Постанова № 13447708, 21.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р. справа № 2а-24880/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Водолей» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2010 року № 0000642302/0/14182/10, № 0000652302/0/14183/10, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Водолей» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2010 року №0000642302/0/14182/10, № 0000652302/0/14183/10.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька було проведено невиїзну документальну перевірку щодо опрацювання встановлених ризикових операцій ПП «Водолей» з питань правових відносин з ТОВ «Донстройтранс» за період з 01.03.2010 по 31.05.2010.

В ході перевірки встановлено, що договір укладений між ПП «Водолей» та ТОВ «Донстройтранс» від 06 жовтня 2009 року про постачання продуктів харчування є нікчемним (фіктивним), в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 16781,00 грн., та занижено податок на додану вартість на загальну суму 12431,00 грн.

Такі висновки ДПІ було обґрунтовано тим, що ТОВ «Донстройтранс» не має можливості постачати продукти харчування у звязку із відсутністю необхідних умов для ведення даного виду господарської діяльності.

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька було винесено податкове повідомлення рішення № 0000642302/0/14182/10 від 19.10.2010, відповідно до якого визначено суму податкових зобовязань з податку на прибуток та штрафні санкції у розмірі 20459,00 грн., та податкове повідомлення рішення № 0000652302/0/14183/10 від 19.10.2010 року, відповідно до якого визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 18647,00 грн.

Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, оскільки ТОВ «Донстройтранс» має юридичну адресу та керівника, на підприємстві створені усі необхідні умови для виконання обовязків за договором постачання, ведеться бухгалтерський та податковий облік, а отже відсутні підстави стверджувати на неспроможність ТОВ «Донстройтранс» здійснювати постачання продуктів харчування.

Крім того, позивач зазначив, що за вчинення правочину з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ЦК України. Зазначені санкції, на думку позивача, не можуть бути застосовані за сам факт несплати податків однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податку, а не вчинення правочину.

Також позивач наголошував на відсутності в діях ПП «Водолей» та ТОВ «Донстройтранс» ознак укладення фіктивного правочину, який не створював би наслідків для сторін, посилаючись на видачу видаткових та податкових накладних, здійснення оплати продукції на підставі договору поставки.

З огляду на зазначене, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 19.10.2010 року, видані ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких вбачається, що відповідач повністю підтримує позицію, викладену в акті перевірки та наголошує на нікчемності, укладеного між ПП «Водолей» та ТОВ «Донстройтранс», договору постачання продуктів харчування з огляду на те, що операції, які проведені сторонами зазначеного договору не спричинили реального настання правових наслідків.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену у письмових запереченнях та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Водолей» зареєстроване за рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради 16.04.1997 (ЄДРПОУ 24809232) (а.с. 44). ПП «Водолей» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька.

06.10.2010 року ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Водолей», ЄДРПОУ 24809232 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.03.2010 по 31.05.2010 та з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 по 31.05.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «Донстройтранс», ЄДРПОУ 36306165.

Згідно висновків акту перевірки встановлено, у тому числі, порушення:

п. 5.1 п.п. 5.2.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16781,00 грн.;

п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 12431,00 грн.

У звязку із виявленими порушеннями податкового законодавства 19.10.2010 року ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька було прийняті наступні податкові повідомлення рішення:

№ 0000642302/0/14182/10 про сплату суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20459, 00 грн., у т.ч. за основним платежем 16781,00 грн., за штрафними санкціями 3678,00 грн.;

№ 0000652302/0/14183/10 про сплату суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 18647,00 грн., у т.ч. за основним платежем 12431,00 грн., за штрафними санкціями 6216,00 грн.

Суд вважає зазначені податкові повідомлення рішення протиправними з наступних підстав:

Під час перевірки встановлено факт взаємовідносин між ПП «Водолей» (Покупець) та ТОВ «Донстройтранс» (Продавець), які склалися на підставі договору від 06.10.2009 б/н. Відповідно до умов договору Продавець зобовязаний передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукти харчування (далі - товар)в обємах і за ціною, згідно накладних на прийняття товару, які є додатком до цього Договору. Поставки товару здійснюються Продавцем по узгодженій з Покупцем заявці або самовивозом. Перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент одержання товару та підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими особами Покупця.

Продавець зобовязується додавати разом з кожною поставкою товару такі документи: товарну (товарно-транспорту) накладну; податкову накладну; санітарно-гігієнічні висновки; посвідчення якості.

Перевіркою встановлено, що на виконання умов договору від 06.10.2009 року ПП «Водолей» отримано товар, про що оформлено такі видаткові накладні: № 010315 від 01.03.2010, № 010406 від 01.04.2010, № 030502 від 03.05.2010; та податкові накладні: № 010315 від 01.03.2010, № 010406 від 01.04.2010, 030502 від 03.05.2010 року. Загальний обсяг проведених фінансово-господарських операцій з ТОВ «Донстройтранс» склав 80550,00 грн., у тому числі ПДВ 13425,00 грн. (а.с. 53-58)

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за відповідні періоди 2010 року. Зазначені дані підтверджуються наданими до суду позивачем деклараціями з податку на додану вартість за лютий-травень 2010 року та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за зазначений період. (а.с. 65-130)

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. ПП «Водолей» на підставі платіжного доручення № 605 від 14.01.2010 року було перераховано грошові кошти в сумі 43560,00 грн. в рахунок оплати поставленого товару, що підтверджується випискою по рахунку ПП «Водолей» у АТ «Прокредитбанк» (а.с. 64).

Відповідач у акті перевірки зазначає, що ПП «Водолей» до складу валових витрат неправомірно віднесло витрати на придбання товарів від ТОВ «Донстройтранс», оскільки договір між ПП «Водолей» та ТОВ «Донстройтранс» суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок згідно ст. 228 ЦК України, та є нікчемним.

Так, у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Так, дослідженням у судовому засіданні видаткових накладних, податкових накладних, документів, що підтверджують оплату продуктів харчування, висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи встановлено, що вони містять достатні дані щодо підтвердження фактичного виконання ПП «Водолей» обовязків за договором поставки від 06.10.2009 року б/н.

Крім того, ці документи містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, у тому числі зазначено наіменування продукції, обєми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають зясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Одержання економічного ефекту у результаті придбання товарів у ТОВ «Донстройтранс» підтверджується договорами постачання № 10441 від 05.11.2009, № 4600030577 від 30.04.2010, № 30 від 01.11.2006, № 41/10-09 від 01.10.2009, № 74 від 05.03.2008, № П 1572 від 20.10.2008, відповідно до яких ПП «Водолей» здійснювало поставки харчових продуктів вироблених на основі продукції, яка була придбана у ТОВ «Донстройтранс», та в результаті реалізації зазначеної продукції позивачем було отримано прибуток.

Отже, позивачем підтверджено факт використання у власній господарській діяльності товарів, що були придбані у ТОВ «Донстройтранс» відповідно до договору від 06.10.2009 б/н, у звязку з чим суд, з огляду на положення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат суму витрат на придбання товарів від ТОВ «Донстройтранс» у 1 та 2 кварталах 2010 року у розмірі 16781,00 грн.

У судовому засіданні також встановлено та не заперечується сторонами, що ПП «Водолей» є юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено термін податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменьшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд зазначає, що надані позивачеві Товариством з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» податкові накладні № 010315 від 01 березня 2010 року на загальну суму з ПДВ 15450,00 грн., № 010406 від 01 квітня 2010 року на загальну суму з ПДВ 24000,00 грн. та № 030502 від 03 травня 2010 року на загальну суму з ПДВ 41100,00 грн. відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. №165 у редакції від 30.06.2005 р. №244.

Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Приватним підприємством «Водолей» правомірно включено до складу податкового кредиту суми нарахованого податку у звязку з придбанням товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно посилання представника відповідача на нікчемність договору б/н від 06.10.2009 суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті є нікчемним. Як установлено ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Отже, з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер.

Відповідач не зазначив, яким саме чином договір про постачання був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Доводи відповідача щодо заподіяння шкоди державі у вигляді не сплати податків внаслідок неправомірного формування валових витрат та заниження податкового кредиту у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли та спростовуються обставинами, встановленими судом вище.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 203 ЦК України, оскільки ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень п. 5.1 п.п. 5.2.1 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств», є неправомірним здійснення донарахування сум податку на прибуток підприємства, зроблене відповідачем відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000642302/0/14182/10 від 19.10.2010.

Не знайшли своє підтвердження також і порушення ПП «Водолей» вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», тому суд також вважає неправомірним визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість, здійснення відповідачем на підставі податкового повідомлення рішення № 0000652302/0/14183/10 від 19.10.2010.

У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобовязання позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність нарахування позивачу податкових зобовязань, суд визнає недійсними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька № 0000642302/0/14182/10 від 19.10.2010, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20459,00 грн. та податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька № 0000652302/0/14183/10 від 19.10.2010, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 18647,00 грн., у звязку із чим задовольняє позовні вимоги ПП «Водолей» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Водолей» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2010 року № 0000642302/0/14182/10, № 0000652302/0/14183/10 задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька № 0000642302/0/14182/10 від 19.10.2010, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20459,00 грн. (за основним платежем 16781,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3678,00 грн.).

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька № 0000652302/0/14183/10 від 19.10.2010, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 18647,00 грн. (за основним платежем 12431,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6216,00 грн.).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частині в судовому засіданні 21 грудня 2010 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 26 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.