Рішення № 134466098, 09.12.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/3272/24, cправа № 361/2775/24

09.12.2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» грудня 2025 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Броварської районної державної адміністрації Київської області, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», Державне підприємство «Сетам», приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Бурлака Олег Вікторович, про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,0745 га, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру відомості про право власності на придбане нерухоме майно, а саме земельну ділянку, площею 0,0745 га, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за переможцем торгів.

В обґрунтування вимог зазначається, що 03 березня 2021 року на електронному майданчику ДП «СЕТАМ» відбулися торги по реалізації іпотечного майна лот 465050, земельної ділянки, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Проведені електронні торги засвідчені протоколом № 528269, переможцем торгів визнано

ОСОБА_1 . Майно реалізовано у рамках виконавчого провадження № 64295253, з виконання виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від

27 лютого 2020 року у справі № 755/3140/16-ц про стягнення заборгованості за договором кредиту № 410/168/07-ПІ. Продаж майна вчинено за 61 000 грн. 00 коп., з яких на розрахунковий рахунок продавця, приватного виконавця Кравця В.В., перераховано грошову суму у розмірі 57 950 грн. 00 коп., на рахунок організатора торгів ДП «СЕТАМ» сплачено гарантійний внесок у розмірі 3 050 грн. 00 коп.

17 березня 2021 року приватним виконавцем Кравець В.В. відповідно до частини шостої статті 47 Закону України «Про іпотеку» та Пунктів 4.10, 8.10 Порядку реалізації арештованого майна на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документу, складено акт про реалізацію предмету іпотеки. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Після отримання вищевказаного акту про проведення електронних торгів позивач, керуючись нормами пункту 5 статті 34 Закону України «Про нотаріат», звернувся до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Бурлаки О.В. з питань отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), однак отримав відмову з підстав відсутності державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за боржницею ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_2 після укладення договору купівлі-продажу 18 грудня 2007 року, не зареєструвала своє право власності на нерухоме майно згідно з нормами чинного на той час законодавства, однак це не завадило їй включити цю нерухомість у договір іпотеки, а приватному виконавцю реалізувати її на публічних торгах. З підстав визнання права власності на нерухоме майно та внесення даних про власника майна до державних реєстрів, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2024 року дану позовну заяву залишено без руху.

15 квітня 2024 року позивач подав до суду клопотання про прийняття позовної заяви у новій редакції.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 18 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кожина Т.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , Броварська районна державна адміністрація Київської області та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кравець В.В. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, правом подати відзив на позовну заяву не скористалися.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Бурлака О.В. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяви про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору АТ «Сенс-Банк» у судове засідання представника не направила, 17 березня 2025 року до суду надійшла заява від представника Півторака Т.О. про розгляд справи за відсутності представника

АТ «Сенс Банк».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ДП «Сетам» у судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кравця В.В. перебуває виконавче провадження № 64295253, з виконання виконавчого листа № 755/3140/16-ц, виданий 28 квітня 2017 року Дніпровським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту № 410/168/07-ПІ.

У межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем Кравцем В.В. проведено електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме земельної ділянки, площею 0,0745 га, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З протоколу № 528269 проведення електронних торгів вбачається, що 03 березня

2021 року відбулися електронні торги з реалізації нерухомого майна земельної ділянки, площею 0,0745 га, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (іпотека), номер лоту: 465050, стартова ціна 61 000 грн. 00 коп., ціна продажу 61 000 грн. 00 коп., переможець торгів - ОСОБА_1 , підстава призначення переможця найвища цінова пропозиція.

17 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Кравцем В.В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки - земельної ділянки, площею 0,0745 га, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (іпотека), ціна продажу лота 61 000 грн. 00 коп., переможець торгів

ОСОБА_1 . Вказаний акт є підставою для видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів нотаріусом.

З матеріалів справи вбачається, що з підстав видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів позивач звернувся до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Бурлаки О.В.

Листом № 132/01-16 від 25 травня 2021 року приватний нотаріус Бурлака О.В. відмовив позивачу у видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з підстав відсутності у реєстрі реєстрації права власності на нерухоме майно за боржником ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В., зареєстрований 13148, за умовами якого ОСОБА_2 прийняла у власність земельну ділянку, площею 0,0745 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 757441, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення XI сесії V скликання Рожівської сільської ради Броварського району Київської області від 06 серпня 2007 року № 197.

18 грудня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 07/1-168, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В., зареєстрований у реєстрі № 13155, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,0745 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 362514840 від

19 січня 2024 року земельна ділянка, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, площею 0,0745 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , обтяжена іпотекою, іпотекодержатель: АТ «Альфа Банк», іпотекодавець: ОСОБА_2 .

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18 березня 2024 року ОСОБА_3 значиться власником земельної ділянки, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, площею 0,0745 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно статей 321, 328, 392 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі

№ 200/606/18 вказано, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

При цьому, згідно з наведеними нормами права та пунктів 4, 5 розділу X «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 2831/5 від 29 червня 2016 року, вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Відповідно до пункту 5 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Частина першою статті 72 вищевказаного Закону вказує, що придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Так, позивач, будучи переможцем електронних торгів, отримав акт про проведені електронні торги від 17 березня 2021 року, який є оформленням договірних правовідносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є правочином у розумінні положень статті 202 ЦК України.

Щодо відсутності реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку у відповідних державних реєстрах та неможливості видачі з цих підстав позивачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

З матеріалів справи встановлено, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладено 18 грудня 2007 року.

Станом на вказану дату питання виникнення у набувача права власності на нерухоме майно у разі його відчуження за договором було врегульовано досить суперечливо: в ЦК України містилися норми як про державну реєстрацію прав, так і правочинів (частина друга статті 182, статті 210, 657), - за Законом України № 1952-IV, який на вказану дату був чинний у редакції Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно ще не здійснювалася й почала проводитись лише з 01 січня 2013 року (1878-VI пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1878-VI).

Істотно, що частиною третьою статті 3 Закону № 1952-IV (у редакції Закону № 1878-VI) передбачалося, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Причому таке конститутивне значення державної реєстрації для виникнення речових прав на нерухоме майно не може вважатись елементом порядку здійснення державної реєстрації прав, через ще юридична сила цієї норми закону не може бути паралізована посиланням на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1878-VІ від 11 лютого 2010 року.

Водночас стаття 182 ЦК України у відповідній редакції не містила вказівки на такий конститутивний ефект державної реєстрації речових прав на нерухоме майно й допускала визначення законом лише порядку державної реєстрації, тобто виключно процедурних норм, до яких приписи частини третьої статті 3 Закону № 1952-IV (у редакції Закону № 1878-VI) не належали.

Крім того, чинна станом на 18 грудня 2007 року редакція частини четвертої статті 334 ЦК України передбачала виникнення права власності у набувача майна за договором, який підлягав державній реєстрації, саме з моменту такої реєстрації договору. Прив`язка моменту виникнення прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, саме до моменту такої реєстрації прав була здійснена в редакції частини четвертої статті 334 ЦК України, яка набрала чинності з 01 січня 2013 року (підпункт 4 пункту 3 розділу І, пункт 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1878-VI).

Таким чином, на дату укладення ОСОБА_2 договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсно існувала очевидна суперечність між одночасно чинними нормами частини третьої статті 3 Закону № 1952-IV (у редакції Закону № 1878-VI) та частини четвертої статті 334 ЦК України щодо того ж самого питання: коли виникає право власності в набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу.

Таким чином, до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.

Відтак особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Відповідно до положень частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення даного позову та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, придбану на прилюдних торгах. Судове рішення є підставою для державної реєстрації речових прав та не потребує додаткового зобов`язання у примусовому порядку внесення відповідних відомостей.

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити - частково.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, площею 0,0745 га, кадастровий номер: 3221287001:01:001:0015, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин