Ухвала суду № 134442213, 27.02.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/4658/26

Провадження № 2/127/1302/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме про визнання права на 1/2 частку у праві вимоги, що виникло на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 12.01.2021р., укладеного між ТОВ "Строїнецький Сад", як позичальником та позивачем ОСОБА_1 як позикодавцем.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано квитанцію до платіжної інструкції № ПН 4807 від 13.02.2026 на суму 9984,00 грн.

Разом з тим, позивач вказує, що судовий збір сплачено ним згідно абз. 3 пп. 3, п.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» положеннями якого визначено, що за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте вказана норма не стосується вимоги про поділ спільного майна подружжя без заявлення вимоги про розірвання шлюбу. Таким чином застосування позивачем вказаних положень є помилковим.

У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який і відображається у ціні заявленого позову.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі №910/15316/21).

Так, згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що з 01 січня 2026 року, за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).

На виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем вказано ціну позову 5378396,50 грн.

Враховуючи наведене, з огляду на ціну позову за подання даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в максимальному розмірі, що становить 16640,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6656,00 грн та надати суду оригінал відповідного документа, що підтверджує його сплату.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору для розгляду справи у Вінницькому міському суді Вінницької області наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивачів, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 311 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя: