Постанова № 13447726, 23.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р. справа № 2а-14425/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Приватного виробничого підприємства «Гірник-95»

до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.05.2006р.

№ 0000872320/0/15472/10/23-113

за участі позивача Солодовика А.В., Ковальової Л.В.

представника відповідача Крамаренко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче підприємство «Гірник-95» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.05.2006р. № 0000872320/0/15472/10/23-113.

Постановою господарського суду Донецької області від 21.02.2007р. по справі №22/357а позовні вимоги було задоволено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2007р. постанова господарського суду Донецької області від 21.02.2007р. залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.05.2010р. постанова господарського суду Донецької області від 21.02.2007р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2007р. були скасовані. Справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу, які викладені у акті № 1243/23-1/23608520 від 15.05.2006р. про результати виїзної планової документальної перевірки ПВП «Гірник-95» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р. Зокрема не погоджується з висновком про порушення підприємством п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Він ґрунтується на твердженні про відсутність фактичного одержання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Енергоком», ТОВ «Містпромрезерв», ТОВ «Фенікс ЛТД», що підтверджується вироком Куйбишевського районного суду м.Донецька. Позивач зазначає, що фактично ці ТМЦ були отримані, акт перевірки внутрішньо суперечливий, складений з порушенням наказу ДПА України №327 від 10.08.2005р. На підставі вказаного акту перевірки Гірницькою МДПІ м. Макіївки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.05.2006р. № 0000872320/0/15472/10/23-113, яке позивач просить визнати недійсним з наведених підстав.

Представники позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання, позовні вимоги не визнав з підстав, які викладені у запереченнях на позов. Наполягає на тому, що в порушення приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач сформував податковий кредит по господарським операціям, за якими товарно-матеріальні цінності фактично не були отримані. У звязку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Приватне виробниче підприємство «Гірник-95» є субєктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 23608520.

Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Макіївки була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р.

За результатами цієї перевірки складений акт № 1243/23-1/23608520 від 15.05.2006р. (надалі Акт перевірки), у якому відображено, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижений податок на додану вартість на суму 378241 грн. у тому числі за 2004 рік 327378 грн. та за 2005 рік 50863 грн.

Такого висновку Гірницька МДПІ м. Макіївки дійшла виходячи з одержаного листа ГВПМ ДПА в Донецькій області №4128/7/26 від 05.04.2006р., у якому зазначено про здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності з підприємствами, що мають ознаки фіктивності - ТОВ «Енергоком», ТОВ «Містпромрезерв», ТОВ «Фенікс ЛТД». Вироком Куйбишевського районного суду м.Донецька організатори та посадові особи цих підприємств засуджені за ст. 205 КК України за створення підприємств з метою незаконної конвертації грошових коштів. В ході слідства за відповідною кримінальною справою було встановлено, що вказані підприємства були створені з метою незаконного переведення коштів із безготівкової форми в готівкову. В ході діяльності цих підприємств їх директори укладали фіктивні угоди, оформляли безтоварні прибуткові та видаткові документи. Враховуючи це, у акті перевірки зазначене про формування податкового кредиту позивачем по операціям, за якими не були отримані товарно-матеріальні цінності. Наведене є порушенням п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижені податкові зобовязання з ПДВ у сумі 378241 грн.

На підставі цього акту, відповідно до абз. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 , п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Гірницькою МДПІ м. Макіївки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.05.2006р. № 0000872320/0/15472/10/23-113, яким позивачу визначені податкові зобовязання у розмірі 567361,50 грн., у тому числі за основним платежем 378241 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 189120,50грн.

Відповідачем у справі є Макіївська ОДПІ, яка є правонаступником Гірницької МДПІ м. Макіївки, що визнається сторонами.

Операції позивача з ТОВ «Енергоком», ТОВ «Містпромрезерв», ТОВ «Фенікс ЛТД» мали місце у квітні 2004р. квітні 2005р.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, що була чинною протягом 2004 року по 31.03.2005 року податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

З 31.03.2005р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 року N 2505-IV, яким змінена редакція вказаної норми.

Згідно з нею податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

За аналізу наведених норм випливає, що вони повязують право на податковий кредит з фактом сплати податку при придбанні товарів та послуг, які у подальшому використовуються у господарській діяльності. Відповідачем у поясненнях від 20.09.2010 року №37596/10/10-213 не визнається факт використання у господарській діяльності придбаних позивачем у ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком” товарно-матеріальних цінностей.

Неможливість використання ТМЦ у господарській діяльності відповідач пояснює їх фактичною відсутністю.

Тому предметом доказування у даному спорі є саме факт понесення позивачем витрат (у тому числі ПДВ) по операціями з вказаними підприємствами, та реальність використання у господарській діяльності товарів, що були одержані від вказаних підприємств.

Як вже зазначалося, постановою Вищого адміністративного суду України від 06.05.2010 року судові рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі скасовані, справу направлено на новий розгляд. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що судами не було перевірено доводи податкового органу про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами, не надано правової оцінки обставинам, викладеним у листі ГВПМ ДПА України в Донецькій області №4125/7/26 від 05.04.2006р. та вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька.

У наведеній постанові Вищий адміністративний суд України вказує, що тільки за умови достовірного встановлення обставин щодо наявності товару, фактичного понесення позивачем витрат з його придбання у тому числі сплати ПДВ, наявності податкових накладних, формування податкового кредиту можна визнати правомірним.

Відповідно до ч.4 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Матеріали справи містять письмові докази (т.3 а.с. 1-217) договори №165-04 від 03.12.2004р., №79/99-04 від 15.06.2004р, №25-0479и/68-04 від 30.03.2004р., специфікації до них, податкові накладні, приходні ордери, накладні, акти приймання-передачі основних засобів, виписки руху коштів по банківському рахунку позивача, що підтверджують одержання від ТОВ «Енергоком», ТОВ «Містпромрезерв», ТОВ «Фенікс ЛТД» товарно-матеріальних цінностей (у тому числі основних фондів) та сплату за них коштів (у т.ч. ПДВ).

З метою виконання вказівок суду касаційної інстанції щодо встановлення наявності товару, придбаного у вказаних підприємств, у справі була призначена судова економічна експертиза. Перед експертом було поставлене наступне чинення: «Чи підтверджується первинними документами бухгалтерського і податкового обліку та обліковими регістрами придбання, оприбуткування та використання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком”, та включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у звязку з такими придбаннями щодо господарських операцій наведених у акті перевірки №1243/23-1/23608520 від 15.05.2006р.?».

З висновку судового експерта №97/25 від 29.11.2010 року (т.4 а.с. 203-246) вбачається, що при проведенні дослідження він використовував додатково надані за його клопотанням документи, серед яких наявні: картки складського обліку матеріалів; накази про створення комісії з вводу в експлуатацію основних засобів від 30.12.2003р. №491, від 24.11.2004 р. №403, від 28.03.2005р. №122; накази про проведення інвентаризації та створення робочих комісій від 24.11.2004р. №403, від 21.11.2005р. №425, від 24.11.2006р. №149-п, від 31.10.2007р.№147-п, від 28.11.2008р. №153-п, від 30.11.2009р. №129-п, від 14.06.2010р. №77-п, зведені акти інвентаризації та інвентаризаційні описи основних засобів станом на 01.12.2004р., 01.12.2005р., 01.12.2006р., 01.11.2007р., 01.12.2008р., 01.12.2009р., 11.06.2010 року; інвентарні картки обліку та введення в експлуатацію основних засобів за період з квітня 2004 по квітень 2005 року; регістри бухгалтерського обліку, тощо.

Виходячи з цих та інших документів експертом за кожною податковою накладною, яка була видана ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком” позивачеві було встановлений факт оплати одержаних ТМЦ, їх оприбуткування, використання та фактична наявність. При цьому остання досліджена на підставі актів щорічної інвентаризації та інвентаризації, що була проведена на вимогу Макіївської ОДПІ №20069/10/23-2 від 08.06.2010р. станом на 11.06.2010 року (акт цієї інвентаризації наявний у матеріалах справи).

За висновком експерта первинними документами та обліковими регістрами бухгалтерського і податкового обліку підтверджується придбання, оприбуткування та використання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком” на загальну суму 2269449,38 грн. у т.ч ПДВ 378241,56грн. за господарськими операціями, наведеними у акті перевірки №1243/23-1/23608520 від 15.05.2006р. у тому числі підтверджується документально використання у виробничій діяльності позивача сировини, матеріалів чи запасних частин, інших малоцінних необоротних активів на суму 338 351 грн. та наявність станом на 11.06.2010 року основних засобів на суму 1552856,82 грн.

З урахуванням цього суд вважає, що зібраними доказами достовірно підтверджена обставина використання товару, придбаного у 2004-2005 роках позивачем у ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком”, фактичне понесення у звязку з цим витрат (у тому числі сплата ПДВ), наявність податкових накладних, що дає підстави визнати формування податкового кредиту правомірним.

Що стосується правової оцінки обставин, викладених у листі ГВПМ ДПА України в Донецькій області №4125/7/26 від 05.04.2006р. та вироку Куйбишевського районного суду м.Донецька суд зазначає наступне.

За змістом вказаного листа Гірницькій МДПІ м. Макіївки повідомляється про наявність оперативної інформації про те, що в період з 2004 по 2005 рік ПВП «Гірник-95» мало відносини з підприємствами з ознаками фіктивності у тому числі ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком”. Вироком Куйбишевського районного суду організатори та посадові особи цих підприємств засуджені за ст. 205 КК України. На теперішній час Ворошиловським районним судом м. Донецька установчі документи ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Енергоком” визнані недійсними з моменту реєстрації.

З метою перевірки викладеної у вказаному листі інформації судом був зроблений запит до УПМ ДПА в Донецькій області з проханням надати копії згаданих судових рішень.

Листом від 16.08.2010 року №14196/10/26-312 УПМ ДПА в Донецькій області надало копії судових рішень. Зокрема постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2009р. по справі №2а-4749/08/0570 про припинення юридичної особи ТОВ «Енергоком» (т.4 а.с. 135) та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 27.04.2007р. по справі №22-3735, якою скасоване рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.11.2006р. та закрите провадження у справі за позовом ДПІ у Ворошиловському р-ні м. Донецька до ТОВ «Фенікс ЛТД» про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника ПДВ та усіх фінансово-господарських документів недійсними.

Листом від 06.09.2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька також на запит суду повідомив, що реєстрація цивільних і адміністративних справ у суді відбувається за найменуванням відповідача. В 2009-210 роках справ, де відповідачами були ТОВ «Енергоком» та ТОВ «Фенікс ЛТД» у суді не зареєстровано.

Суд не приймає до уваги наведені судові рішення, оскільки одне з них (постанова Донецького окружного адміністративного суду) було прийняте у 2009 році, тобто після складання Акту перевірки, а інше (постанова Ворошиловського районного суду м. Донецька) скасоване із закриттям провадження у справі. Викладені у них обставини не містять фактів, які б мали значення для вирішення даного спору.

Що стосується вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.12.2005р. (т.4 а.с. 148-159) суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку, гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні злочину, який передбачений ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно з частиною 1 цієї статті КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Частиною 2 статті 205 КК України передбачено, що ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

Відповідно до ч.1 ст. 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

Як слідує зі змісту ст. 205 КК України, передбачений нею злочин є злочином з формальним (усіченим) складом, об'єктивна сторона якого вичерпується діянням і не включає як обов'язковий елемент суспільно небезпечні наслідки. Він вважається закінченим з моменту вчинення передбаченої диспозицією норми дії - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Про те, що такий злочин вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або набуття права власності на нього також зазначено у п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності». У пункті 20 тієї самої постанови вказано, що у разі, коли створений чи придбаний суб'єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ст. 205 КК і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.

З урахуванням цього вирок за вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України, може свідчити тільки про те, чи мала місце в момент створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) протиправна дія, ким вона вчинена, проте не може встановлювати наслідки цієї дії.

В силу формального складу цього злочину ним не може охоплюватися подальша діяльність створеного (придбаного) субєкта підприємницької діяльності.

Тому посилання відповідача на встановлену вироком Куйбишевскього районного суду м. Донецька безтоварність (фіктивність) угод стороною у яких були ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком” судом до уваги не може братися. Встановлена зазначеним вироком обставина реєстрації вказаних підприємств ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою незаконної діяльності, не може вважатися обовязковою для суду щодо фактичного укладення та виконання договорів з позивачем. Їх незаконна реєстрація не виключає реальності угод та одержання за ними продукції.

Відповідно до ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідач у Акті перевірки не дійшов висновків про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком”, вони не визнані недійсними у судовому порядку.

Відповідачем згідно з приписами ст. 71 КАС України не надано належних доказів, які б спростовували наявні у суду відомості про фактичне одержання позивачем товарно-матеріальних цінностей, кошти за які сплачені на банківські рахунки ТОВ “Фенікс ЛТД”, ТОВ “Містпромрезерв”, ТОВ “Енергоком”, використання у господарській діяльності цих ТМЦ та наявність податкових накладних, які підтверджують право на відповідний податковий кредит.

За таких обставин висновки Акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не відповідають фактичним обставинам, встановленим судом під час розгляду справи, є протиправними, що обумовлює задоволення позовних вимог про визнання недійсним прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов приватного виробничого підприємства «Гірник-95» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.05.2006р. № 0000872320/0/15472/10/23-113 задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000872320/0/15472/10/23-113 від 26.05.2006р., прийняте Гірницькою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Макіївки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного виробничого підприємства «Гірник-95» (86104, м. Макіївка, вул.. Абакумова, ЄДРПОУ 23608520) судові витрати з судового збору у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 23 грудня 2010р. Постанова складена у повному обсязі 28 грудня 2010р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.