Постанова № 13447489, 27.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 р. справа № 2а-26130/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іванченкова А.С.

при секретаріФенделєвій В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дудник Н.М., за довіреністю від 08 грудня 2010 року № 8217/06,

від відповідача: Некіпілов М.А., за довіреністю від 27 грудня 2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Вугледарі Донецької області

про стягнення суми понесених витрат на виплату пенсій по інвалідності та у звязку з втратою годувальника за період з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року у розмірі 173656 грн. 13 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області (надалі позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Вугледарі Донецької області суми понесених витрат на виплату пенсій по інвалідності та у звязку з втратою годувальника за період з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року у розмірі 173656 грн. 13 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що положеннями статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладений обовязок своєчасного та в повному обсязі відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (у звязку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (далі Порядок). Згідно з Порядком Управлінням було направлено на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Вугледарі Донецької області (далі відповідач, Відділення Фонду) акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким було сплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, (далі акт звірки), за період з липня 2010 року по жовтень 2010 року, з яких відповідачем не прийнято суми виплачених пенсій на загальну суму 173656 грн. 13 коп.

Позивач посилається на вимоги Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265.

Просить суд стягнути з відповідача зазначені витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні змісту позову, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надавши письмові заперечення, в яких зазначив, що у Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним Фондом України, а також відшкодування витрат шляхом підписання актів щомісячних звірок на районному рівні з наступною передачею для узагальнення та узгодження довідки про відшкодування відповідних витрат управлінням Фонду ССНВ обласного рівня. Крім того, зазначив, що за нормами діючого законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання передбачено відшкодування коштів на виплату пенсій, а не державної допомоги (адресної допомоги, доплати, тощо). Державна адресна допомога до пенсії не належить до числа послуг та страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Так, у Відділенні Фонду немає підстав для взяття до заліку сум адресної допомоги та доплат до пенсії зазначених у постановах Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 та від 16 липня 2008 року № 654, так як регулює інший спектр правовідносин, які не регулюються спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4. Так, дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного Бюджету України. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень, перевіривши матеріали справи та подані документи, дійшов наступного висновку.

Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області є органом Пенсійного фонду України, на який згідно приписів статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» покладений обовязок здійснення пенсійного забезпечення громадян.

На обліку Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області перебувають, зокрема, особи, яким призначено пенсію по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

На підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, (а.с. 7-14) позивачем був складений акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих у кількості 92 осіб за липень 2010 року (а.с. 5-6). Відповідно до зазначеного акту, загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, складає 63137 грн. 63 коп., з яких сума виплачених пенсій (основний розмір) складає 18149 грн. 22 коп., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та державної адресної допомоги складає 44975 грн. 39 коп., сума витрат з виплати і доставки пенсій складає 13 грн. 02 коп. Проте, Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Вугледарі було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 86 особам у розмірі 17335 грн. 20 коп., з яких 17249 грн. 22 коп. сума виплачених пенсій (основний розмір), 83 грн. 60 коп. сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, 2 грн. 38 коп. сума витрат з виплати і доставки пенсій та надана Управлінню таблиця розбіжностей (а.с. 15).

Позивачем на підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, (а.с. 18-24) був складений акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих у кількості 92 осіб за серпень 2010 року (а.с. 16-17), відповідно до якого, загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, складає 56645 грн. 92 коп., з яких сума виплачених пенсій (основний розмір) складає 16645 грн. 67 коп., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та державної адресної допомоги складає 39984 грн. 96 коп., сума витрат з виплати і доставки пенсій складає 15 грн. 29 коп. Проте, відповідачем було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 85 особам у розмірі 15686 грн. 49 коп., з яких 15600 грн. 51 коп. сума виплачених пенсій (основний розмір), 83 грн. 60 коп. сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, 2 грн. 38 коп. сума витрат з виплати і доставки пенсій та надана Управлінню таблиця розбіжностей (а.с. 25).

Позивачем на підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, (а.с.28-34) був складений акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих у кількості 85 осіб за вересень 2010 року (а.с. 26-27), відповідно до якого, загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, складає 55400 грн. 11 коп., з яких сума виплачених пенсій (основний розмір) складає 16411 грн. 39 коп., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та державної адресної допомоги складає 37544 грн. 06 коп., сума витрат з виплати і доставки пенсій складає 26 грн. 66 коп., сума допомоги на поховання складає 1418 грн. 00 коп. Проте, відповідачем було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 77 особам у розмірі 15405 грн. 57 коп., з яких 15361 грн. 39 коп. сума виплачених пенсій (основний розмір), 41 грн. 80 коп. сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, 2 грн. 38 коп. сума витрат з виплати і доставки пенсій та надана Управлінню таблиця розбіжностей (а.с. 35).

Позивачем на підставі списку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, (а.с. 38-45) був складений акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих у кількості 92 осіб за жовтень 2010 року (а.с. 36-37), відповідно до якого, загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, складає 64109 грн. 69 коп., з яких сума виплачених пенсій (основний розмір) складає 18132 грн. 18 коп., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та державної адресної допомоги складає 45961 грн. 73 коп., сума витрат з виплати і доставки пенсій складає 15 грн. 78 коп. Проте, відповідачем було прийнято до заліку та відшкодуванню суму здійснених позивачем витрат по виплаті пенсій 85 особам у розмірі 17209 грн. 96 коп., з яких 17082 грн. 18 коп. сума виплачених пенсій (основний розмір), 125 грн. 40 коп. сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, 2 грн. 38 коп. сума витрат з виплати і доставки пенсій та надана Управлінню таблиця розбіжностей (а.с. 46).

Таким чином, сума витрат позивача до відшкодування за період з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, яка залишилась відповідачем не задоволеною, склала 173656 грн. 13 коп., з яких згідно з таблицями розбіжностей наданих Відділенням Фонду до Управління (а.с. 15, 25, 35, 46) не враховані Відділенням Фонду сума витрат на виплату державної адресної допомоги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 у загальному розмірі 152480 грн. 68 коп., сума витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 1418 грн. 00 коп., сума витрат на виплату пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, чоловіку (дружині) у випадку коли він (вона) на момент загибелі потерпілого не перебував(ла) на його утримання (працював(ла)) у загальному розмірі 19757 грн. 45 коп.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду, як передбачено статтею 12 Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ законодавства надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 4 статті 26 Основ передбачено, що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Статтею 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Підпунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії призначаються по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання - незалежно від стажу роботи.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року (набрав чинності з 01 квітня 2001 року), особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону. Право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до пункту 3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку - порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з пунктом 4 Порядку - відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 червня 2002 року N 120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за N 595/6883.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі Постанова №265) було встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. Пунктом 4 цієї постанови визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

З огляду на наведені вище поняття пенсії та пенсійних виплат, враховуючи приписи статті 7 закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд зазначає, що державна адресна допомога та підвищення до пенсії, передбачені постановами Кабінету Міністрів України № 198 та № 265, є складовою загального розміру пенсії, що виплачується особі та за прямою вказівкою підлягають виплаті з коштів, з яких виплачується пенсія, тобто з коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що витрати з виплати державної адресної допомоги та підвищення до пенсії не підлягають відшкодуванню, так як не повязані із настанням страхового випадку та не передбачені переліком витрат, що підлягають відшкодуванню з огляду на те, що зазначені доплати є складовою пенсії, що виплачуються особам, які отримали каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Призначення зазначеним особам пенсій стало наслідком виникнення страхового випадку, наявність якого обумовлює виникнення у Фонду соціального страхування віх нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання обовязку здійснення таких виплат за приписами положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання України зобовязаний своєчасно, щомісячно та в повному обсязі відшкодовувати витрати, понесені Пенсійним фондом України у звязку з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.

Суд вважає, що у разі незгоди територіального Відділення Фонду від підписання актів звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, територіальні Управління Пенсійного фонду України мають право звертатися до адміністративного суду з позовами про відшкодування витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які повинні розглядатися по суті, а не обмежуватися посиланням на централізований порядок вирішення цих питань. У даній справі позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права, відновлення якого здійснюється шляхом прийняття судового рішення.

На підтвердження факту призначення та виплати Управлінням пенсій особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, позивачем надано у судовому засіданні довідки та копії актів про нещасний випадок на виробництві.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч нормам даної статті, відповідач не надав суду доказів, які б спростували доводи позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Вугледарі Донецької області про стягнення суми понесених витрат на виплату пенсій по інвалідності та у звязку з втратою годувальника за період з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року у розмірі 173656 грн. 13 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Вугледарі Донецької області (код ЄДРПОУ 25968292) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області (код ЄДРПОУ 24456868) понесені витрати на виплату пенсій по інвалідності та у звязку з втратою годувальника за період з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року у розмірі 173656 грн. (сто сімдесят три тисячі шістсот пятдесят шість) грн. 13 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 27 грудня 2010 року в присутності представників позивача та відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 31 грудня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Іванченков А. С.