Ухвала суду № 134483774, 27.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/52182/25

Провадження № 1-кс/761/816/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , від 27.08.2025 року про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні №72023100100000030 від 23.03.2023 року, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , від 27.08.2025 року про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні №72023100100000030 від 23.03.2023 року.

В обґрунтування скарги та доповнень до неї зазначили, що групою слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва групи прокурорів Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023100100000030 від 23.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

27.08.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Вказали, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Зазначили, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є незаконними та ґрунтуються лише на припущеннях органу досудового розслідування, без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння. Уважає підозру необґрунтованою, зокрема, і тому, що у повідомленні про підозру відсутні, такі, що підтверджені доказами, фактичні обставини, які б вказували на наявність складу інкримінованого ОСОБА_5 злочину.

Так, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а саме в придбання фармацевтичної (наркотичної) продукції за завищеними цінами на підставі договору №11909 про закупівлю від 20.04.2021, укладеному між ДУ «ІТО НАМН України» та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК», внаслідок чого його діями, як службової особи Установи, визначеної уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель товарів, замовником яких виступає установа, заподіяно матеріальної шкоди на 1 205 375,70 гривень.

На переконання сторони захисту, процесуальне рішення про повідомлення про підозру ОСОБА_5 прийняте слідчим за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Зазначене рішення стороною обвинувачення прийняте на підставі рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 23.03.2023; відомостей аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Діаліз Медик» від 13.03.2023 за вих. №2.1/24-23, який проводився співробітниками управління аналізу інформації та управління ризиками територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області, а також висновком експертів Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023 та інших матеріалів.

Також, матеріали кримінального провадження містять відомості щодо проведення підготовки та проведення тендерних процедур з закупівлі нарковмісних медичних препаратів, які були придбані цією Державною установою відповідно до договору №11909 про закупівлю товарів від 20.04.2021 року, укладеного між Установою та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК», а також щодо проведення розрахунків відповідно до цього договору. Зазначені документи свідчать про те, що вищевказаний договір не є фіктивним, укладеним у відповідності до вимог чинного законодавства і договірні відносини за цим договором виконані сторонами в повному обсязі.

Окремо слід звернути увагу на Службову записку т.в.о. начальника управління аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області від 13.01.2023 та аналітичний продукт від 23.03.2023 за №2.1/24-23, складений співробітниками ТУ БЕБ у м. Києві та Київській області за результатами проведення аналітичного дослідження, щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК», відповідно до якого про існування жодних висновків щодо неправомірності діяльності уповноважених осіб ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук» не зазначено.

Матеріали кримінального провадження містять запити та відповіді відповідних державних органів, які свідчать про те, що у державних органів, покликаних здійснювати контроль за проведення закупівель державним установами та використанням бюджетних коштів, надали уповноваженим особам ТУ БЕБ в Київській області лише роз`яснення до порядку проведення закупівель медичних препаратів в цілому і конкретно щодо медичних препаратів, які містять в своєму складі наркотичні речовини, але жодним чином не вказали на наявність порушень при укладанні ДУ «ІТО НАМН України» з ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК» договору №11909 про закупівлю товарів від 20.04.2021.

Згідно матеріалів, наданих АТ «Фармак», уважать, не має жодного відношення до даного кримінального провадження, є лише одним з численних постачальників медикаментів на території України, до того ж ТА «Фармак» не приймав участі у тендерних торгах щодо процедури закупівлі з ідентифікаторами № UA-2021-03-16-011909-с.

Вказали, що диним документом, який міг би свідчити про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, міг би бути висновок експертів за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023, проведеної у даному кримінальному провадженні експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз міністерства юстиції України. Висновками цієї експертизи встановлено наявність заподіяння шкоди державному бюджету під час проведення тендерних закупівель ДУ «ІТО НАМН України» фармакологічної продукції у ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК». Однак, як зазначено в дослідній частині експертизи, експертами зазначено що матеріали кримінального провадження не містять документів, що підтверджують здійснення Державною установою «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» оплати наданої на дослідження видаткової накладної №БА-Рн-0005633 від 08.12.2021 на суму 493 700,00 грн. без ПДВ. Також серед наданих на дослідження матеріалів, відсутні видаткові накладні, крім цього, у дослідницькій частині зазначеного висновку комплексної експертизи зроблене таке застереження: слід зазначити, що розрахунок різниці (завищення) вартості поставленого товару експертом проведений лише по тих товарах, на які встановлена ринкова вартість в питанні один товарознавчого дослідження.

Отже, висновок експертів за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023 щодо існування заподіяної державному бюджету шкоди, ґрунтується не на об`єктивному встановленому факті вчинення кримінального правопорушення, а на тому, що експертам не було надано на дослідження ряду документів фінансово-господарської діяльності, які, уважають суттєво вплинули на об`єктивність висновку експертів.

Отже, виходячи з наведеного, сторона захисту уважає, що під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не було доведено наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а й не було встановлено самої події цього кримінального правопорушення, в розумінні ч. 1 ст. 91 КПК України, оскільки не було встановлено, що в результаті дій ОСОБА_5 як уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель товарів, замовником яких виступала ДУ «ІТО НАМН України» під час виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції, пов`язаних із підготовкою та проведенням тендерних торгів, наслідком яких стало укладення між ДУ «ІТО НАМН України» та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК» договору №11909 про закупівлю товарів від 20.04.2021 не мало місце завищення цін на придбану продукцію, не встановлено факту спричинення матеріальної шкоди ні ДУ «ІТО НАМН України», ні Національній академії медичних наук України (як зазначено у повідомленні про підозру), а відтак відсутні будь-які негативні наслідки таких дій.

Підсумовуючи наведене, сторона захисту уважає, що в даному випадку в діях ОСОБА_5 щодо здійснення ним функції уповноваженої особи установи, відповідальної за проведення тендерних закупівель за кошти державного бюджету, внаслідок яких між ДУ «ІТО НАМН Україна» та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК» було укладено договір №11909 про закупівлю товарів від 20.04.2021 відсутній не тільки склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а й відсутня подія цього злочину, оскільки внаслідок підписання ДУ «ІТО НАМН України» цього договору, ОСОБА_5 не було вчинено жодних протиправних дій, які б могли бути визнані злочинними, а також не було заподіяно жодної шкоди, а отже - відсутня суспільна небезпека діяння та відсутні наслідки, які законодавцем визначені як обов`язкова ознака складу злочину (ознаки складу злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином, уважають, що повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, від 27.08.2025 року є незаконним та необґрунтованим, оскільки не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та положеннях закону.

Просили скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 27.08.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №72023100100000030 від 23.03.2023 року.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 скаргу підтримали, навели доводи в обґрунтування скарги.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував з приводу доводів скарги, вказав на обґрунтованість та законність повідомленої ОСОБА_5 підозри. На переконання прокурора, повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти до переконання в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364 КК України за обставин, зазначених у повідомленні про підозру від 27.08.2025 року.

Заслухавши доводи захисника, підозрюваного, прокурора, дослідивши матеріали скарги, доповнення до неї, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно п.10 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру правил Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва групи прокурорів Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023100100000030 від 23.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

В межах даного кримінального провадження 27.08.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а саме в придбання фармацевтичної (наркотичної) продукції за завищеними цінами на підставі договору №11909 про закупівлю від 20.04.2021, укладеному між ДУ «ІТО НАМН України» та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК», внаслідок чого його діями, як службової особи установи, визначеної уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель товарів, замовником яких виступає Установа, заподіяно матеріальної шкоди на 1 205 375,70 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором, яке має містити такі відомості як: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту достатніх підстав (доказів) та обґрунтованості підозри в цілому.

У той же час підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (пункт 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).

Під час розгляду даної скарги, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Таким чином, на підставі доданих до клопотання матеріалів слідчий суддя досліджує обґрунтованість підозри щодо кожного діяння, що інкримінується підозрюваному, в загальному механізмі кримінального правопорушення, про яке стверджує сторона обвинувачення.

Як убачається із повідомлення про підозру, дії ОСОБА_5 кваліфіковано органом досудового розслідування за ознаками зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Диспозиція ч. 2 ст. 364 КК України містить визначення складу злочину, який кваліфікується за наслідками: вчинення дій, що спричинили тяжкі наслідки, (умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, визначення яких містяться в п.4 ст. 364 КК України), такі дії вчинені з корисливим мотивом (зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, для іншої юридичної особи.

Обов`язковою ознакою даного злочину є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди, визначеної для ч.2 ст. 364 КК України. Такі збитки мають бути документально підтверджені Закінченим цей злочин визнається, якщо діяння винного спричинило шкоду.

Суб`єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом (або іншим мотивом, що полягає у досягненні певних вигод), коли службова особа усвідомлює протиправність своїх дій, що завдають істотної шкоди або тяжких наслідків, але свідомо їх вчиняє задля отримання неправомірної вигоди (грошей, майна, переваг тощо) чи інших інтересів. Тобто особа, яка вчинила даний злочин, повинна діяти усвідомлено, маючи при цьому мотивацію у вигляді досягнення певних матеріальних вигод як для себе особисто так і для третіх осіб, в інтересах яких вона може діяти.

Також, слід зазначити, що згідно із постановою від 10.02.2025 у справі №757/11969/18-к об`єднана палата Верховного Суду дійшла висновку, що суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, водночас корисливий мотив не є обов`язковою ознакою.

В разі кваліфікації дій особи як зловживання владою або службовим становищем, якщо в результаті таких дій інша отримала вигоду, необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується в службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою, а недоведеність цих елементів злочину, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених при виконанні службових повноважень, виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 КК України.

Сторона обвинувачення посилається за змістом на повідомлення про підозру, яке прийняте на підставі рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 23.03.2023; відомостей аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Діаліз Медик» від 13.03.2023 за вих. №2.1/24-23, який проводився співробітниками управління аналізу інформації та управління ризиками територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області, а також висновком експертів Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023 та інших матеріалів.

Проте, наведені фактичні дані, жоден свідок, допитаний у кримінальному провадженні, не підтверджує обставини вчинення злочину, не підтверджують зв`язок особи із досягненням певної неправомірної матеріальної вигоди для іншої юридичної особи, заінтересованість, мотив, не підтверджують втручання в тендерній процедурі.

Також матеріали кримінального провадження містять відомості щодо проведення підготовки та проведення тендерних процедур закупівлі нарковмісних медичних препаратів, які були придбані цією Державною установою відповідно до договору №11909 про закупівлю товарів від 20.04.2021 року, укладеного між Установою та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК», а також щодо проведення розрахунків відповідно до цього договору. Зазначені документи свідчать про те, що вказаний договір не є фіктивним, укладений у відповідності до вимог чинного законодавства і договірні відносини за цим договором виконані сторонами в повному обсязі.

Згідно службової записки т.в.о. начальника управління аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області від 13.01.2023 та аналітичного продукту від 23.03.2023 за №2.1/24-23, складений співробітниками ТУ БЕБ у м. Києві та Київській області за результатами проведення аналітичного дослідження, щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК», відповідно до якого про існування жодних висновків щодо неправомірності діяльності уповноважених осіб ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук» не зазначено.

Матеріали кримінального провадження містять запити та відповіді відповідних державних органів, які свідчать про те, що державні органи, покликані здійснювати контроль за проведення закупівель державним установами та використанням бюджетних коштів, надали уповноваженим особам ТУ БЕБ в Київській області лише роз`яснення до порядку проведення закупівель медичних препаратів в цілому і конкретно щодо медичних препаратів, які містять в своєму складі наркотичні речовини, але жодним чином не вказали на наявність порушень при укладанні ДУ «ІТО НАМН України» з ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК» договору №11909 про закупівлю товарів від 20.04.2021.

Згідно матеріалів, наданих АТ «Фармак», останній не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а є лише одним з численних постачальників медикаментів на території України, ТА «Фармак» не приймав участі у тендерних торгах щодо процедури закупівлі з ідентифікаторами № UA-2021-03-16-011909-с.

Також органом досудового розслідування до Антимонопольного комітету України спрямовувався запит на проведення перевірки дотримання антимонопольного законодавства в рамках укладених договорів, в тому числі щодо договору №11909 про закупівлю товарів від 20.04.2021 року, укладеного між ДУ «ІТО НАМН України» та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК» (вих. №2041/08/3/23.9-23 від 09.10.2023).

За результатами проведеної перевірки уповноваженою особою Антимонопольного комітету України за вих. №145-20.2/01-11334с від 26.10.2023 орган досудового розслідування проінформований про те, що в розпорядженні Антимонопольного комітету України відсутня інформація та/або підтверджені матеріали, які б свідчили про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів щодо процедури закупівлі з ідентифікаторами №UA-2021-03-16-011909-с.

Як убачається з наданих матеріалів, повідомлення про підозру ґрунтується, зокрема, на висновоку експертів за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023, проведеної у даному кримінальному провадженні експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз міністерства юстиції України. Висновками цієї експертизи встановлено наявність заподіяння шкоди державному бюджету під час проведення тендерних закупівель ДУ «ІТО НАМН України» фармакологічної продукції у ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК». Однак, як зазначено в дослідній частині експертизи, експертами зазначено що «матеріали кримінального провадження не містять документів, що підтверджують здійснення Державною установою «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» оплати наданої на дослідження видаткової накладної №БА-Рн-0005633 від 08.12.2021 на суму 493 700,00 грн. без ПДВ. Також серед наданих на дослідження матеріалів, відсутні видаткові накладні…», крім цього, у дослідницькій частині зазначеного висновку комплексної експертизи зроблене таке застереження «слід зазначити, що розрахунок різниці (завищення) вартості поставленого товару експертом проведений лише по тих товарах, на які встановлена ринкова вартість в питанні один товарознавчого дослідження».

Отже, висновок експертів за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи №20838/23-53/20839/23-71 від 09.11.2023 щодо існування заподіяної державному бюджету шкоди ґрунтується не на об`єктивному встановлені факту вчинення дій, а на неповному обсязі первинних документів, які суттєво вплинули на об`єктивність висновку експертів.

Одночасно з матеріалів скарги убачається, що сторона захисту звернулась із клопотанням про проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи до іншої експертної установи із поданням усього обсягу первинних документів щодо закупівлі у даному кримінальному провадженні.

Згідно висновку експертів Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №4301-Е від 27.11.2025, за результатами проведення комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи: проведеним дослідженням, в межах наданих документів та компетенції експертів економістів, втрата активів (збитків) ДУ «ІТО НАМН України» (код ЄДРПОУ 02012007), внаслідок придбання фармацевтичної (наркотичної) продукції, яка була поставлена згідно договору №11909 про закупівлю товарів від 20.04.2021, з урахуванням відповіді товарознавчої експертизи на 1 питання, документально не підтверджується.

Також необхідно врахувати, що суб`єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом (або іншим мотивом, що полягає у досягненні певних вигод), коли службова особа усвідомлює протиправність своїх дій, що завдають істотної шкоди або тяжких наслідків, але свідомо їх вчиняє задля отримання неправомірної вигоди (грошей, майна, переваг тощо) чи інших інтересів. Тобто особа, яка вчинила даний злочин, повинна діяти усвідомлено, маючи при цьому мотивацію у вигляді досягнення певних матеріальних вигод як для себе особисто так і для третіх осіб, в інтересах яких вона може діяти.

Проте у тексті підозри, досліджених матеріалах досудового розслідування відсутні докази умислу та мотиву ОСОБА_5 , таке необґрунтоване довільне твердження в підозрі щодо суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, в діях ОСОБА_5 спростовується сукупністю беззаперечних даних, досліджених слідчим суддею, та з урахуванням, що прокурор в судовому засіданні не навів жодних фактичних даних на спростування доводів скарги.

За таких обставин з огляду на викладене, слідчий суддя дійшов переконання, що з урахуванням зібраних доказів, в матеріалах кримінального провадження, повідомленні про підозру ОСОБА_5 відсутнє підтвердження об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Таким чином, сукупність змісту повідомлення про підозру та зібраних у справі доказів не дають достатніх підстав для висновку про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, наведене свідчить про передчасність повідомленої підозри та є підставою для її скасування.

Керуючись ст.22,26,277,278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.

Скасувати повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , від 27.08.2025 року про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні №72023100100000030 від 23.03.2023 року.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1