Рішення № 134475314, 26.02.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

Справа № 279/7195/25

провадження №2/279/407/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/7195/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом простягнення заборгованості за договором кредиту, зазначивши, що 05.07.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71667595, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 20500,00 грн., строком на 11 днів (з 05.07.2025 по 15.07.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,054% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2050,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71667595 від 05.07.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 20500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ "Європейська платіжна система" діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку), так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №71667595 від 05.07.2025 р. та додаткової угоди, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 32511,77 грн., зокрема: 20500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 121,77 грн. - сума заборгованості за процентами, 2050,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 9840,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ "Фінпром Маркет", що набуло право вимоги за договором кредиту №71667595 на підставі договору факторингу. ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71667595 від 05.07.2025 р. Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 року в тому числі до відповідача в сумі 32511,77 грн., з яких: 20500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 121,77 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2050,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 9840,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в розмірі 32511,77 грн., судові витрати зі сплати судового збору та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4500,00 грн.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації, розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади), відзив на позов та інших заяв, клопотань не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. 05.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71667595, відповідно до якого останній отримав грошові кошти в розмірі 20500,00 грн., строк кредитування 11 днів, процентна ставка 0,054% в день, комісія за надання кредиту 10,00% від суми наданого кредиту.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є смс повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».

Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання коштів у кредит №71667595 від 05.07.2025 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Позивачем надано копію платіжної інструкції/Операції від 05.07.2025 року, яка підтверджує зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 20500,00 грн. Крім того, листом АТ "Універсал Банк" від 10.12.2025 №БТ/Е-20844 повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), банком було емітовано картку № НОМЕР_3 . Згідно руху коштів за картковим рахунком за період з 05.07.2025 року по 08.07.2025 року 05.07.2025 о 14:12:10 здійснено зарахування в розмірі 20500,00 грн.

16.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу №16/10/25 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором надання коштів у кредит №71667595 від 05.07.2025 р.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року, ТОВ "Фінпром Маркет" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 32511,77 грн, з яких 20500,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 121,77 грн. - сума заборгованості по процентам за користування, 2050,00 грн. - комісія за надання позики (кредиту), 9840,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування.

Отже, до позивача перейшли всі права кредитора за договором надання коштів у кредит №71667595 від 05.07.2025 року.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст.516, ч.2 ст.517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Ч.1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки, відповідач не виконує умови за договором надання коштів у кредит №71667595 від 05.07.2025 року має заборгованість в розмірі 20621,77 грн., яка складається з наступного: 20500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 121,77 грн. заборгованість за процентами.

При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії так як вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування за договором надання коштів у кредит.

Згідно наданого розрахунку заборгованості відповідачу були нараховані відсотки поза межами строку кредитування, тобто після 15.07.2025 року. З досліджених матеріалів справи не вбачається факт продовження (пролонгації) строку кредитування після 15.07.2025 року.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Разом із тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками за понадстрокове користування, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Отже, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором та реєстр прав вимоги не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування за договором надання коштів у кредит №71667595 від 05.07.2025 року в сумі 9840,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 63,43% та складає 1536,49 грн.

За положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір №25-08/25/ФП про надання правничної допомоги від 25.08.2025 року, додаток №1 до договору, а саме акт приймання-передачі справ надання правничої допомоги, додаток №2 до договору, а саме витяг з акту №8ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 29.10.2025 р., ордер на надання правничої допомоги.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2854,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором кредиту №71667595 від 05.07.2025 року в сумі 20621 (двадцять тисяч шістост двадцять одна) гривня 77 копійок, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 20500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень та суми заборгованості за відсотками 121 (сто двадцять одна) гривня 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 49 копійок та 2854 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят чотири) гривні 35 копійок за надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет, місце знаходження: 08205, Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 від 21.05.2021 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Волкова Н.Я.