Рішення № 134443927, 03.11.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/5723/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Станишівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області про визначення права власності на будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вище вказаною позовною заявою, у якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 1/2 частку вказаного житлового будинок у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що після смерті баби відкрилась спадщина на вище вказане майно.

Позивач зазначила, що звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Позивач не має можливості оформити свої спадкові права у позасудовому порядку, що стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 04.11.2024 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору в сумі 5151,16 грн на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"; провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

05.12.2024 року рішенням ВРП суддю ОСОБА_4 було звільнено у відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Дубовік О. М.

Ухвалою суду від 11.03.2025 витребувано належним чином засвідчену спадкову справу.

05.06.2025 до суду надійшла належним чином завірена копія матеріалів спадкової справи № 116/2021, заведена до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 61-83).

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились; про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа (а.с. 39, 50).

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.12.2021 (а.с. 9).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 17.10.1992 (а.с. 21).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 07.02.2012, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 1970 року і по день смерті його смерті (а.с. 19-20).

За життя ОСОБА_2 03.12.2008 було складено заповіт відповідно до якого, все належне майно, де б воно не знаходилось житловий будинок з подвірними спорудами, присадибну земельну ділянку, і все те, що ще буде належити йому на час смерті, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_2 позивач звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Кулініч Н.А. для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 , однак отримала відмову у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів про факт родинних відносим між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 13-14).

Право власності на спірний житловий будинок станом на 31.12.2012 року зареєстровано за ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 19.08.2025 № 4259 (а.с. 87).

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших майнових реєстрів № 440611965 від 22.08.2025 право власності на будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 (а.с. 8), що підтверджується також свідоцтвом про право особистої приватної власності (а.с. 15).

Довідкою виданою Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області 18.02.2022 №90 підтверджено зміну адреси «хутір Вершина» на АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_3 , то у цьому випадку відносини спадкування регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Статтею 524 ЦК УРСР було передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

При спадкоємстві за законом до першої черги спадкоємців за законом належать, зокрема дружина померлого, що передбаченого статтею 529 ЦК УРСР.

Відповідно до вимог ст. 525, 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, тобто дня смерті спадкодавця.

Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 561 ЦК УРСР, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

У пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦКУкраїни 2004 року вказано, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Із рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 07.02.2012, вбачається, що факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без шлюбу з 1970 року і по день смерті ОСОБА_3 встановлено; рішення набрало законної сили 20.02.2012.

Згідно п. 4.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, доказом родинних та інших відносин спадкоємців із спадкодавцем є, зокрема рішення суду, що набрало законної сили про встановлення факту родинних та інших відносин.

Аналіз встановлених судом фактичних обставин справи та норм закону, що їх регулюють, у своїй сукупності дає підстави суду дійти висновку про можливість задоволення позову, адже як з`ясовано, ОСОБА_2 за життя була фактичним співвласником спірного нерухомого майна, однак у зв`язку з відсутністю як вказує приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Кулініч Н.А., наявності факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , її дочка ОСОБА_1 , не має змоги оформити своїх спадкових прав. Також судом в ході розгляду справи не було встановлено наявності інших спадкоємців, окрім позивача, котрі могли б належати до кола спадкоємців.

З огляду на наведене, враховуючи те, що позивач є спадкоємцем своєї матері, яка померла, зважаючи на відсутність у позивача можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на майно у нотаріуса або в уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Станишівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області про визначення права власності на будинок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємицею за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємицею за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і яка прийнята у спадщину, але не оформлена ОСОБА_2 , право власності на частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, місце знаходження: Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, вул. Кооперативна, 3, ЄДРПОУ: 04348444.

Повне рішення складено та підписано 27.02.2026.

Суддя О. М. Дубовік