Постанова № 13448365, 22.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 р. справа № 2а-24237/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав»

доДержавної податкової інспекції у м. Краматорську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

№ 0002101502/0/33468 від 16 серпня 2010 року.

за участю:

від позивача: Шестаков М.А. (за дов. 3 51 від 11 травня 2010 року)

від відповідача:Сергієнко Ю.Р. (за дов. б/н від 15 листопада 2010 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0002101502/0/33468 від 16 серпня 2010 року. В судовому засіданні представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002101502/0/33468 від 16 серпня 2010 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про порушення податковою інспекцією при винесенні податкового повідомлення - рішення підпунктів 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначені підстави для включення сум сплачених податків до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду та вичерпний перелік підстав, наявність яких обумовлює неможливість включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту. Позивач зазначав, що висновки, викладені податківцями в Акті перевірки № 1728/15-2-30201248 від 05 серпня 2010 року про нікчемність укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» (далі ТОВ «Укромаркетс»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Загіп» (далі ТОВ «Загіп») договорів та відсутністю реального виконання цих угод спростовуються наданими позивачем первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В наданих в судовому засіданні запереченнях за вих. № 1615/10/10-013 віл 17 листопада 2010 року (т. 1 арк. справи 185) у якості підстав незгоди із заявленими позивачем вимогами зазначив наступне. За результатами співставлення суми податкових зобовязань та податкового кредиту ТОВ «Укрметалорукав» та його контрагентів за березень, квітень та травень 2010 року за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» було включено до складу податкового кредиту зазначених звітних періодів податок на додану вартість в сумі 429 434,00 грн. Проте, контрагентами позивача ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп» не було задекларовано зазначених сум податку у складі податкових зобовязань відповідних періодів. Протягом проведення перевірки діяльності позивача за період 01 березня 2010 року 30 травня 2010 року, останнім не було надано документів, які б підтверджували фактичне здійснення сплати отриманих товарів та послуг від контрагентів, крім цього, як зазначив відповідач, позивачем до перевірки також не було надано документів первинного бухгалтерського обліку накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт, складенням яких супроводжувалось здійснення позивачем господарських операцій. Зазначені обставини, викладені в акті перевірки, стали підставою дійдення податковим органом висновків про невідбуття господарських операцій, наслідки яких були відображені позивачем в податковому обліку. Як зазначено в Акті, невідбуття господарських операцій чи відбуття їх не за змістом укладеної угоди є підставою настання певних наслідків в податковому обліку платника податків. З огляду на таке, податковою інспекцією було дійдено висновків про відсутність звязку між здійсненими позивачем витратами з придбаних товарів (робіт та послуг) із здійснюваною ним господарською діяльністю, через що віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту звітних податкових періодів березня, квітня та травня 2010 року є безпідставним.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення заявленого позову, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 30201248. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 7807448 основними видами діяльності товариства є наступні: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною; посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Краматорську та є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією, що міститься в акті перевірки (т. 1 арк. справи 249-254).

В період з 01 березня 2010 року по 30 травня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» з питання повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, за наслідками проведення якої був складений акт № 1728/15-2-30201248 від 05 серпня 2010 року (т. 1 арк. справи 13-19).

16 серпня 2010 року на підставі висновків, викладених в Акті перевірки №1728/15-2-30201248 від 05 серпня 2010 року про порушення позивачем підпункту 7.4.1. та підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією у м. Краматорську було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002101502/0/33468 (т. 1 арк. справи 12), яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 588513,3 грн., з яких за основним платежем 429434,00 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями 159079,30 грн. Зазначене податкове повідомлення рішення було отримано позивачем 06 жовтня 2010 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення (т. 2 арк. справи 175).

Як зазначено в акті перевірки № 1728/15-2-30201248 від 05 серпня 2010 року позивачем було включено до складу податкового кредиту звітних податкових періодів березня-травня 2010 року суму сплаченого податку на додану вартість за податковими накладними, виданими контрагентами позивача ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп» в сумі 49431,00 грн. у квітні 2010 року, 203629,00 грн. у травні 2009 року, 176374,00 грн. у червні 2010 року. Проте, як зазначено в акті перевірки, за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, було встановлено, що контрагентами позивача ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп» не було включено до складу податкових зобовязань суми сплаченого позивачем податку у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг). В Акті податковою інспекцією зазначено, що згідно даних карток платника податків та податкової звітності на рівні ДПА України контрагентом позивача - ТОВ «Укромаркетс» декларацій з податку на прибуток за перший квартал та півріччя 2010 року не надано. Згідно відомостей декларації на прибуток за 2009 рік, сума скоригованого валового доходу товариства складала 176 000,00 грн. Посилаючись на ненадання ТОВ «Укромаркетс» до декларації з податку на прибуток за 2009 рік додатку К-1 та відсутність значень в рядках 4.1.0 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань», відповідач зауважував на тому, що в останнього відсутні основні фонди. В акті перевірки зазначено, що за даними розрахунку комунального податку кількість працюючих у підприємстві ТОВ «Укромаркетс» склала 3 особи. Що стосується контрагента позивача - ТОВ «Загіп», то, як зазначено в акті, згідно даних наданої ним податкової декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року сума скоригованого валового доходу склала 69500,00 грн. Додаток К-1 не надавався та значення рядків 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» не заповнені. Згідно наданого ТОВ «Загіп» розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві за перший квартал 2010 року склала 2 особи. З огляду на наведені дані, податківцями було дійдено висновків щодо відсутності в ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп» в достатній кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності та про проведення зазначеними товариствами транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. З огляду на таке, на думку податкової інспекції, позивач безпідставно та із порушенням приписів підпунктів 7.4.1 та 7.4.5. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у березні 2010 року 49431,00 грн., у квітні 2010 року 203629,00 грн., у травні 2010 року 176734,00 грн., що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті за березень 2010 року в сумі 49430,00 грн., квітень 2010 року 203629,00 грн., за травень 2010 року 176374,00 грн.

Спірним питанням цієї справи є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітних податкових періодів березня 2010 року, квітня 2010 року, травня 2010 року, сум податку на додану вартість, який був сформований позивачем за наслідками виконання договорів, укладених із ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп».

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 01 вересня 2009 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» був укладений договір № 38 (т. 1 арк. справи 21), за умовами якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти металопрокат у номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікації. Згідно специфікації № 21 від 16 квітня 2010 року (т.1 арк. справи 29) сторонами було узгоджено постачання ленти х/к 08 пс у кількості 3230,00 кг. Загальною вартістю 317014,20 грн., у тому числі ПДВ 52835,70 грн. Згідно специфікації № 22 від 19 квітня 2010 року (т.1 арк. справи 30) сторонами було узгоджено постачання ленти х/к 08 пс у кількості 33200,00 кг. Загальною вартістю 316728,00 грн., у тому числі ПДВ 52788,00 грн. Згідно специфікації № 23 від 30 квітня 2010 року (т.1 арк. справи 31) сторонами було узгоджено постачання ленти х/к 08 пс у кількості 33270,00 кг. Загальною вартістю 317395,80 грн., у тому числі ПДВ 52899,30 грн.

04 вересня 2009 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» був укладений договір № 39 (т. 1 арк. справи 22), за умовами якого (із врахуванням додаткової угоди від 04 вересня 2009 року) продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти масло індустріальне у номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікації. Згідно специфікації № 6 від 12 березня 2010 року (т.1 арк. справи 32) сторонами було узгоджено постачання індустріального масла у кількості 400 кг. загальною вартістю 2544,00 грн., у тому числі ПДВ 424,00 грн. Згідно специфікації № 7 від 07 квітня 2010 року (т.1 арк. справи 33) сторонами було узгоджено постачання індустріального масла у кількості 3200,00 кг. загальною вартістю 20352,00 грн., у тому числі ПДВ 3392,00 грн. Згідно специфікації № 8 від 12 травня 2010 року (т.1 арк. справи 34) сторонами було узгоджено постачання індустріального масла у кількості 4500,00 кг. загальною вартістю 28620,00 грн., у тому числі ПДВ 4770,00 грн.

08 вересня 2009 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» був укладений договір № 41 (т. 1 арк. справи 23), за умовами якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти металопрокат у номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікації. Згідно специфікації № 9 від 2 березня 2010 року (т.1 арк. справи 35) сторонами було узгоджено постачання цинку металевого у кількості 2545,00 кг. загальною вартістю 90093,00 грн., у тому числі ПДВ 15015,30 грн. Згідно специфікації № 10 від 12 квітня 2010 року (т.1 арк. справи 36) сторонами було узгоджено постачання цинку металевого у кількості 4000,00 кг. загальною вартістю 141600,00 грн., у тому числі ПДВ 23600,00 грн. Згідно специфікації № 11 від 10 травня 2010 року (т.1 арк. справи 37) сторонами було узгоджено постачання цинку металевого у кількості 3350,00 кг. загальною вартістю 118590,00 грн., у тому числі ПДВ 19765,00 грн. Згідно специфікації № 12 від 24 травня 2010 року (т.1 арк. справи 38) сторонами було узгоджено постачання цинку металевого у кількості 2250,00 кг. загальною вартістю 79650,00 грн., у тому числі ПДВ 13275,00 грн.

04 вересня 2009 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» був укладений договір № 43 (т. 1 арк. справи 24), за умовами якого (із врахуванням додаткової угоди від 24 вересня 2009 року) продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти пряжу бавовняну у номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікації. Згідно специфікації № 4 від 1 березня 2010 року (т.1 арк. справи 39) сторонами було узгоджено постачання пряжи х/б у кількості 430,00 кг. загальною вартістю 9184,80 грн., у тому числі ПДВ 1530,80 грн. Згідно специфікації № 5 від 5 травня 2010 року (т.1 арк. справи 40) сторонами було узгоджено постачання пряжи х/б у кількості 600,00 кг. загальною вартістю 12816,00 грн., у тому числі ПДВ 2136,00 грн.

01 жовтня 2009 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» був укладений договір № 46 (т. 1 арк. справи 25), за умовами якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти металопрокат у номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікації. Згідно специфікації № 9 від 09 березня 2010 року (т.1 арк. справи 41) сторонами було узгоджено постачання ленти нерж. у кількості 2417,00 кг. загальною вартістю 185625,60 грн., у тому числі ПДВ 30937,60 грн. Згідно специфікації № 10 від 02 квітня 2010 року (т.1 арк. справи 42) сторонами було узгоджено постачання ленти нерж. у кількості 1200,00 кг. загальною вартістю 92160,00 грн., у тому числі ПДВ 15360,00 грн. Згідно специфікації № 11 від 6 травня 2010 року (т.1 арк. справи 43) сторонами було узгоджено постачання ленти нерж. у кількості 5000,00 кг. загальною вартістю 384000,00 грн., у тому числі ПДВ 64000,00 грн. Згідно специфікації № 12 від 12 травня 2010 року (т.1 арк. справи 44) сторонами було узгоджено постачання ленти нерж. у кількості 5136,00 кг. загальною вартістю 394444,80 грн., у тому числі ПДВ 35740,00 грн.

01 жовтня 2009 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» був укладений договір № 48 (т. 1 арк. справи 26), за умовами якого (із врахуванням додаткової угоди від 01 жовтня 2009 року) продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти товар: шнур шаон у номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікації. Згідно специфікації № 3 від 14 травня 2010 року (т.1 арк. справи 45) сторонами було узгоджено постачання товару: шнур шаон у кількості 550,00 кг. загальною вартістю 25740,00грн., у тому числі ПДВ 4290,00 грн.

12 квітня 2010 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» був укладений договір № 12 (т. 2 арк. справи 143), за умовами якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти металопрокат у номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікації. Згідно специфікації № 1 від 30 квітня 2010 року (т.1 арк. справи 46) сторонами було узгоджено постачання товару загальною вартістю 7682,60 грн., у тому числі ПДВ 1280,43 грн. Згідно специфікації № 2 від 17 травня 2010 року (т.1 арк. справи 47) сторонами було узгоджено постачання товару загальною вартістю 5247,00 грн., у тому числі ПДВ 874,50 грн.

01 березня 2010 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Загіп» був укладений договір відповідального зберігання № 7 (т. 1 арк. справи 27), за умовами якого ТОВ «Загіп» (зберігач) зобовязався прийняти на відповідальне зберігання майно згідно акту приймання-передачі. Порядок розрахунків між сторонами визначений розділом 3 договору № 7 від 01 березня 2010 року. Згідно пункту 3.1. цього розділу вбачається, що поклажодавець сплачує зберігачу вартість послуг, виходячи із встановлення вартості наданої зберігачем площі для зберігання матеріальних цінностей на рівні 1,20 грн. на добу за 1 т. металу. Згідно Акту приймання товарно-матеріальних цінностей на зберігання від 01 березня 2010 року, позивачем було передано на зберігання товарно-матеріальні цінності у кількості 245624,00 тн. загальною вартістю 1777535,60 грн. Приймання послуг зі зберігання товарно-матеріальних цінностей, здійснювалося шляхом підписання актів здачі-приймання робіт (наданих послуг). Згідно Актів № 443 від 31 березня 2010 року (т. 2 арк. справи 170), № 993 від 30 квітня 2010 року (т. 2 арк. справи 171), № 1291 від 31 травня 2010 року (т. 2 арк. справи 172) вартість послуг зі зберігання у березні 2010 року складала 9137,21 грн. , у тому числі ПДВ 1522,87 грн., у квітні 2010 року 8842,46 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1473,74 грн., у травні 2010 року - 9137,21 грн. , у тому числі ПДВ 1522,87 грн.

Виконання зазначених угод мало своє відображення в податковому обліку позивача наступним чином.

15 квітня 2010 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2010 року (т.1 арк. справи 86). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 156348,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 1583,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2010 року) до складу податкового кредиту березня 2010 року позивачем не було включено сум сплаченого ПДВ віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Укромаркетс» (індивідуальний податковий номер 363076405634) в сумі 47907,90 грн. та ТОВ «Загіп» (індивідуальний податковий номер 366161505661) в сумі 1522,87 грн. В реєстрі отриманих податкових накладних у березні 2010 року (т.1 арк. справи 110) позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп»

від 01 березня 2010 року № 162048, ПДВ в сумі 1530,80 грн. (т. 2арк. справи 146),

від 02 березня 2010 року № 162049, ПДВ в сумі 15015,50 грн. (т. 2 арк. справи 147),

від 09 березня 2010 року № 162050, ПДВ в сумі 30937,60 грн. (т. 2 арк. справи 148),

від 12 березня 2010 року № 162051, ПДВ в сумі 424,00 грн. (т. 2 арк. справи 149),

від 31 березня 2010 року № 443, ПДВ в сумі 1522,87 грн. (т. 2 арк. справи 164),

17 травня 2010 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2010 року (т.1 арк. справи 93-95). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 215175,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 2101,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2010 року) до складу податкового кредиту квітня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Укромаркетс» (індивідуальний податковий номер 363076405634) в сумі 202155,43 грн.

В реєстрі отриманих податкових накладних у квітні 2010 року (т.1 арк. справи 110) позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс»:

від 02 квітня 2010 року № 162052, ПДВ в сумі 15360,00 грн. (т. 2 арк. справи 150),

від 07 квітня 2010 року № 162053, ПДВ в сумі 3392,00 грн. (т. 2 арк. справи 145),

від 12 квітня 2010 року № 162054, ПДВ в сумі 23600,00 грн. (т. 2 арк. справи 162),

від 16 квітня 2010 року № 162055, ПДВ в сумі 52835,7 грн. (т. 2 арк. справи 151),

від 19 квітня 2010 року № 162066, ПДВ в сумі 52788,00 грн. (т. 2 арк. справи 152),

від 30 квітня 2010 року № 162057, ПДВ в сумі 1280,43 грн. (т. 2 арк. справи 163),

від 30 квітня 2010 року № 162058, ПДВ в сумі 52899,30 грн. (т. 2 арк. справи 153).

Суд зазначає, що викладене в акті перевірки про віднесення позивачем до складу податкового кредиту квітня 2010 року суми сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1473,74 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ «Загіп» не підтверджено наявними в матеріалах справи документами. Сума сплаченого податку у розмірі 1743,74 грн. на підставі цієї податкової накладної було включено до складу податкового кредиту звітного податкового періоду травня 2010 року.

21 червня 2010 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року (т.1 арк. справи 99-103). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 193393,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 1943,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року) до складу податкового кредиту травня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Укромаркетс» (індивідуальний податковий номер 363076405634) в сумі 174851,30 грн. та ТОВ «Загіп» (індивідуальний податковий номер 366161505661) в сумі 1473,74 грн.

В реєстрі отриманих податкових накладних у травні 2010 року (т.1 арк. справи 110) позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп»

від 30 квітня 2010 року № 993, ПДВ в сумі 1473,74 грн. (т. 2 арк. справи 165);

від 05 травня 2010 року № 162059, ПДВ в сумі 2136,00 грн. (т. 2 арк. справи 154);

від 06 травня 2010 року № 162060, ПДВ в сумі 64000,00 грн. (т. 2 арк. справи 155);

від 10 травня 2010 року № 162061, ПДВ в сумі 19765,00 грн. (т. 2 арк. справи 156);

від 12 травня 2010 року № 162062, ПДВ в сумі 65740,80 грн. (т. 2 арк. справи 157).

від 12 травня 2010 року № 162063, ПДВ в сумі 4770,00 грн. (т. 2 арк. справи 158);

від 14 травня 2010 року № 162064, ПДВ в сумі 4290,00 грн. (т. 2 арк. справи 159);

від 17 травня 2010 року № 162065, ПДВ в сумі 874,50 грн. (т. 2 арк. справи 160);

від 24 травня 2010 року № 162066, ПДВ в сумі 13275,00 грн. (т. 2 арк. справи 161);

Суд зазначає, що викладене в акті перевірки про віднесення позивачем до складу податкового кредиту травня 2010 року суми сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1522,87 грн. за податковою накладною № 1291 від 31 травня 2010 року, виданою ТОВ «Загіп» не підтверджено наявними в матеріалах справи документами. Сума сплаченого податку у розмірі 1522,87 грн. на підставі цієї податкової накладної було включено до складу податкового кредиту звітного податкового періоду червня 2010 року.

15 липня 2010 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2010 року (т. 1 арк. справи 107-110). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 305382,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 3054 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2010 року) до складу податкового кредиту червня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Загіп» (індивідуальний податковий номер 366161505661) в сумі 1522,87 грн.

В реєстрі отриманих податкових накладних у червні 2010 року (т.1 арк. справи 110) позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані ТОВ «Загіп»

від 31 травня 2009 року № 1291, ПДВ в сумі 1522,87 грн. (т. 2 арк. справи 166).

За дослідження в судовому засіданні зазначених вище податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп» по факту передачі товарів позивачу, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит звітних податкових періодів березень червень 2010 року, судом було встановлено відповідність зазначених податкових накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037). Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено формування позивачем податкового кредиту звітних податкових періодів березня квітня 2010 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

З аналізу пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким визначені правила формування податкового кредиту, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до вимог, пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року за № 166 зі змінами та доповненнями: "... дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою...”

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні». Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, здійснення господарських операцій на підставі укладених між позивачем та ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп» договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей № 38 від 01 вересня 2009 року, № 39 від 04 вересня 2009 року, № 41 від 8 вересня 2009 року, № 43 від 24 вересня 2009 року, № 46 від 01 жовтня 2009 року, № 48 від 01 жовтня 2009 року та договору відповідального зберігання № 7 від 01 березня 2010 року супроводжувалося складенням первинних документів.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, протягом березня 2010 року, на виконання умов укладених договорів між позивачем та ТОВ «Укромаркетс» на користь позивача було поставлено товару загальною вартістю 287447,40 грн., у тому числі ПДВ 47907,90 грн. Фактичне отримання позивачем товару підтверджено видатковими накладними № 162048 від 01 березня 2010 року (т. 1 арк. справи 77), № 162051 від 12 березня 2010 року (т. 1 арк. справи 70), 162049 від 02 березня 2010 року (т. 1 арк. справи 73), № 162050 від 09 березня 2010 року (т. 1 арк. справи 79), вартість товару поставленого у березні 2010 року. Про виконання умов договору про надання послуг з відповідального зберігання 31 березня 2010 року позивачем та ТОВ «Загіп» був підписаний Акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 443 за березень 2010 року, загальна вартість послуг яких складає 9137,21 грн., у тому числі ПДВ 1522,87 грн.

Протягом квітня 2010 року, на виконання умов укладених договорів між позивачем та ТОВ «Укромаркетс» на користь позивача було поставлено товару загальною вартістю 1212932,59 грн., у тому числі ПДВ 202155,43 грн. Фактичне отримання позивачем товару підтверджено видатковими накладними № 162053 від 07 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 71), № 162055 від 16 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 67), № 162056 від 19 квітня 2010 року (т.1. арк.. справи 68), № 162058 від 30 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 69), № 162054 від 12 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 74), № 162052 від 02 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 80), № 162057 від 30 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 84).

Про виконання умов договору про надання послуг з відповідального зберігання 30 квітня 2010 року позивачем та ТОВ «Загіп» був підписаний Акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1293 за квітень 2010 року, загальна вартість послуг яких складає 8842,46 грн., у тому числі ПДВ 1473,74 грн.

Протягом травня 2010 року, на виконання умов укладених договорів між позивачем та ТОВ «Укромаркетс» на користь позивача було поставлено товару загальною вартістю 1049107,80 грн., у тому числі ПДВ 174851,30 грн. Фактичне отримання позивачем товару підтверджено видатковими накладними № 162063 від 12 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 72), № 163061 від 10 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 75), № 162066 від 24 т травня 2001 року (т. 1 арк. справи 76), № 162053 від 05 травня 2001 року (т. 1 арк. справи 78), № 162060 від 06 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 81), № 162062 від 12 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 82), № 162064 від 14 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 83), № 162065 від 17 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 85).

Про виконання умов договору про надання послуг з відповідального зберігання 31 травня 2010 року позивачем та ТОВ «Загіп» був підписаний Акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 1291 за травень 2010 року, загальна вартість послуг яких складає 9137,21 грн., у тому числі ПДВ 1522,87 грн.

Оприбуткування товарів, що надішли від товариства з обмеженою відповідальністю «Укромаркетс» в період з у березня-травні 2010 року було відображено на бухгалтерському рахунку обліку товарів на складі (т. 1 арк. справи 140-260, т. 2 арк. справи 1-134).

Наявними в матеріалах справи документами копіями платіжних доручень, підтверджено здійснення позивачем часткової сплати отриманих товарів (т. 2арк. справи 191-194, 218-226).

Судом встановлено, що всі спірні господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено подальше використання придбаних товарів (послуг) за умовами договорів № 38 від 01 вересня 2009 року, № 39 від 04 вересня 2009 року, № 41 від 8 вересня 2009 року, № 43 від 24 вересня 2009 року, № 46 від 01 жовтня 2009 року, № 48 від 01 жовтня 2009 року та договору відповідального зберігання № 7 від 01 березня 2010 року у власній господарській діяльності.

Щодо посилання відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп», суд зазначає наступне.

Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання визначені статтями 264-270 Господарського кодексу України.

Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, статтями 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та третьою особою договорів про співробітництво вбачається, що зазначеними договорами та додатковими угодами до них сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені наступні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідач в обґрунтування висновків про нікчемність правочинів посилається на недотримання позивачем при укладанні та виконанні договорів вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недотримання вимог цих норм відповідач вважає ознакою нікчемності правочину з посиланням на частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України.

Проте, вказані частини 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України розмежовують підстави для визнання правочину недійсним (частина 1) та нікчемним (частина 2). Недотримання в момент вчинення правочину вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку.

Правові підстави для визнання правочину нікчемним регулюються статтями 219, 220, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку на ухилення від сплати податків). Разом з тим відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача - ТОВ «Укромаркетс» та ТОВ «Загіп» при здійсненні спірних операцій. Зокрема, не встановлено, що спірні операції не відображені в податковому обліку цього підприємства, що відповідні обєкти оподаткування, які виникають внаслідок реалізації продукції позивачу, не включені до податкових декларацій, що з них не сплачено у встановленому порядку податки та інші обовязкові платежі. Крім цього, відповідачем також не було надано належних та допустимих доказів наявності вини (умислу) в позивача чи в третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Суд зазначає, що через недоведення факту невиконання чи неналежного виконання обовязку по сплаті податків, зборів та інших обовязкових платежів, приховування чи заниження обєктів оподаткування, що виникли внаслідок здійснення господарських операцій за договорами № 38 від 01 вересня 2009 року, № 39 від 04 вересня 2009 року, № 41 від 8 вересня 2009 року, № 43 від 24 вересня 2009 року, № 46 від 01 жовтня 2009 року, № 48 від 01 жовтня 2009 року та договору відповідального зберігання № 7 від 01 березня 2010 року в відповідача відсутні підстави стверджувати, що саме ці договори порушують публічний порядок, а отже в силу статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

З огляду на наведене вище вбачається, що відображення в податковому Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» наслідків господарських операцій з ТОВ «Укромаркетс» (за договорами № 38 від 01 вересня 2009 року, № 39 від 04 вересня 2009 року, № 41 від 8 вересня 2009 року, № 43 від 24 вересня 2009 року, № 46 від 01 жовтня 2009 року, № 48 від 01 жовтня 2009 року) та ТОВ «Загіп» (за договором відповідального зберігання № 7 від 01 березня 2010 року ) в період з березня 2010 року по травень 2010 року відповідає вимогам чинного законодавства України. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у березні 2010 року 49431,00 грн., у квітні 2010 року 203629,00 грн., у травні 2010 року 176734,00 грн., що спростовує висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки про заниження суми податку, що підлягає сплаті за березень 2010 року в сумі 49430,00 грн., квітень 2010 року 203629,00 грн., за травень 2010 року 176374,00 грн.

Отже, за не підтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за звітні податкові періоди березень травень 2010 року відсутні підстави для донарахування суми податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002101502/0/33468 від 16 серпня 2010 року, прийнято відповідачем Державною податковою інспекцією у м. Краматорську необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України“Проподаток на додану вартість”, статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статей 3, 179, 180, 181 Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом а державними цільовими фондами» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» до Державної податкової інспекції у м Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002101502/0/33468 від 16 серпня 2010 року, задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002101502/0/33468 від 16 серпня 2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» були визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 588513,30 грн., з яких за основним платежем 429434,00 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями 159079,30 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалорукав» (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 39/99, ЄДРПОУ 30201248) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 22 грудня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 27 грудня 2010року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.