Постанова № 13448558, 13.12.2010, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 р. Справа № 2а-6465/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

представника позивача - Геращенка Ю.І,

представника відповідача - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2010 року позивач, спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез» у формі ТОВ , звернувся до суду з адміністративним позовом до податкової інспекції в м.Суми, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20 липня 2010 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001282306/0/55016, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 21408 грн.82 коп., зобовязано сплатити 16081 грн.86 коп. раніше відшкодованого податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 8041 грн.913 коп. Рішення прийняте на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року № 5430/23-6/21127532 від 13.07.2010 року. Відповідачем зроблений висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад, грудень 2008 року через нікчемність угод між ТОВ «Ольвія» та позивачем через їх безтоварність. Проте такий висновок не відповідає фактичним обставинам, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «Ольвія» мали реальний характер та не містили ознак фіктивності, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, тому позивачем правомірно було включено суми податку на додану вартість по цих операціях до податкового кредиту за відповідні періоди та розрахована сума бюджетного відшкодування. За таких обставин позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 21408 грн.82 коп., зобовязання сплатити 16081 грн.86 коп. раніше відшкодованого податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 8041 грн.913 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні порти позову заперечила, пояснила, що відповідно до акту планової виїзної документальної перевірки позивача від 29.04.2009 року № 3288/2314/21127532/27 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено, що одним із постачальником позивача у перевіряємому періоді є ТОВ «ТК»Ольвія» ( м.Запоріжжя): за серпень 2008 року сума ПДВ 10625,86 грн., за листопад 2008 року сума ПДВ 5456,00 грн., за грудень 2008 року сума ПДВ 1524,00 грн., за січень 2009 року сума ПДВ 3802,96 грн.

Із акту перевірки від 28.05.2010 року №80/23-02/35628392, проведеної ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя вбачається, що в ході перевірки встановлено, що відносно ТОВ «ТК»Ольвія» порушено справу про банкрутство, відсутня будь-яка інформація про складські приміщення товариства, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, необхідне для здійснення господарської діяльності, право власності на нерухоме майно також відсутнє. Виходячи з вищезазначених фактів, зроблений висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТК»Ольвія» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «ТК»Ольвія», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ТК»Ольвія» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створити правові наслідки, які обумовлювались цими правочинами. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у звязку з відсутністю ( не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. У звязку з цим у ТОВ «ТК»Ольвія» відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», та відповідно відсутнє право на формування валових витрат по таких операціях в розумінні ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТОВ «ТК»Ольвія» до підприємств-покупців. Таким чином, у зв'язку не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «ТК» Ольвія» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Копії первинних документів, надані позивачем, не дають можливості пов'язати витрати з придбання електродів, у тому числі з перерахування на рахунок ТОВ «ТД «Ольвія» зазначених у податкових накладних сум ПДВ, з реальним придбанням вказаного товару у ТОВ «ТД «Ольвія» з метою подальшого використання цього товару у власній господарській діяльності СУБП «Укртехносинтез», а тому, з врахуванням результатів перевірки ТОВ «ТД «Ольвія», аналіз приєднаних позивачем до матеріалів справи первинних документів не дає законних підстав стверджувати, що договірні правовідносини між СУБП «Укртехносинтез» та ТОВ «ТД «Ольвія» мали товарний характер, а понесені позивачем витрати були направлені на компенсацію вартості товару.

З урахуванням відстаней від м. Запоріжжя до м. Суми та м. Полтава ( 643 км та 277 км) транспортування товару від ТОВ «ТД «Ольвія» м. Запоріжжя до СУБП «Укртехносинтез» м. Суми, а потім від СУБП «Укртехносинтез» м. Суми до ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» м. Полтава не є економічно доцільним. Крім того, у листопаді та грудні 2008р. по документах вказані поставки нібито відбувались одним днем.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки реальної поставки товару на користь позивача для використання у власній господарській діяльності не відбувалося, Державна податкова інспекція в м. Суми вважає, що у позивача не було законного права включати суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «ТД «Ольвія», до податкового кредиту з податку на додану вартість та використовувати вказані суми у розрахунках сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню. Тому податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 20 липня 2010 року № 0001282306/0/55016 форми «В1», прийняте на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки Спільного Українсько-Білоруського підприємства «Укртехносинтез» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, листопад, грудень 2008р. та січень 2009р., є законним і обгрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Статтями 6,17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 20 липня 2010 року Державною податковою інспекцією в м.Суми прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001282306/0/55016, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 21408 грн.82 коп., зобовязано сплатити 16081 грн.86 коп. раніше відшкодованого податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 8041 грн.913 коп. ( а.с.22). Рішення прийняте на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року № 5430/23-6/21127532 від 13.07.2010 року.( а.с.9-21). Із висновків акту вбачається, що в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач завищив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 21408,82 грн, в тому числі за серпень 2008 року сума ПДВ 10625,86 грн., за листопад 2008 року сума ПДВ 5456,00 грн., за грудень 2008 року сума ПДВ 1524,00 грн., за січень 2009 року сума ПДВ 3802,96 грн., включивши їх до складу податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «ТК»Ольвія», які мали ознаки нікчемності.

Однак, з такими висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на таке.

Зі змісту акту невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року № 5430/23-6/21127532 від 13.07.2010 року також вбачається, що достовірність бюджетного відшкодування зазначених сум податковим органом раніше вже перевірялась та підтверджена довідками № 2764/23-6/21127532 від 10.04.2009 року та № 3288/2314/21127532/27 від 29.04.2009 року.

До висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ»ТК»Ольвія» відповідач дійшов, отримавши та проаналізувавши акт перевірки ТОВ «ТК»Ольвія» проведеної в травні 2010 року ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя №80/23-02/35628392 від 28.05.2010 року ( а.с.34-40), зі змісту якого вбачається, що первинні документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності не досліджувались через їх втрату, відсутня будь-яка інформація про складські приміщення товариства, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, необхідне для здійснення господарської діяльності, право власності на нерухоме майно також відсутнє, крім того відносно ТОВ «ТК»Ольвія» порушено справу про банкрутство, а сама перевірка проводилась безпосередньо в приміщенні державної податкової інспекції. Тобто такі обставини мали місце на час проведення перевірки.

В той же час в ході судового розгляду справи встановлено, що господарські операції по придбанню електродів різних марок між позивачем та ТОВ «ТК»Ольвія» мали місце в липні, жовтні, листопаді 2008 року, що підтверджується податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями (а.с. 42-63). ТОВ «ТК»Ольвія» в той час було зареєстровано в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платником податку на додану вартість ( а.с.88).

Придбаний у ТОВ «ТК»Ольвія» товар ( електроди) позивач продав АТ «Полтавський турбомеханічний завод» , що також підтверджується податковими видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ( а.с.94-129).

Відповідно до положень пп. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивач виконав цю вимогу, оскільки сплатив ПДВ у ціні набутого у ТОВ «ТК»Ольвія» товару, яке у свою чергу, виконуючи вимоги п. 7.2 Закону , передав позивачу належним чином оформлені податкові накладні на вказану вище суму податку. Податкова накладна є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, Законом встановлено лише два випадки невключения до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ, а саме: відсутність податкової накладної та/або особу не зареєстровано платником ПДВ. Інших підстав для такого невключення у законодавстві не передбачено.

Таким чином, позивач на законних підставах, правильно, на підставі, законодавчо встановлених документів, здійснив розрахунок сум податкового кредиту за відповідні періоди, а відповідно і суми бюджетного відшкодування. На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, відповідно є нечинним, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування такого рішення.

На підставі ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути за рахунок державного бюджету понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 гривні 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 17, 69-71,76-86, 99-100, 158-160,163 КАС України, , ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.19 Конституції України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001282306/0/55016 від 20 липня 2010 року про зменшення Спільному українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез" у формі ТОВ бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 21408,82 грн, стягнення 16081,86 грн ПДВ та 8041,93 грн штрафних санкцій.

Стягнути з державного бюджету на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ 3 грн 40 коп в рахунок відшкодування судового збору на рахунок 26001844 в СОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 337483.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 17 грудня 2010 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах