Ухвала суду № 134438529, 28.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/5941/22

Провадження № 1-кп/638/483/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12022221200001601 від 11 жовтня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпро, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.263 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова знаходиться зазначене кримінальне провадження №12022221200001601 від 11 жовтня 2022 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року зупинено судове провадження за вказаною справою до розшуку обвинуваченого.

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12022221200001601 від 11 жовтня 2022 року, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено. Надано дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.

Цього ж дня, прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , яке обґрунтовує тим, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення переховується від суду, а саме не прибуває за викликом у судові засідання.

27 лютого 2026 року о 23-10 год. місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено та останній затриманий в порядку ст. 191 КПК України. Право на захист обвинуваченого не порушено, відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 27.02.2026 №3-04-2026-001998.

Ухвалою суду від 28 лютого 2026 року судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 відновлено у зв`язку з розшуком останнього.

У судому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив застосувати більш м?який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем постійного мешкання, з посиланням на те, що він піклується про двох осіб похилого віку і зобов`язується з`являтися в призначені судові засідання.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що відповідно до ст.178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, додатку №l, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі Постанова), «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів. споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об?єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об?єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.

Однак, 11.10.2022 року близько 02-00 години громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля будинку № 154 -А по вул. Клочківська у м. Харкові побачив на землі підсумок, в якому знаходились 3 автоматні магазини, споряджені загальною кількістю дев`яностими (90) патронами. В цю мить у гр. ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів. Усвідомлюючи, що вказані патрони відносяться до категорії бойових припасів, ОСОБА_5 підняв підсумок, в якому знаходились вищевказані патрони у кількості дев?яносто (90) патронів, які відповідно до висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України N?23042 за результатами проведення судової експертизи зброї від 14.10.2022, належить до категорії військових бойових припасів та є проміжними патронами калібру 5,45х39 з кулями «І» зразка 1992 року (7H10 -1 патрон) і «ПС» зразка 1974 року (7H6-89 патронів), які призначені для стрільби з автоматів системи Калашнікова АК74 (АК-74М, АКС74, АК74Н, АКС-74Н, АК74М3, АКС-74У, АКС74УН2, АКС74УБ, АК-105, АК-105-1, АК-105-2, АК-107, АК- 12 (росія), Вепр, АК-74-ТК9 (Україна), АК74М Хазри (Азербайджан), CZ 2000 (Чехія), Kbk wz. 88 Tantal, Skbk wz 89 Onyks (Польща), NGM-81 (Угорщина), РА md 86 (Румунія), Wieger StG-940 (Німеччина); автоматів СР-3 Вихрь, 9А-91, АO-63, АЕК -971 (росія), АН-94 Абакан, К-3 (Вірменія); снайперських гвинтівок Вепр-2 (Україна), SSG-82 (Німеччина); штурмових гвинтівок MTAR-21 Х95R (Ізраїль), Форд -221, Форд-224 (Україна): кулеметів системи Калашнікова РПК-74 (РПК-74П, РПК-74Н, РПК-74H2, РПКС-74, РПКС-74П, РПКС-74Н, РПКС-74H2, РПКС-74Н3, РПК-74М, ПУ-21 (росія), LMG, LMG-F (Болгарія); кулеметів системи Ніконова РПН; стрілецько-гранатометних комплексів 80.002, А-91, А-91М, АДС, ОЦ-14 Гроза (росія) та іншої зброї відповідного калібру, таким чином придбав вищезазначені бойові припаси. Продовжуючи свої злочинні дії, та всупереч Положенню про дозвільну систему, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами), та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами), почав носити та зберігати їх при собі без передбаченого законом дозволу, для подальшого їх збуту.

11.10.2022 року приблизно 08-00 годині ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, маючі при собі вищевказані бойові припаси прибув за адресою: м. Харків, провулок Рогатинський, 19, де намагався їх збути випадковим перехожим, однак був зупинений працівниками поліції. Після чого, у період часу з 09 год. 05 хв. до 09 год. 30 хв., слідчим СВ ХРУП № З ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 , проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, провулок Рогатинський, 19, в ході якого у гр. ОСОБА_5 виявлено та вилучено підсумок з трьома автоматними магазинами, які споряджені патронами: 90 (дев?яносто) патронів, які відповідно до висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України №23042 за результатами проведення судової експертизи зброї від 14.10.2022, належить до категорії військових бойових припасів та є проміжними патронами калібру 5,45х39 з кулями «ПП» зразка 1992 року (7H10 -1 патрон) і «ПС» зразка 1974 року (7H6-89 патронів), які призначені для стрільби з автоматів системи Калашнікова АК74 (АК-74М, АКС74, АК74Н, АКС-74Н, АК74М3, АКС-74У, АКС74УН2, АКС74УБ, АК-105, АК-105-1, АК-105-2, АК-107, АК-12 (росія), Вепр, АК-74-ТК9 (Україна), АК74М Хазри (Азербайджан), CZ 2000 (Чехія), Kbk wz. 88 Tantal, Skbk wz. 89 Onyks (Польща), NGM-81 (Угорщина), РА md 86 (Румунія), Wieger StG-940 (Німеччина); автоматів СР-3 Вихрь, 9А-91, АO-63, АК -971 (росія), АН-94 Абакан, К-3 (Вірменія); снайперських гвинтівок Вепр-2 (Україна), SSG-82 (Німеччина); штурмових гвинтівок MTAR-21 X95R (Ізраїль), Форд -221, Форд-224 (Україна); кулеметів системи Калашнікова РПК-74 (РПК-74П, РПК-74Н, РПК-74H2, РПКС-74, РПКС-74П, РПКС-74Н, РПКС-74Н2, РПКС- 74Н3, РПК-74М, ПУ-21 (росія), LMG, LMG-F (Болгарія); кулеметів системи Ніконова РПН; стрілецько-гранатометних комплексів 80.002, А-91, А-91М, АДС, ОЦ-14 Гроза (росія) та іншої зброї відповідного калібру.

Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання, носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від суду.

Крім того, останньому достовірно було відомо, що відносно нього направлено обвинувальний акт до суду, однак в судові засідання не з?являвся, що свідчить про системний характер його протиправної поведінки та усвідомлення кримінальної відповідальності. Так, враховуючи той факт, що у разі винесення обвинувального вироку по кримінальному провадженню, до ОСОБА_5 як основне покарання, судом може бути застосоване покарання у виді позбавленням волі на строк до семи років та, розуміючи це, останній може продовжити переховуватись з метою уникнення відповідальності.

При розгляді клопотання прокурора, суд бере до уваги наявність обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , також те, що ОСОБА_5 раніше в силу ст.89 КК України не судимий; обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ухилився від прибуття за викликом у судові засідання.

Також суд, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, не працевлаштований, проживає у м. Дніпрі, не має міцних соціальних зав`язків. Доказів перебування у ОСОБА_5 на утриманні осіб похилого віку суду не надано.

Відтак є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суддя приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків та прийнятих рішень у справі.

Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого обвинувачується; враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я обвинуваченого суду не надано.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Водночас на підставі п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків і тому суд визначає заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 191, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 23 години 10 хвилин 27 квітня 2026 року та рахувати строк з моменту фактичного затримання - з 23 години 10 хвилин 27 лютого 2026 року.

Визначити суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок), яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, призначення платежу застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу, справа №638/5941/22 (Шевченківський районний суд м.Харкова).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1