Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 р. справа № 2а-26531/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретаріМалій С.Ю.
за участю представників позивача Карташова Д.О., Луцай С.В.,
представників відповідача Могили Д.В., Пілягіної Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобыча» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472342/0 від 19.10.2010,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобыча» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472342/0 від 19.10.2010.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами господарської діяльності ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» була надана декларація за липень 2010 року на суму бюджетного відшкодування 654859 грн. З 01.10.10 по 14.10.10 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, за результатами якої складено акт № 773/23-32457909 від 19.10.2010 та прийняте податкове повідомлення рішення №0000472342/0 від 19.10.2010.
Позивач вказує, що спірне податкове повідомлення рішення про завищення суми бюджетного відшкодування вмотивоване тим, що за результатами зустрічних перевірок контрагентів неможливо підтвердити суми податкового кредиту по ланцюгу до виробника. Вважає такий висновок податкового органу є неправомірним, посилається на приписи Закону України «Про податок на додану вартість», зазначає, що підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період, право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до виробника.
Позивач також вказує, що згідно акту перевірки не виявлено фактів порушення податкового законодавства ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча», тобто всі операції належними чином відображені в документах бухгалтерської та податкової звітності підприємства. На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000472342/0 від 19.10.2010.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просили задовольнити його повністю.
Представник відповідача не погодився із адміністративним позовом, надав письмові заперечення де зазначив, що ДПІ у м. Сніжному проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувався за період квітень червень 2010 року. Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за липень 2010 року у сумі 324852 грн. Зазначене порушення, вказує представник відповідача, виникло у звязку з тим, що за результатами зустрічних перевірок не підтверджено суми податкового кредиту, нарахованого (сплаченого) платниками податку по ланцюгу. Постачальниками, які є посередниками, не надані для перевірки документи, податкові накладні, які підтверджують отримання вугілля, платіжні доручення, які підтверджують оплату товару, а саме по контрагентам ТОВ «ВКФ «Максі-Мет», ТОВ «Глорія Трейд», ТОВ «Сучасний будівельний світ» (не підтвердження податкового кредиту по ланцюгу ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» - ТОВ «Юнион - Углегазодобыча» - ТОВ «Сучасний будівельний світ»), ТОВ «ВКФ «Рутекс» (не підтвердження податкового кредиту по ланцюгу ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» - ТОВ «Юнион - Углегазодобыча» - ТОВ «ВКФ «Рутекс»), ТОВ «Компанія «Сервіс Ойл» (не підтвердження податкового кредиту по ланцюгу ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» - ТОВ «Юнион - Углегазодобыча» - ТОВ «Компанія «Сервіс Ойл»).
На підставі цих порушень відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення рішення №0000472342/0 від 19.10.2010 на зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 324852 грн. З урахуванням викладеного представник відповідача просив відмовити задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення адміністративного позову, просили відмовити в повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобыча» зареєстроване як юридична особа 02.04.2003 виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 32457909. (т. 1 а.с. 6-7) ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» зареєстроване як платник податку на додану вартість та отримало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100037284, видане ДПІ у м. Сніжному 25.04.07. (т. 1 а.с. 8)
ДПІ у м. Сніжному проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобыча» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, за наслідками якої складений акт № 773/23-32457909. (т. 1 а.с. 40-60) та встановлено порушення підприємством пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 74, пп.«а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування по рядку 25.1 декларації з ПДВ за липень 2010 року на суму 324852 грн.
З урахуванням результатів перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000472342/0 від 19.10.2010 на зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 324852 грн., яке є предметом судового оскарження. (т.1 а.с. 21)
Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року від 20.08.2010 № 11158 (т. 1 а.с. 9-10) ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» було визначено суму бюджетного відшкодування (рядок 25.1) яка підлягає перерахуванню на рахунок платника у розмірі 130500 грн. 01 вересня 2010 року ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» було подано уточнюючій розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року № 11216 (т. 1 а.с. 16) відповідно до якого підприємством було збільшено суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року, яка склала 654859 грн.
Відповідно до даних акту перевірки податковим органом встановлено завищення суми бюджетного відшкодування по рядку 25.1 по декларації з ПДВ за липень 2010 року на суму 324852 грн. в звязку з не підтвердженням податкового кредиту по ланцюгу до виробника. Перевіркою підтверджено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2010 року у розмірі 311642 грн.
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (надалі Порядок), акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Відповідно до п.1.5 Порядку акт виїзної планової перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами виїзної планової перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п.1.6 Порядку). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті виїзної планової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку).
Суд зазначає, що в акті перевірки не міститься інформація стосовно встановленого порушення, не зазначені причини виникнення розбіжностей між даними податкового органу та даними платника податків, відсутнє посилання на будь-які первинні документи, що підтверджують висновки податкового органу про неможливість підтвердження податкового кредиту по ланцюгу. Навпаки, з комплексного вивчення акту перевірки вбачається, що постачальники послуг та товару на адресу ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» знаходяться за своїми юридичними адресами, на обліку у відповідних державних податкових інспекціях, мають основний стан платника, що свідчить про надання підприємствами податкової звітності та здійснення господарської діяльності, мають в достатній кількості трудові ресурси та виробничі потужності для здійснення відповідної господарської діяльності. Заборгованість за поставлений товар між підприємствами відсутня. Крім того, в судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що податкові зобовязання, які сформовані контрагентами ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» по відповідним господарським операціям (і за рахунок яких позивачем було сформована сума бюджетного відшкодування) сплачені до бюджету у повному обсязі.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до розділу 3 Акту перевірки (сторінка 3 Акту) податковим органом констатується відсутність взаємовідносин ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, первинні та інші документи яких визнані в судовому порядку недійсними, за результатами перевірки не встановлення укладання позивачем нікчемних (недійсних) правочинів, не встановлено взаємовідносин з платниками, які мають ризиковий стан. До того ж, актом перевірки підтверджена достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування за квітень, травень, червень 2010 року, що знайшло відображення на сторінці 4 акту перевірки, разом з цим, податковий орган робить висновок про неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування, визначену згідно уточнюючого розрахунку, період формування якої складає квітень, травень та червень 2010 року (сторінки 15-19 акту перевірки)
В обґрунтування правової позиції стосовно наявності відповідних господарських операцій за якими відбулося формування податкового кредиту і як наслідок виникнення суми бюджетного відшкодування позивачем надано відповідні первинні документи, а саме договори про надання послуг, договори постачання товару, накладні, податкові накладні, залізничні квитанції про приймання вантажу (т. 1 а.с. 112-250, т.2, т.3) Фактична сплата з боку позивача наданих послуг та поставку товару з боку контрагентів підтверджується відповідними банківськими виписками (т. 1 а.с. 160-202) При цьому, у судовому засіданні представники відповідача пояснили, що сумніву стосовно наявності відповідних господарських операцій немає, більш того, представники відповідача зазначили, що відповідні податкові зобовязання з боку контрагентів ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» були сплачені до бюджету у повному обсязі, розбіжностей щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України немає.
Суд зазначає, що законодавче визначення поняття «первинний документ» закріплене положеннями ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, відповідно до яких первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Водночас ч.1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідні первинні документи, надані до суду, а також до перевірки податковому органу за змістом та формою є первинним документом у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містить інформацію про здійснену господарську операцію.
У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Матеріалами справи підтверджено наявність належним чином оформлених податкових накладних, які можуть бути підставою для включення сум податку на додану вартість до суми податкового кредиту звітного періоду відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», виданих на адресу ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча».
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Як встановлено у судовому засіданні, позивачем у повному обсязі та арифметично правильно визначено суму бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року від 20.08.2010 № 11158 та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року № 11216, що відображено також в акті перевірки.
З урахуванням викладеного, суд не знаходить підтвердження факту вчинення позивачем порушень пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по рядку 25.1 декларації з ПДВ за липень 2010 року на суму 324852 грн., а тому є неправомірним здійснення донарахування сум податку на додану вартість, зроблене відповідачем оспорюваним податковим повідомленням-рішенням №0000472342/0 від 19.10.2010.
Крім того, суд враховує інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, де узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено, що про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.
Судом у судовому засіданні вищевказані обставини були перевірені і не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.
Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачу податкових зобовязань, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобыча» до Державної податкової інспекції у м. та скасовує податкове повідомлення-рішення №0000472342/0 від 19.10.2010
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобыча» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472342/0 від 19.10.2010 задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному №0000472342/0 від 19.10.2010 в повному обсязі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобыча», код ЄДРПОУ 32457909, Донецька область, м. Сніжне, вул. Миру, 58, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 28 грудня 2010 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлено 02 січня 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Б. Христофоров
Суддя Христофоров А.Б.
Судове рішення № 13447989, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 28.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-26531/10/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: