівниках за категорією громадян за шифром 11 інваліди. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідні звіти до центру зайнятості підприємством подавалися не щомісяця.

За січень, лютий , травень, листопад, грудень 2008 року звітів про наявність вільних робочих місць для інвалідів (форма 3-ПН) СТГО „Південна залізниця” не подавав, що підтверджується копіями звітів в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представником відповідача у судових засіданнях, структурними підрозділами також не в повному обсязі та не щомісяця подавалися звіти за формою №3-ПН до відповідних районних центрів зайнятості.

Таким чином, судом встановлено факт невиконання роботодавцем заходів щодо інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органів працевлаштування в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито всіх належних заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Процедура сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів регламентована Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 (далі Порядок № 70).

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

На момент звернення до суду з позовом вказана сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не сплачена.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з СТГО „Південна залізниця” підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції в сумі 31964740,5 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-163, 167, 185, 186 КАС

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Статутного територіального господарського обєднання „Південна залізниця” про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Статутного територіального господарського обєднання „Південна залізниця” (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072609, МФО 351716, р/р 26007000002, ХФ АБ „Експрес-Банк” в м. Харкові) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 5 під'їзд, к. 16, отримувач: УДК Дзержинського району, банк отримувача: ГДКУ у Харківській області, р/р 312192300003, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134567) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця та пеню в сумі 31964740,5 грн. (тридцять один мільйон девятсот шістдесят чотири тисячі сімсот сорок грн. 50 коп.).

3. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27.12.2010 року.

Головуючого суддя Старосєльцева О.В.

СуддяЧалий І.С.

Суддя Кухар М.Д.