Постанова № 13447930, 24.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 р. справа № 2а-19346/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі

доЯсинуватське відділення виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань України

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на

виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок каліцтва,

державної адресної допомоги та цільової грошової допомоги

за участю:

від позивача: Нестеренко А.В. (за дов. № 2196/05 від 06 вересня 2010 року)

Жаботинська Н.Ю. (за дов. № 3160/05 від 23 грудня 2010 року)

від відповідача: Дехтеренко К.В. (за дов. № 01-07/08-1129 від 18 червня 2010 року)

Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ясинуватського Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД; суми виплаченої державної адресної допомоги та допомоги непрацюючим пенсіонерам за період з липня 2005 року по квітень 2010 року в загальній сумі 499566,84 грн.

В судовому засіданні 26 листопада 2010 року позивач зменшив суму позову на 1527,04 грн. та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, суми виплаченої державної адресної допомоги та допомоги непрацюючим пенсіонерам за період з липня 2005 року по квітень 2010 року у розмірі 498039,80 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що в період з липня 2005 року по 30 квітня 2010 року ним було здійснено виплату пенсій по інвалідності особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, державну адресну допомогу до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та цільову грошову допомогу до пенсії. Протягом липня 2005 року квітня 2010 року позивачем були підготовлені та направлені на адресу відділення акти звіряння витрат, із врахуванням зазначених сум з метою отримання відшкодування здійснених Управлінням Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі пенсійних виплат. Проте відповідачем не були прийняті до відшкодування зазначені суми витрат позивача. Окрім іншого, до відшкодування відповідачем не були прийняті суми витрат на виплату державної адресної допомоги та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам та витрати на їх доставку, передбачені : Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року, суми витрат на виплату пенсію та її доставку особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД.

Посилаючись на приписи Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» позивач наполягав на наявності в відповідача обовязку відшкодування здійснених ним витрат, повязаних із виплатою та доставкою пенсій особам, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, просив суд стягнути в судовому порядку суму сплачених позивачем пенсійних виплат, від відшкодування яких в добровільному порядку відмовився відповідач.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. У якості підстав незгоди із заявленими позивачем вимогам відповідач у наданих до суду письмових запереченнях № 98/04-15 від 08 вересня 2010 року (т. 1 арк. справи 42) зазначав таке. Відповідно до статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» початок здійснення страхових виплат пов'язаний із передачею до Фонду соціального страхування документів, що підтверджують право таких осіб на отримання страхових виплат від Фонду. Через відсутність в відповідача документів, які б підтверджували право громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на отримання пенсій, повязаних із трудовим каліцтвом та професійних захворювань, відповідач позбавлений можливості відшкодувати позивачу суми виплачених пенсій. Посилаючись на положення Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворювань або іншим ушкодженням здоровя, які повязані із виконанням ними трудових обовязків, підписаної 09 вересня 1994 року державами колишнього Союзу СРСР, відповідач зазначав, що відшкодування шкоди заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві здійснюється стороною тієї держави, де стався страховий випадок. Положеннями статті 3 Угоди країн-учасниць Співдружності незалежних держав про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Проте, зазначеним нормативно правовим актом проведення будь-яких взаєморозрахунків із Фондом нещасних випадків не передбачено.

У якості підстав незгоди із заявленими позивачем вимогами про стягнення державної адресної допомоги та доплати до пенсії, відповідач зазначив неповязаність цих виплат із настанням страхового випадку, що є передумовою здійснення Фондом відшкодування позивачу таких витрат. Крім цього, відповідач зазначав, що чинним законодавством України передбачено здійснення Фондом соціального страхування відшкодування лише основного розміру пенсії без врахування будь-яких інших доплат. Згідно з пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до пенсій можуть виплачуватися надбавки та доплати в порядку, визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення». Проте, на думку відповідача, їх виплата має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету України. До того ж, як зазначав відповідач, Порядок відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійного захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника передбачає здійснення відшкодування здійснених органами пенсійного фонду виплат шляхом проведення розрахунків лише на централізованому рівні між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях, просила суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі (позивач) є органом пенсійного фонду України, на який згідно приписів статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» покладений обовязок здійснення пенсійного забезпечення громадян.

На обліку Управління пенсійного фонду України в Ясинуватському районі перебувають, окрім іншого, особи, право яких на отримання пенсії по інвалідності та пенсії по втраті годувальника виникло за законодавством СРСР та особи, каліцтво якому заподіяно на території країн СНД.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання протягом 2005 року позивачем були складені Акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих за період з липня по грудень 2005 року (т. 1 арк. справи 178, 180, 182, 184, 186, 188). Відповідно до наявних в матеріалах справи актів за цей період, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги, підвищення до пенсії, державної адресної допомоги, цільової допомоги та витрат на їх доставку складає 59151,14 грн. Проте, Ясинуватським відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (відповідачем) було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій та інших доплат у розмірі 53187,06 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем не було прийнято до заліку суму 5964,06 грн., що є сумою здійснених позивачем витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги та витрат на їх доставку, громадянам ОСОБА_4 в сумі 932,36 грн., ОСОБА_5 в сумі 1465,10 грн., ОСОБА_6 в сумі 2124,45 грн. , ОСОБА_7 в сумі 1442,15 грн.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання протягом 2006 року позивачем були складені Акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих за період з січня по грудень 2006 року (т. 1 арк. справи 190, 192,194, 196, 198, 200 ,202, 204, 206, 208, 210, 212). Відповідно до наявних в матеріалах справи актів за цей період, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги, підвищення до пенсії, державної адресної допомоги, цільової допомоги та витрат на їх доставку складає 104392,36 грн. Проте, відповідачем було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій та інших доплат у розмірі 96172,68 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем окрім неприйняття до відшкодування суми здійснених витрат на виплату державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, не було прийнято до заліку суму 6771,27 грн., що є сумою здійснених позивачем витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги та витрат на їх доставку, громадянам ОСОБА_4 в сумі 845,08 грн., ОСОБА_5 в сумі 1758,12 грн., ОСОБА_6 в сумі 2437,44 грн. , ОСОБА_7 в сумі 1730,63 грн.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання протягом 2007 року позивачем були складені Акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих за період з січня по грудень 2007 року (т. 1 арк. справи 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237). Відповідно до наявних в матеріалах справи актів за цей період , загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги, підвищення до пенсії, державної адресної допомоги, цільової допомоги та витрат на їх доставку складає 106641,11 грн. Проте, відповідачем було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій та інших доплат у розмірі 96172,68 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем окрім неприйняття до відшкодування суми здійснених витрат на виплату державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, не було прийнято до заліку суму 7961,67 грн., що є сумою здійснених позивачем витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги та витрат на їх доставку, громадянам ОСОБА_5 в сумі 1759,80 грн., ОСОБА_6 в сумі 2439,78 грн. , ОСОБА_7 в сумі 865,32 грн., ОСОБА_8 в сумі 2896,77 грн.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання протягом 2008 року позивачем були складені Акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих за період з січня по грудень 2008 року (т. 1 арк. справи 239, 241, 243, 245, 247, т. 2 арк. справи 1,4,7,10, 13, 16, 19). Відповідно до наявних в матеріалах справи актів за цей період, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги, підвищення до пенсії, державної адресної допомоги, цільової допомоги та витрат на їх доставку складає 263583,32 грн. Проте, відповідачем було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій та інших доплат у розмірі 93696,12 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем не було прийнято до заліку суму 169468,70 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів та наданих позивачем розрахунків до суми неприйнятої до відшкодування відповідачем у 2008 році, окрім суми виплаченої державної адресної допомоги, підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам та витрат на їх доставку входить сума здійснених позивачем витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_5 в сумі 1759,29 грн., ОСОБА_6 в сумі 2437,44 грн. , ОСОБА_8 в сумі 2400,00 грн., в загальному розмірі 6596,73 грн.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання протягом 2009 року позивачем були складені Акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих за період з січня по грудень 2009 року (т. 2 арк. справи 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54,57). Відповідно до наявних в матеріалах справи актів за цей період, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги, підвищення до пенсії, державної адресної допомоги, цільової допомоги та витрат на їх доставку складає 326795,29 грн. Проте, відповідачем було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій та інших доплат у розмірі 95193,29 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем не було прийнято до заліку суму 231602,00 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів та наданих позивачем розрахунків до суми неприйнятої до відшкодування відповідачем у 2008 році, окрім суми виплаченої державної адресної допомоги, підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам та витрат на їх доставку входить сума здійснених позивачем витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_5 в сумі 1758,14 грн., ОСОБА_6 в сумі 2437,44 грн. , ОСОБА_8 в сумі 2400,00 грн., в загальному розмірі 6595,58 грн.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання протягом 2010 року позивачем були складені Акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих за період з січня по квітень 2010 року (т. 2 арк. справи 60, 63, 66, 69). Відповідно до наявних в матеріалах справи актів за цей період, загальна сума здійснених позивачем витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги, підвищення до пенсії, державної адресної допомоги, цільової допомоги та витрат на їх доставку складає 107541,26 грн. Проте, відповідачем було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій та інших доплат у розмірі 31269,24 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем не було прийнято до заліку суму 76272,02 грн. Виходячи з наявних в матеріалах справи документів та наданих позивачем розрахунків до суми неприйнятої до відшкодування відповідачем у 2008 році, окрім суми виплаченої державної адресної допомоги, підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам та витрат на їх доставку входить сума здійснених позивачем витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_5 в сумі 586,04 грн., ОСОБА_6 в сумі 812,48 грн. , ОСОБА_8 в сумі 800,00 грн., в загальному розмірі 2198,52 грн.,

Спірним питанням цієї справи є встановлення наявності чи відсутності в органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України обовязку відшкодувати органу Пенсійного фонду України сум виплачених пенсій особам, право яких на отримання пенсії по інвалідності у звязку із трудовим каліцтвом та професійних захворювань виникло за законодавством СРСР, суми державної адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку, згідно постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26 березня 2008 року, підвищення до пенсії та витрат на його виплату та доставку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11 березня 2009 року.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування являє собою систему прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом (стаття 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом Основ законодавства) та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства, пенсійне страхування та страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності є видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування страховиками, в залежності від виду державного страхування, окрім інших, є цільові страхові фонди з пенсійного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. При цьому, у відповідного страхового фонду виникає обовязок надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні певного страхового випадку.

Страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених статтею 25 цих Основ є об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ законодавства надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Підпунктами "г" і "д" пункту 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" N 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 3 частини 2 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що, окрім іншого, до складу страхових виплат входять страхові виплати у вигляді пенсії по інвалідності потерпілому.

Пунктом 15 статті 34 цього закону передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, на органи фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладений обовязок здійснювати пенсійне забезпечення осіб, які отримали каліцтво (інвалідність) через нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання.

У разі, якщо витрати з пенсійного забезпечення осіб, що отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві були понесені органами Пенсійного фонду України такі витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». У розумінні статті 1 цього закону пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Пенсійна виплата являє собою грошову виплату в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Зазначені надбавки та доплати до пенсії визначені, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року пунктом 1 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Пунктом 2 цієї постанови визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, держаної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідів особам, які не мають права на пенсію та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року встановлено виплату підвищення до пенсії, щомісячного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам з 1 квітня 2009 року у розмірі 7,5 грн., з підвищенням з 01 липня 14,20 грн., а з жовтня 2009 року 28,40 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (т. 1 арк. справи 141-148), Протоколу № 276 від 12 грудня 1990 року та дослідженої в судовому засіданні пенсійної справи Управлінням пенсійного фонду України в Ясинуватському районі було призначено ОСОБА_6 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві № 15/90 від 19 липня 1990 року (т. 1 арк. справи 141). Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві № 15/90 від 19 липня 1990 року, ОСОБА_6 31 травня 1990 року був травмований внаслідок нещасного випадку на виробництві. Відповідно до витягу із Акту огляду ВТЕК від 24 жовтня 1990 року ОСОБА_6, було встановлено 2 групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Протягом липня 2005 квітня 2010 року ОСОБА_6 було виплачено основний розмір пенсії та з квітня 2009 року підвищення до пенсії за Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2009 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (т. 1 арк. справи 164-170), Протоколу № 133 від 03 березня 1989 року та дослідженої в судовому засіданні пенсійної справи Управлінням пенсійного фонду України в Ясинуватському районі було призначено ОСОБА_5 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві № 4 від 03 жовтня 1988 року (т. 1 арк. справи 164). Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві № 4 від 03 жовтня 1988 року, ОСОБА_5 02 жовтня 1988 року була травмована внаслідок нещасного випадку на виробництві. ОСОБА_5 встановлено другу групу інвалідності. Відповідно до витягу із Акту огляду МСЕК від 21 березня 2001 року ОСОБА_5 було встановлено інвалідність встановлено внаслідок трудового каліцтва.

Протягом травня 2005 квітня 2010 року ОСОБА_5 виплачувався основний розмір пенсії та з травня 2008 року державна адресна допомога, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (т. 1 арк. справи 171-175), Протоколу № 2/132 від 18 серпня 1982 року та дослідженої в судовому засіданні пенсійної справи Управлінням пенсійного фонду України в Ясинуватському районі було призначено ОСОБА_4 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві № 1 від 13 квітня 1982 року (т. 1 арк. справи 171). Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві № 1 від 13 квітня 1982 року, ОСОБА_4 був травмований внаслідок нещасного випадку на виробництві. За наслідками огляду ВТЕК ОСОБА_4 було встановлено 3 групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Протягом липня 2005 квітня 2010 року ОСОБА_4 виплачувався основний розмір пенсії та з жовтня 2008 року цільова грошова допомога.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (т. 1 арк. справи 150-154), протоколу № 61 від 02 лютого 2007 року (т. 1 арк. справи 154) та дослідженої в судовому засіданні пенсійної справи Управлінням пенсійного фонду України в Ясинуватському районі було призначено ОСОБА_8 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві № 8 від 20 червня 2006 року (т. 1 арк. справи 150). Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві № 8 від 20 червня 2006 року, ОСОБА_8 був травмований внаслідок нещасного випадку на виробництві. За наслідками огляду ВТЕК ОСОБА_8 було встановлено 3 групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Протягом січня 2008 квітня 2010 року ОСОБА_8 виплачувався основний розмір пенсії та державна адресна допомога, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (т. 1 арк. справи 150-155) розпорядження від 10 травня 2002 року ОСОБА_9 призначено пенсію по втраті годувальника на утриманця ОСОБА_7, у звязку із смертю батька, ОСОБА_10 внаслідок нещасного випадку на виробництві. Відбуття нещасного випадку на виробництв іпідтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві № 42 від 22 червня 1985 року. (т. 1 арк. справи 155).

Відповідно до свідоцтва про смерть від № 451455 року та Акту нещасного випадку на виробництві № 42 від 22 червня 1985 року, ОСОБА_10 був смертельно травмований внаслідок нещасного випадку на виробництві, що відбувся 21 червня 1985 року на підприємстві «Шахта Сєвєрна», у м. Кемерово, Росія. Відповідно до розпорядження про призначення пенсії № 15 від 10 травня 2002 року пенсію про втраті годувальника призначено неповнолітній дитині померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_7

Протягом липня 2005 квітня 2010 року ОСОБА_7 виплачувався основний розмір пенсії.

Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до пункту 2 Порядку - порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з пунктом 4 Порядку - відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на проживання, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати та доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених наказом Державного комітету звязку та інформатизації України від 22 липня 2004 року (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2004 р. за N 976/9575).

Таким чином, за прямою вказівкою пункту 4 зазначеного Порядку суми виплачених пенсій (основний розмір), цільова грошова допомога підлягають відшкодуванню фондом нещасних випадків із врахуванням витрат на їх доставку. Натомість, державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” та підвищення до пенсії, передбачені Постановою кабінету міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року, не передбачені у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно наведеного Закону.

Частиною 2 статті 2 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

З огляду на наведене, враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи документами отримання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, каліцтва внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в частині відшкодування витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності, цільової грошової допомоги та витрат на їх доставку ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сумі 23552,96 грн. Витрати на виплату ОСОБА_5 та ОСОБА_6 державної адресної допомоги та підвищення до пенсії та витрат на їх доставку не підлягають відшкодуванню відповідачем через непередбачення їх переліком витрат, що підлягають відшкодування фондом нещасних випадків відшкодування витрат органами фонду нещасних випадків.

Що стосується відшкодування виплати пенсії, державної адресної допомоги та підвищення до пенсії громадянину ОСОБА_8 нещасний випадок із яким стався 2006 році на території Російської Федерації, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 4 Закону України Закону України «Про загальнообовязкове державне загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали на постійне проживання в Україну, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до міжнародних угод.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності регулюється Угодою країн-учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992року.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Таким чином, страховиком, який зобовязаний виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР та території держав СНД, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України зобовязаний відшкодувати понесені витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частині відшкодування витрат на виплату ОСОБА_8 основного розміру пенсії та витрат на їх доставку в сумі 8496,77. Сума виплаченої державної адресної допомоги не підлягає відшкодування через не передбачення їх переліком витрат, що підлягають відшкодування фондом нещасних випадків відшкодування витрат органами фонду нещасних випадків.

Статтею 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами, зокрема, є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Крім цього, право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається та виплачується згідно із законодавством.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів померлий від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_10, що підтверджується Актом про нещасний випадок № 42 від 22 червня 1985 року мав на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 арк. справи 158).

Право ОСОБА_10 на отримання пенсії по втраті годувальника виникла за законодавством СРСР. Враховуючи приписи ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» він має право на пенсійне забезпечення згідно вимог цього Закону.

Враховуючи приписи п. 4 Порядку відшкодуванню пенсійному фонду підлягають здійснені витрати на виплату та доставку основного розміру пенсій за період з липня 2005 року по червень 2007 року у розмірі 4038,12 гривень.

Відповідно до пункту 5 Порядку - органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 6 Порядку визначено, що Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Порядком передбачений обов'язок органів Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо проведення актів звірки витрат за особовими справами потерпілих.

З огляду на зазначене суд не приймає до уваги посилання відповідача на можливість здійснення розрахунків з приводу сплати органами Пенсійного фонду України пенсійних виплат на користь осіб, що отримали каліцтво через нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання лише на централізованому рівні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності та по втраті годувальника особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання особам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД за період з липня 2006 року по квітень 2010 року в сумі 36087,85 грн., що є витратами на виплату пенсії (основного розміру), цільової грошової допомоги та витрат на доставку пенсії на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

З огляду на зазначене та керуючись положеннями Основ законодавства України про загальнообов'язкове державнесоціальне страхування, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Закону України «загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40, 94, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі до Ясинуватського Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності та пенсії по втраті годувальника особам, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, особам каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД; суми виплаченої державної адресної допомоги та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам за період з липня 2005 року по квітень 2010 року в загальній сумі 498039,80 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Ясинуватського Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (код ЄДРПОУ 24166610, адреса: 86000, Донецька обл., м. Ясинувата, м-н Зорька, вул. Кримська, 1-а) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі (код ЄДРПОУ 86060, адреса: 86000, Донецька обл., м. Авдіївка, вул. Героїв, 55) суму витрат на виплату та доставку пенсій (основного розміру) по інвалідності та пенсії по втраті годувальника, виплаченої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, право яких на отримання відшкодування шкоди виникло із законодавством СРСР про відшкодування шкоди працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків та пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплаченої ОСОБА_8, каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД за період з липня 2005 року по квітень 2010 року в загальній сумі 36087,85

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.