Ухвала суду № 134461671, 27.02.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/192/26

Провадження № 2/342/409/2026

УХВАЛА

27 лютого 2026 року м. Городенка

Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Андріюк І.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Паньків Василь Дмитрович, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, придбаного під час шлюбу,

в с т а н о в и в:

Адвокат Паньків В.Д. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 та просить: здійснити поділ житлового будинку з приналежними господарськими прибудовами та земельної ділянки площею 0,0608 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 2621610100:01:010:0414, площею 0,0608 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; стягнути з відповідачки судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 для розгляду даної цивільної справи було визначено суддю Гайдича Р.М.

Ухвалою від 24.02.2026 суддею Гайдичем Р.М. задоволено самовідвід від розгляду зазначеної цивільної справи.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 25.02.2026, для розгляду вказаної цивільної справи визначено суддю Андріюк І.Г.

Відповідно до вимог ч.6, ч.8 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

За даними з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується відповіддю № 2392729 від 26.02.2026, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже справа підсудна Городенківському районному суду Івано-Франківської області.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Однак, у порушення даних вимог позовна заява не містить зазначення ціни позову.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної (ринкової) його вартості на час розгляду справи. Це ж правило визначено і в п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Крім того, у ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви суду не додано.

У зв`язку з цим позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справлення судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір

сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.

До позовної заяви долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №2.543768273.1 від 23.02.2026 про сплату ОСОБА_1 1331,20 гривень судового збору за подання позовної заяви до Городенківського районного суду Івано-Франківської обалсті.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Подана представником позивача адвокатом Паньківим В.Д. позовна заява містить дві вимоги майнового характеру, спрямовані на поділ майна подружжя, що стосується реалізації права власності на житловий будинок та земельну ділянку, вартість яких представником позивача не зазначена та документально не підтверджена. З огляду на те, що ці вимоги спрямовані на поділ майна, отже є вимогами майнового характеру, судовий збір за кожну з них треба визначати згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень. Тобто мінімальний розмір вказаного збору становить 1331,20 гривень (3 328 х 0,4 = 1 331,20), а максимальний 16640 гривень (3 328 х 5 = 16640).

Позивачем не в повному обсязі виконана вимога частини 4 статі 177 ЦПК України.

Для усунення недоліків позивачу необхідно надати суду докази, що підтверджують вартість спірного майна, яке підлягає розподілу, та, у разі необхідності, надати докази доплати судового збору, з урахуванням визначення ціни позову.

Судовий збір за подання позовної заяви до Городенківського районного суду Івано-Франківської області має бути перераховано або внесено до ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Городенка/22030101, код ЄДРПОУ: 37951998 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA048999980313191206000009632, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який, відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суд акцентує увагу позивача на тому, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою,зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Паньків Василь Дмитрович, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, придбаного під час шлюбу, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення недоліків позовної заяви у зазначений строк заява буде вважатись неподаною і повернута особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Андріюк І.Г.