Постанова № 13448566, 09.12.2010, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 р. Справа № 2а-5833/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

представника позивача - Скубира О.М., представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2010 року позивач, відкрите акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», звернувся до суду з адміністративним позовом до податкової інспекції в м.Суми, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що 17.05.2010р. Державною податковою інспекцією м. Суми за результатами невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за липень, серпень, вересень 2009 року, був складений акт невиїзної документальної перевірки від 17.05.2010р. № 3929/23-6/05785448. На підставі акту, з посиланням на п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», 21.05.2010р. відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 21.05.2010р. № 0000792306/0/36506, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 131 070,00 гривень. Підставою для винесення цього рішення стало те, що відповідач поставив у залежність виникнення права на отримання заявленого позивачем бюджетного відшкодування від факту сплати податку на додану вартість до бюджету його контрагентами (виробником товарів) по ланцюгу постачання товарів.

Позивач просить визнати рішення податкового органу нечинним, вважає його протиправним, зазначаючи, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету. Відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі коли останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тому рішення прийняте відповідачем з порушенням пп. 7.7.1., 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 , п. 1.3. та 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», є незаконним та повинно бути визнане нечинним, в зв'язку з чим суму заявленого позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 131 070,00грн. позивач просить стягнути з Державного бюджету України на свою користь.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки (акт від 29.01.2010 року № 555/23-6/05785448-20) підтверджена сума бюджетного відшкодування за жовтень 2009року в сумі 2524153 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок по запитах до інших ДПІ. З метою підтвердження відповідностей сум податкового кредиту вересня 2009р., заявлених в декларації ВАТ "Сумський завод "Насосенергомаш" сумам податкового зобов'язання продавця та встановлення надмірної сплати податку до Державного бюджету по господарським операціям направлено запити для проведення зустрічних перевірок постачальників товару по ланцюгу постачання до виробника, які на момент складання довідки про результати перевірки не надійшли. Тому в акті позапланової виїзної перевірки від 29.01.2010р.було зазначено, що остаточний висновок щодо відшкодування заявлених сум ПДВ з бюджету за жовтень 2009р. буде зроблено після проведення зустрічних перевірок постачальника по ланцюгу постачання . В ході перевірки було встановлено, що одним із постачальників ТОВ ВАТ "Сумський завод "Насосенергомаш" у перевіряємому періоді було ТОВ «Метспецсплав» (м. Харків), на суму ПДВ - 131070,00 грн. за ферохром та феромолібден згідно договору поставки №28/2-50 від 18.12.2007 року. Сума ПДВ 131070,00 грн. була включена до "Розрахунку суми бюджетного відшкодування" за жовтень 2009р.

Згідно довідки перевірки з питань правових відносин ДПІ у Московському р-ні м. Харкова № 7098/16/34955546 від 02.12.2009р. підприємство є посередником. Його постачальником є ПП "Ресурси" ( Луганська обл. м Брянка). ПДВ 206167.83 грн., згідно договору №1/16-08 від 16.01.08року по податковим накладним. Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. Згідно довідки перевірки Алчевською ОДПІ у Луганській області від 16.03.10 № 680/236-32163440, підприємство є посередником. Постачальником його є ПП «Харвест-2008» ( м. Алчевськ). Згідно отриманої з Алчевської ОДПІ у Луганській області інформації неможливе проведення перевірки ПП «Харвест-2008» з питань підтвердження отриманих від ПП "Ресурси" (код 32163440) відомостей в зв'язку з відсутністю документів. Факт відсутності документів унеможливлює перевірку даних податкових декларацій на відповідність документам бухгалтерського та податкового обліку, а відповідно органи державної податкової служби не мають можливість підтвердити бюджетне відшкодування.

Відповідач, Головне управління державного казначейства України в Сумській області, в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, у своєму відгуку на позов зазначив, що не наділений повноваженнями щодо контролю за нарахуванням та сплатою податку на додану вартість платниками податку та не порушувало жодного нормативно-правового акта з питань відшкодування податку на додану вартість, тим самим не вчиняв незаконних дій відносно позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.05.2010р. Державною податковою інспекцією м. Суми за результатами невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за липень, серпень, вересень 2009 року, був складений акт невиїзної документальної перевірки від 17.05.2010р. № 3929/23-6/05785448. ( а.с.9). На підставі акту, з посиланням на п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», 21.05.2010р. відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 21.05.2010р. № 0000792306/0/36506, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 131 070,00 гривень. ( а.с.19). Підставою для винесення цього рішення стало те, що відповідач поставив у залежність виникнення права на отримання заявленого позивачем бюджетного відшкодування від факту сплати податку на додану вартість до бюджету його контрагентами (виробником товарів) по ланцюгу постачання товарів.

На думку суду таке рішення податкового органу суперечить нормам чинного законодавства з огляду на таке. За результатами позапланової виїзної документальної перевірки відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» підтверджена сума бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в сумі 2524153 грн., що підтверджується актом від 29.01.2010 року № 555/23-6/05785448-20 ( а.с. 58-108). Однак, вподальшому податковим органом ця сума бюджетного відшкодування зменшена на суму 131070,00 грн. лише з тих підстав, що неможливо здійснити перевірку третього у ланцюгу постачальників ( ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» - ТОВ «Метспецсплав» ПП «Ресурси» ПП «Харвест-2008») субєкта господарювання ПП «Харвест 2008» ( м.Алчевськ), через вилучення документів органами прокуратури, що зазначено в акті Алчевської ОДПІ ( а.с. 141-142). В той же час довідками податкових інспекцій у Московському районі м.Харкова та Алчевською ОДПІ ( а.с. 144-145, 182-183) підтверджені господарські операції між іншими контрагентами, не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими між контрагентами та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин між ними.

Окрім того, господарські операції між позивачем та ТОВ «Метспецсплав» про придбанню ферохрому та феромолібдену згідно договору поставки №28/2-50 від 18.12.2007 року ( а.с.38) в вересні, жовтні 2009 року підтверджені позивачем і в судовому засіданні, зокрема копіями податкових, видаткових накладних ( а.с.34-37, 47-51), платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку ( а.с.31-33), специфікаціями до договору ( а.с.41-45, 184-191), подорожніми листами ( а.с.160,161, 163).

Згідно п. 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість» , податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5. Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включати витрати на придбання товарів до складу валових витрат.

Так, відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким випадком, відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведеного п.п 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону вбачається, що питання щодо встановлення від'ємного значення суми з податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг, тобто позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету. Відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі коли останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечать вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, відповідно є протиправним а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст.48, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, Указу Президента України від 27.04.1995 р. «Про державне казначейство України», Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою КМУ від 31.07.1995 р. № 590, Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 органи Державного казначейства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок зазначений у висновку податкового органу або в рішенні суду.

На підставі ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути за рахунок державного бюджету понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1314,10 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 17, 69-71,76-86, 99-100, 158-160,163 КАС України, , ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.19 Конституції України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задовольнити

Визнати нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 21.05.2010 року № 0000792306/0/36506 про зменшення відкритому акціонерному товариству "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 131070 гривень.

Стягнути з Державного бюджету ( 40000, м.Суми, вул..Воскресенська, 7, рах № 31111030700002, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, Держбюджет м.Суми, код ЄДРПОУ 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" 131070 гривень бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" в рахунок повернення судового збору 1314 гривень 10 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 14 грудня 2010 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах