Постанова № 13447951, 11.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 р. справа № 2а-27091/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 годин 15 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1;

представника відповідача та третьої особи Єрмашова І.С. за довір. від 13.12.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобовязання провести перереєстрацію транспортного засобу, третя особа відділення реєстраційної екзаменаційної роботи в м. Волноваха при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобовязання провести перереєстрацію транспортного засобу, третя особа відділення реєстраційної екзаменаційної роботи в м. Волноваха при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що Докучаєвським міським судом 17.06.2010 р. ухвалено рішення за її позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна яке є спільною власністю подружжя. За цим рішенням за позивачем та ОСОБА_3 визнано право власності кожного на Ѕ частину автомобіля НОМЕР_1.

22 жовтня 2010р. позивач звернулась до ВРЕР м.Волноваха при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області з заявою для проведення перереєстрації автомобіля Geely VR-7151F з метою внесення в реєстраційні документи її анкетних даних як співвласника, проте відповідач відмовив ОСОБА_1 в проведенні такої перереєстрації.

Просить визнати незаконними дії м.Волноваха при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій протиправними та зобовязати УДАІ ГУ МВС України в Донецькій провести перереєстрацію транспортного засобу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998р., ОСОБА_1 для проведення перереєстрації автомобіля з метою внесення в реєстраційні документи анкетних даних як співвласника, повинна звернутися до ВРЕР разом із співвласником, зокрема із спільною заявою та документами, які посвідчують їх особи. Оскільки ОСОБА_3 із спільною заявою до реєстраційно-екзаменаційного підрозділу ДАІ не звертався, відповідач вважає, що він не має підстав для проведення перереєстрації авто за заявою ОСОБА_1

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 34 Закону України “Про дорожній рух”, державна реєстрація і облік транспортних засобів здійснюється органом Державної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок державної реєстрації, перереєстрації й обліку транспортних засобів і видачі реєстраційних документів і номерних знаків установлений Правилами державної реєстрації й обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998р. (далі Правила), і Інструкцією про проведення державної реєстрації, перереєстрації й обліку транспортних засобів, оформлення й видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них і здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 335 від 10.04.2002р. (далі Інструкція).

Судом встановлено, що Докучаєвським міським судом 17.06.2010 р. по справі №2-28/2010 ухвалено рішення за її позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна яке є спільною власністю подружжя. За цим рішенням за позивачем та ОСОБА_3 визнано право власності кожного на Ѕ частину автомобіля НОМЕР_1.

Оскільки в свідоцтві про реєстрацію НОМЕР_2 від 31.03.2009р. автомобіля НОМЕР_1 був зазначений лише ОСОБА_3, 22 жовтня 2010р. позивач звернулась до ВРЕР м.Волноваха при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області з заявою для проведення перереєстрації автомобіля Geely VR-7151F з метою внесення в реєстраційні документи її анкетних даних як співвласника.

Листами від 26.10.2010р. №9/9-1352 та 28.12.2011р. №9/9-1626 відповідач відмовив ОСОБА_1 в проведенні цієї перереєстрації.

Не погодившись з таким рішенням субєкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 321. ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 6. Правил встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції (далі - підрозділи Державтоінспекції). Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально. У графі "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника може бути зроблено запис:

"_____________ має право керувати (експлуатувати)

(прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи)

та є співвласником".

За змістом пункту 8 Правил державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документом, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, зокрема є копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

Абзацом 1 п.33 Правил визначено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також кольору або марки транспортного засобу внаслідок переобладнання чи заміни двигуна або кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Згідно до п.35. Правил перереєстрація транспортних засобів на одного з подружжя проводиться на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про реєстрацію і засвідчених у встановленому порядку копії свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Підставою для перереєстрації транспортного засобу є також свідоцтво про реєстрацію та копії договору про поділ спільного майна подружжя, свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку.

Пунктом 39 Правил передбачено, що у разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідач зазначив, що ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні перереєстрації у звязку з тим, що позивач звернулась до реєстраційно-екзаменаційного підрозділу ДАІ одноособово, без співвласника автомобіля ОСОБА_3, та тому, що серед наданих позивачем документів відсутня спільна заява співвласника транспортного засобу.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки документом, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на Ѕ автомобіля Geely VR-7151F є рішення Докучаєвського міського суду від 17.06.2010 р., яке набрало законної сили.

Як було встановлено у судовому засіданні, та не заперечується відповідачем, ОСОБА_3 разом із власною заявою до реєстраційно-екзаменаційного підрозділу ДАІ надала документи, що посвідчують її особу та підтверджують право власності на транспортний засіб.

Відсутність спільної заяви співвласника автомобіля ОСОБА_3 щодо перереєстрації транспортного засобу та його особиста відсутність у реєстраційно-екзаменаційному підрозділі ДАІ під час звернення ОСОБА_1 до відповідача не може бути підставою для відмови у внесенні її як співвласника в свідоцтво про реєстрацію автомобіля, оскільки своєю відмовою в проведенні такої перереєстрації субєкт владних повноважень порушує визнане судом право позивача на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Між тим, суд бере до уваги Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 14.04.1997 №341, згідно якого до складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи, підрозділи дорожньо-патрульної служби.

Відповідно до п. 9 указаного положення департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху при департаменті Державтоінспекції МВС є юридичними особами, мають рахунки в установах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки відділення реєстраційної екзаменаційної роботи в м. Волноваха при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області не є юридичною особою, позовні вимоги щодо визнання його дій протиправними задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення про відмову ОСОБА_1 в проведенні перереєстрації транспортного засобу, діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням зазначених обставин, суд задовольняє позов частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд бере до уваги положення ст. 94 КАС України та при частковому задоволенні адміністративного позову присуджує їх із відповідача відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобовязання провести перереєстрацію транспортного засобу, третя особа відділення реєстраційної екзаменаційної роботи в м. Волноваха при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області задовольнити частково.

Зобовязати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області провести перереєстрацію автомобіля НОМЕР_1 шляхом внесення до свідоцтва про реєстрацію відомостей щодо ОСОБА_1 як співвласника транспортного засобу.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 11 січня 2011 року у присутності позивача, представника відповідача та третьої особи.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 січня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.