Ухвала суду № 134438526, 25.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1183/26

Провадження № 1-кп/638/1286/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисниці - ОСОБА_8 ,

потерпілої - ОСОБА_9 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 ,

представника цивільного відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова" Харківської міської ради - адвоката ОСОБА_11 ,

представника цивільного відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" - адвоката ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200000420 від 14 лютого 2024 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на посаді завідувача дитячого нейрохірургічного відділення, лікаря-нейрохірурга дитячого нейрохірургічного відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, раніше не судимого

та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , перебуває на посаді завідувача першого хірургічного відділення КНП «Обласна дитяча клінічна лікарня», раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 140 Кримінального Кодексу України,

установив:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221200000420 від 14 лютого 2024 року, стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого другою статті 140 Кримінального Кодексу України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 27 січня 2026 року призначено кримінальне провадження № 12024221200000420 від 14 лютого 2024 року, стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого другою статті 140 Кримінального Кодексу України, до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні.

24.02.2026 через систему «Електронний суд» прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200000420 від 14 лютого 2024 року подано клопотання про продовження строку відсторонення від посади, в якому прокурор просить продовжити строк відсторонення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади завідувача дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 02003557 строком на 2 (два) місяці.

Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_4 на даний час, перебуваючи на посаді завідувача дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради продовжує зберігати реальні важелі адміністративного, організаційного та службового впливу на персонал закладу, може скоїти аналогічне кримінальне правопорушення - злочин, має реальну можливість перешкоджати ходу судового розгляду у кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності, так залишаючись на посаді, буде мати можливість незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також використовуючи своє службове становище та авторитет керівника структурного підрозділу матиме можливість впливати на інших медичних працівників закладу охорони здоров`я, які можуть вплинути на розгляд кримінального провадженні по суті у суді.

З метою недопущення у подальшому скоєння злочину, який потяг за собою тяжкі наслідки неповнолітньому, вважає за необхідне продовжити строк відсторонення ОСОБА_4 від виконання свої службових обов`язків.

25.02.2026 у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні захисниця ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала. У задоволенні клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 просила відмовити.

Надала суду письмові заперечення та додані до них докази на підтвердження своїх доводів, в яких зазначила наступне.

На розгляді Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане у кримінальному провадженні за №12024221200000420 від 14.02.2024р. про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ознайомившись із текстом клопотання, його обґрунтуванням та документами доданими до нього, повідомляю, що з вище вказаним клопотанням, сторона захисту категорично не згодна.

На думку сторони захисту, продовження застосування до підозрюваного такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади є не доцільним, оскільки досудове розслідування кримінального провадження вже завершено, отже відсутні ризики на які початково (при застосуванні) посилався прокурор. Крім того, клопотання є необґрунтованим, бо відсутні обов`язкові підстави для його застосування. З метою доведення своєї позиції повідомляємо наступне.

Подане прокурором клопотання є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 155 КПК України визначено, що з поміж іншого у клопотанні зазначається виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, зокрема, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Також ч. 2 ст. 155 КПК України передбачено, що до клопотання також додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Отже наведені вище норми визначають обов`язок прокурора у клопотанні вказати обставини, які дають підстави вважати можливою протиправну поведінку підозрюваного.

Із поданого клопотання вбачається, що необхідність продовження відсторонення ОСОБА_4 від посади прокурор пояснює тим, що ОСОБА_4 , залишаючись на посаді завідуючого відділення може впливати на свідків чи інших осіб у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати ходу судового засідання

Таким чином, прокурором у клопотанні було формально процитовано, у формі припущення, положення ч. 2 ст. 155 КПК України, щодо можливих протиправних дій, без викладу реальних обставин які б давали підстави прокурору вважати, що підозрюваний має на меті вчинити такі дії. Інакшими словами, прокурором ніяк не було обґрунтовано такі свої припущення.

Матеріали надані прокурором до клопотання також жодним чином не обґрунтовують необхідність продовження відсторонення ОСОБА_4 від посади та не вказують на його можливу протиправну поведінку.

Досліджуючи питання можливості протиправної поведінки ОСОБА_4 зазначає наступне.

Про наявність кримінального провадження №12024221200000420 від 14.02.2024р. ОСОБА_4 відомо вже приблизно 9 місяців, оскільки ще 16.07.2025 р. його було вперше допитано у якості свідка у цьому кримінальному провадженні.

За весь цей час, ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його протиправну процесуальну поведінку чи про такі наміри. Більше того, він відповідально поставився до своїх процесуальних обов`язків, неодноразово прибував на усі допити у якості свідка, що підтверджується відповідним протоколом допиту. З`являвся за всіма викликами слідчого та слідчого судді.

Припущення прокурора, що ОСОБА_4 може здійснювати тиск на свідків чи інших осіб є нічим не підтвердженим. За більш ніж 9 місяці (відтоді як він дізнався про це кримінальне провадження) жодна особа не звернулася із відповідною заявою до органу досудового розслідування чи прокурора.

До того ж слід відмітити, що сторона обвинувачення побудувала свою позицію виходячи не з показань свідків, а виходячи виключно із висновків експертиз. Тобто ця справа не є такою, де показання свідків є ключовими для органів досудового розслідування.

Крім того, слід зауважити, що свідки на яких посилається сторона обвинувачення не працюють у відділенні дитячої нейрохірургії, відповідно і не перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_4 . Тобто його повноваження, як завідуючого дитячого нейрохірургічного відділення не розповсюджуються на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Апеляційний суд м. Києва, скасовуючи ухвалу про задоволення клопотання про відсторонення, зазначив, що: (Доводи про можливість впливу на свідків або існування можливості підробки доказів повинні бути обґрунтованими, а не засновуватися на припущеннях» (ухвала від 08.05.2018р. по справі №757/15893/18).

Слід зауважити, що шляхом оцінки обставин які дають підстави вважати можливою протиправну поведінку обвинуваченого, суд встановлює, чи дійсно є достатні підстави вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі та документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або іншими діями протиправно перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно, відсутність у клопотанні конкретних обставин які дають підстави вважати можливою протиправну поведінку підозрюваного, позбавляють суд можливості задовольнити таке клопотання.

Завершення досудового розслідування і передача справи до суду, свідчить про те, що слідство вважає зібраний об`єм доказів достатнім. Крім того, завершення досудового розслідування та початок судового розгляду говорять про зменшення ризиків на які початково вказував прокурор, при застосуванні відсторонення від посади.

Частина 1 ст. 157 КПК України визначає, що суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зважаючи на те, що прокурорм у клопотанні не було доведено наявність достатніх підстав вважати, що продовження дії такого заходу необхідне для запобігання протиправній поведінці підозрюваного вказане клопотання, на думку сторони захисту, не підлягає задоволенню.

Негативні наслідки продовження відсторонення від посади ОСОБА_4 будуть превалювати над досягненням мети застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 3. ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні клопотання про відсторонення від посади суд має врахувати також наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

На думку сторони захисту це означає, що суд, крім іншого, має звернути особливу увагу на негативні наслідки для КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, які продовжать діяти у разі продовження відсторонення ОСОБА_4 від посади завідувача дитячого нейрохірургічного відділення.

В місті Харкові створено і функціонує тільки одне дитяче нейрохірургічне відділення. Це відділення створено та функціонує у КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР.

В місті Харкові створено і функціонує тільки одне дитяче нейрохірургічне відділення. Це відділення створено та функціонує у КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР.

У даному відділенні надається спеціалізована нейрохірургічна допомога дітям при травмах голови та хребта, травмі периферичної нервової системи, гідроцефалії, онкологічних захворюваннях, гнійних захворюваннях (абсцесах та емпіємах головного мозку), вроджених вадах розвитку нервової системи та внутрішньочерепних крововиливах, епілепсії пологової травми. Така допомога включає діагностику, консервативне та хірургічне (оперативне лікування), часто потребує комплексного підходу з залученням педіатрів, неврологів та лікарів інтенсивної терапії в реанімації.

Із січня 2025 р. по теперішній час в дитяче нейрохірургічне відділення лікарні було госпіталізовано в стаціонар для надання медичної допомоги 1152 дітей. До того ж, надана медична допомога 966 пацієнтам (дітям) амбулаторно. 221 дитині за вказаний період (з 01.01.2025 по теперішній час) проведено складних оперативних втручань саме ОСОБА_4 .

Також, треба відмітити, що з 24.02.2022 по сьогоднішній день тільки по дитячому нейрохірургічному відділенню було проведено 3158 амбулаторних прийомів і 3964 госпіталізації, та виконано 468 складних (великих) нейрохірургічних втручань.

З самого першого дня введення в Україні воєнного стану, в складних для лікарні умовах під час активних бойових дій в м. Харкові ОСОБА_4 працював в лікарні. З 28.02.2022 по 01.11.2022 виконував обов`язки завідувача дитячим нейрохірургічним відділенням, з 01.11.2022 був призначений на посаду завідувача дитячого нейрохірургічного відділення, лікарем-нейрохірургом дитячим за основним місцем роботи на 1,0 ставку (наказ про переведення на дану посаду від 31.10.2022 № 836-ос), на якій працює по теперішній час. Також, ОСОБА_4 працює за сумісництвом на посаді лікаря-нейрохірурга дитячого нейрохірургічного відділення на 0,25 ставки по теперішній час (наказ від 01.11.2022 № 847-ос). ОСОБА_4 є кваліфікованим спеціалістом, має І кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Дитяча нейрохірургія».

До того ж, весь цей час до 01.05.2023 ОСОБА_4 був єдиним працівником, лікарем-нейрохірургом дитячим дитячого нейрохірургічного відділення. Перші чотири місяці повномасштабного вторгнення цілодобового знаходився в лікарні, надаючи допомогу постраждалим та хворим дітям, дорослим та військовослужбовцям, ведучи амбулаторний консультативний прийом, стаціонарне лікування та хірургічні втручання всім цим категоріям пацієнтів.

З 01.05.2023 разом з ОСОБА_4 в дитячому нейрохірургічному відділенні працює тільки один лікар-нейрохірург дитячий ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (74 роки), вищої кваліфікаційної категорії, але в зв`язку з віком та пов`язаним з цим станом здоров`я (інвалід II групи) вона не виконує хірургічні втручання, а займається тільки амбулаторно-консультативним прийомом та лікуванням стаціонарних пацієнтів з нескладними випадками.

Отже, зараз у відділенні працює лише 2 лікарі: ОСОБА_4 та ОСОБА_13 . Інших лікарів-нейрохірургов дитячих у дитячому нейрохірургічному відділенні немає, з огляду на великий кадровий дефіцит лікарів вказаної спеціальності не тільки в м. Харкові, але й по всій Україні під час воєнного стану.

Із 20.11.2025р. ОСОБА_13 вимушена виконувати обов`язки завідувача дитячого нейрохірургічного відділення, зважаючи на відсторонення від цієї посади ОСОБА_4 .

У своїй заяві від 30.01.2026р. ОСОБА_13 повідомляє суд, що з огляду на свій вік та стан здоров`я, їй дуже складно справлятися із обов`язками передбаченими цією посадою. Вимушене перебування на цій посаді потребує від неї ненормованого перебування на роботі, складення великої кількості документів пов`язаних із роботою відділення, прийняття рішень щодо роботи відділення, спілкування з усіма пацієнтами відділення та інше. Вона не має для цього достатніх фізичних та емоційних сил. У зв`язку із цим, вона просить суд не продовжувати відсторонення ОСОБА_4 .

У випадку продовження відсторонення ОСОБА_4 його просто ні ким буде замінити, адже ОСОБА_13 (через вік та стан здоров`я) більше не погоджується виконувати його обов`язки.

У разі продовження відсторонення ОСОБА_4 від посади, приймаючи до уваги відсутність інших дитячих лікарів-нейрохірургів, керівництво лікарні та Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, якому підпорядкована та підзвітна лікарня, буде вимушено зупинити роботу дитячого нейрохірургічного відділення, іцо спричинить ненадання спеціалізованої медичної допомоги нейрохірургічного профілю дитячому населенню м. Харкова, Харківської області, інших міст України - що є катастрофою, зважаючи на наведені статистичні данні.

Слід враховувати, що дитяче нейрохірургічне відділення здійснює прийом та лікування дітей з території Харківської області, Сумської, Донецької та Полтавської областей, що отримали травми в наслідок бойових дій, обстрілів країни-агресора. У випадку зупинки роботи дитячого нейрохірургічного відділення, дітей будуть транспортувати до інших міст (Київ чи Дніпро)- а це час, який може бути втрачено.

У пункті 53 Рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України», заяви №№ 68385/10, 71378/10 53, суд повторює, що першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним стосовно переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79, 82, ЄСПЛ 2000-XII).

На думку сторони захисту, у випадку продовження відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади справедливого балансу між інтересами суспільства (в особі сотень пацієнтів та КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР) та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи (потерпілої) досягнуто не буде.

Таке втручання, не буде пропорційним стосовно переслідуваної стороною обвинувачення меті - запобігти можливій негативній процесуальній поведінці обвинуваченого.

У даному випадку, зважаючи кількість пацієнтів та кількості операційних втручань - зупинка роботи відділення буде катастрофою для сотень пацієнтів лікарні.

Продовження відсторонення від посади буде має негативні наслідки для осіб, які перебувають на утриманні ОСОБА_4 .

Лікарська діяльність є єдиним джерелом доходу ОСОБА_4 . Слід зауважити, що він є одруженим, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 01.08.2014р. Має двох малолітніх дітей - ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які перебувають на його утриманні.

Продовження відсторонення від посади обвинуваченого зумовить втрату джерела доходів, що матиме негативний матеріальний вплив на утримуваних ним малолітніх дітей..

У підготовчому судовому засіданні захисниця ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 у задоволенні клопотання прокурора про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 просила відмовити.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисників.

У підготовчому судовому представник цивільного відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова" Харківської міської ради - адвокат ОСОБА_11 та представника цивільного відповідача - Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" - адвокат ОСОБА_12 проти задоволення клопотання заперечували.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілої - адвокат ОСОБА_10 підтримав клопотання та просив його задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 клопотання підтримала та позицію свого представника.

Суд, вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, потерпілої та її представника, представників цивільних відповідачів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.131 КПК України, відсторонення від посади відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження, серед іншого, є відсторонення від посади (п.4 ч.2 ст.131 КПК України).

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до положень ст.154 КПК відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.

Згідно з ч.1 ст.157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Слід зазначити, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, з метою запобігання вище вказаним ризикам, передбачає доведення в сукупності фактів, які свідчать про існування таких ризиків та наявності у обвинуваченого можливості здійснення протиправних дій шляхом використання займаної посади.

Так ОСОБА_4 інкримінується, що, будучи медичним працівником, який відповідно до ст. 78 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу, маючи вищу медичну освіту, кваліфікаційний досвід у роботі та атестаційну категорію за своєю спеціальністю, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, внаслідок недбалого ставлення до них, без поважних причин, легковажно розраховуючи на ненастання тяжких наслідків для здоров`я, як завідувач відділенням, лікар-нейрохірург дитячий дитячого нейрохірургічного відділення, завідомо знаючи, що є наявність інфекційного процесу, не здійснив необхідної санації інфекційного вогнища, чим допустив його подальше поширення та розвиток перитоніту, після чого передчасно провів оперативне втручання щодо заміни перитонеального катетера лікворо-шунтуючої системи з імплантацією його в сечовий міхур, що в подальшому призвело до розвитку сепсису та тяжкого погіршення стану пацієнта, що спричинило смерть неповнолітнього ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто не надав належну, своєчасну і кваліфіковану медичну допомогу, яку він зобов`язаний був надати відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів, що визначають діяльність закладів охорони здоров`я, якість надання профільної допомоги хворим.

06 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 140 КК України.

Обвинувачення ОСОБА_4 обґрунтовується лікарським свідоцтвом про смерть № 32 від 01.01.2024; свідоцтвом про смерть ОСОБА_16 , висновком судово-медичної експертизи № 10-12/705-ДМ/24 від 08.05.2024; висновком комісійної судово-медичної експертизи № 031-3-2025 від 25.07.2025, висновком комісійної судово-медичної експертизи № 031-114-2025 від 01.10.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження, які у подальшому будуть дослідженні під час судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк дії якого визначено до 06 січня 2026 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 січня 2026 ОСОБА_4 продовжено строк дії покладених на нього ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року обов`язків, строком на 2 місяці до 05 березня 2026 (включно), однак не більш ніж до проведення підготовчого судового засідання. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 140 КК України, за яке передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Зазначене кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості, відповідно до приписів статті 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого, перебуваючи на посаді, незаконно впливати на свідків та інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, 23 січня 2026 року у провадження Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221200000420 від 14 лютого 2024 року, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого другою статті 140 Кримінального Кодексу України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 27 січня 2026 року призначено кримінальне провадження № 12024221200000420 від 14 лютого 2024 року, стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого другою статті 140 Кримінального Кодексу України, до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні на 02 лютого 2026 року о 14 годині 30 хвилин.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2026 року клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200000420 від 14 лютого 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання задоволено.

Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів.

Продовжено строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи,щодають право на виїзд з України і в`їзд вУкраїну.

Строк дії покладених обов`язків визначено до 02 квітня 2026 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Повідомлено ОСОБА_4 письмово під розпис покладені на нього обов`язки та роз`яснено, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Суд вважає, що відсутні підстави для відсторонення ОСОБА_4 від посади завідувача дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, строком на 2 (два) місяці, зважаючи на те, що прокурором жодними доказами не доведено, що відсторонення від посади обвинуваченого необхідне для припинення або запобігання протиправній поведінці останнього, не доведено наявності ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від займаної посади завідувача дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради тим, що наявні обставини, передбачені п.6 ч.5 ст.155 КПК України та дають підстави вважати, що останній може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Водночас, судом встановлено відсутність обставин, передбачених у ст.157 КПК України, які б свідчили про доцільність відсторонення від посади ОСОБА_4 .

Суд вважає, що негативні наслідки відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від посади на стадії судового провадження перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному провадженні, які могли і мали бути досягнуті на стадії досудового розслідування, та буде суперечити реалізації прав особи, які закріплені в Конституції України, а саме по собі відсторонення буде «грубим свавіллям» у розумінні практики Європейського суду із прав людини.

Отже, додані до клопотання прокурора та надані суду матеріали кримінального провадження із клопотанням про відсторонення ОСОБА_4 від посади свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що такий захід забезпечення кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження необхідний для припинення або запобігання протиправній поведінці останнього, який, залишаючись на посаді, буде мати можливість незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також використовуючи своє службове становище та авторитет керівника структурного підрозділу матиме можливість впливати на інших медичних працівників закладу охорони здоров`я, що може вплинути на розгляд кримінального провадженні по суті у суді.

Окрім того, матеріали клопотання не містять та прокурором у клопотанні не наведено жодних конкретних фактів на підтвердження вказаних доводів, що за своєю суттю є лише припущенням.

У свою чергу, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик у кримінальному провадженні має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Суд, оцінюючи необхідність застосування відсторонення від посади виходить також приписів статті 177 КПК України, якою визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Поміж тим, прокурором в клопотанні навіть не наведено пунктів ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.

Як встановлено у підготовчому судовому засіданні та документально підтверджується долученими до клопотання матеріалами, кримінальне правопорушення вчинено ще 27.12.2023, згідно доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні еспертизи проведені ще 19.04.2024, 08.05.2024, 02.04.2025, 25.07.2025, 01.10.2025, після чого всі медичні документи, які були досліджені під час її проведення, долучені до матеріалів кримінального провадження. Весь цей час підозрюваний продовжував працювати на займаній посаді та міг спілкуватися зі свідками, однак не чиняв будь-яких перешкод встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слід зауважити, що заходи досудового розслідування, спрямовані на встановлення обставин кримінального провадження, після отримання висновків експертизи не вживалися тривалий проміжок часу, оскільки не обгрунтовувалися такою потребою, у зв`язку із належним виконанням ОСОБА_4 всіх своїх обов`язків до цього часу.

06 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, а саме, у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків, внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, в межах строку досудового розслідування, а саме до 06 січня 2026 року.

Крім того, інкримінований злочин є закінченим. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення проведено ряд слідчих дій, призначено експертизи та отримано їх результати, а також отримано посадові інструкції, допитано свідків, що покладено в основу обгрунтування підозри.

Твердження сторони обвинувачення щодо можливості обвинуваченим, перебуваючи на займаній посаді, перешкоджати кримінальному провадженню не беруться судом до уваги, оскільки ні у клопотанні, ні під час судового засідання слідчому судді не надано жодних обґрунтувань вказаних підстав відсторонення.

З огляду на зазначене, суд критично ставиться до твердження сторони обвинувачення щодо можливості ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді завідувача нейрохірургічного відділення, будь-яким чином вплинути на свідків у кримінальному провадженні.

Обвинувальний акт перебуває у провадженні суду з 23 січня 2026 року, при цьому на стадії досудового розслідування, ще 11 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, до 06 січня 2026 року, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 січня 2026 року ОСОБА_4 продовжено строк дії покладених на нього ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року обов`язків, строком на 2 місяці до 05 березня 2026 року (включно), однак не більш ніж до проведення підготовчого судового засідання, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

У подальшому, у підготовчому судовому засіданні, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2026 року клопотання прокурора задоволено.

Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Продовжено строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, які є чинними та строк дії яких до 02 квітня 2026 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Слід звернути увагу, що ОСОБА_4 було відсторонено від посади 19 листопада 2026 року, строк якого продовжено ухвалою суду від 05 січня 2026 року, разом із тим, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2026 року клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади було повернуто прокурору.

Суд бере до уваги, що протягом тривалого часу, а саме, майже 4 місяців, як на стадії досудового розслідування, так і вже на стадії судового провадження, ОСОБА_4 не вчиняв та наразі не вчиняє жодних дій, які перешкоджають його здійсненню, та неухильно виконує всі покладені на нього процесуальні обов`язки.

Конкретних фактів негативної поведінки обвинуваченого з часу початку проведення досудового розслідування та до повідомлення йому про підозру, так і після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового провадження, які б вказували на вчинення будь-яких дій, направлених на існування ризиків, зазначених у клопотанні сторони обвинувачення, судом не встановлено та прокурором не доведено наявність таких у судовому засіданні.

Аналізуючи зміст клопотання, та вивчивши додані до нього документи, судом не встановлено обставин, передбачених у ст.157 КПК України, які б свідчили про доцільність відсторонення від посади ОСОБА_4 .

Посилання прокурора на можливість незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні є недоведеним, оскільки в клопотанні слідчого про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання такий ризик зазначений не був. Також не доведено, яким чином ОСОБА_4 може використовувати своє службове становище для впливу на працівників медичного закладу, які є медичними працівниками інших відділень і не перебувають у його підпорядкуванні та можуть вплинути на хід cудового розгляду.

Доказів же незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі і з використанням займаної підозрюваною посади, матеріали справи також не містять.

У підготовчому судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що відсторонення останнього від посади необхідне для припинення або запобігання протиправній поведінці останнього, не доведено наявності ризиків того, що, перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_4 може негативно впливати на розгляд кримінального провадження у суді, шляхом впливу на свідків у кримінальному провадженні, інших учасників кримінального провадження, а, отже, під час розгляду клопотання прокурора було встановлено відсутність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_4 від посади на даній стадії.

Більше того, обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків, який продовжено до 02 квітня 2026 року включно, на думку суду, у повній мірі забезпечить швидке та ефективне проведення судового провадження, а також виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

Тобто, на переконання суду, обрання щодо запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання вже покладає на останнього ряд процесуальних обов`язків, які є цілком достатніми для нівелювання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 з 2010 року по теперішній час перебуває у трудових відносинах із Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради.

У період з 05.11.2010 по 31.07.2012 працював на посаді сестри медичної операційної (екстреної допомоги). З 01.08.2012 по 31.07.2015 проходив інтернатуру з нейрохірургії на посаді лікаряінтерна. Згодом, у період з 01.08.2015 по 31.10.2022 обіймав посаду лікарянейрохірурга (екстреної допомоги) нейрохірургічного відділення №1. Відповідно до наказу № 836-ос від 31.10.2022 директора КНП «МКЛШНМДМ ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради з 01.11.2022 переведений на посаду завідувача відділенням, лікаря-нейрохірурга дитячого нейрохірургічного відділення КНП «МКЛШНМДМ ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, на якій працює по теперішній час.

Крім того, ОСОБА_4 за сумісництвом виконує обов`язки: лікаря-нейрохірурга дитячого нейрохірургічного відділення з 02.11.2022 на 0,25 ставки (наказ від 01.11.2022 №847-ос); лікаря-нейрохірурга приймального відділення-відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги з 01.04.2024 на 0,25 ставки (наказ від 28.03.2024 № 79-пр/к); лікаря-нейрохірурга (екстреної допомоги) нейрохірургічного відділення №1 з 01.04.2024 на 0,25 ставки (наказ від 29.03.2024 № 158-ос) в тій же лікарні.

ОСОБА_4 , будучи медичним працівником, який відповідно до ст. 78 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу, маючи вищу медичну освіту, кваліфікаційний досвід у роботі та атестаційну категорію за своєю спеціальністю, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, внаслідок недбалого ставлення до них, без поважних причин, легковажно розраховуючи на ненастання тяжких наслідків для здоров`я, як завідувач відділенням, лікар-нейрохірург дитячий дитячого нейрохірургічного відділення, завідомо знаючи, що є наявність інфекційного процесу, не здійснив необхідної санації інфекційного вогнища, чим допустив його подальше поширення та розвиток перитоніту, після чого передчасно провів оперативне втручання щодо заміни перитонеального катетера лікворо-шунтуючої системи з імплантацією його в сечовий міхур, що в подальшому призвело до розвитку сепсису та тяжкого погіршення стану пацієнта, що спричинило смерть неповнолітнього, тобто не надав належну, своєчасну і кваліфіковану медичну допомогу, яку він зобов`язаний був надати відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів, що визначають діяльність закладів охорони здоров`я, якість надання профільної допомоги хворим.

Необхідність продовження строку відсторонення ОСОБА_4 від виконання свої службових обов`язків сторона обвинувачення обгрунтовує недопущенням у подальшому скоєння злочину, який потяг за собою тяжкі наслідки неповнолітньому.

При цьому представник потерпілої наголошував, та акцентував увагу суду на тому, що мова їде лише про відсторонення ОСОБА_4 від адміністративної посади та від виконання ним адміністратвиних функцій і повноважень завідувача дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, а практикувати як хірург він може.

Разом із цим, слід звернути увагу, що інкримінований злочин не пов`язаний з виконанням ОСОБА_4 адміністративних функцій та повноважень, а стосується неналежного виконання своїх професійних обов`язків саме як лікаря-нейрохірурга під час оперативного втручання.

ОСОБА_4 інкримінується злочин за результатами лікарської діяльності, тобто наслідків проведення оперативного втручання. Жодним чином факт перебування ОСОБА_4 на посаді завідувача відділенням і виконання ним адміністративних функцій, не впливало на вчинення дій, в яких він обвинувачується.

Оскільки ОСОБА_4 інкримінується скоєння кримінального правопорушення, не пов`язаного з виконанням ним адміністративних повноважень, а є кримінальним правопорушенням, пов`язаним з виконанням лікарської діяльності, такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади завідувача дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, не є доцільним та необхідним.

Відтак всупереч вимог п. 5 ч. 2 ст. 155 КПК України не доведено, що саме дає підстави вважати, що перебування на посаді завідувача нейрохірургічного відділення, від якої просить відсторонити прокурор, сприяло вчиненню кримінального правопорушення.

Щодо особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з вищою освітою, українець, громадянин України, офіційно працевлаштований та перебуває на посаді завідувача дитячого нейрохірургічного відділення, лікаря-нейрохірурга дитячого нейрохірургічного відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше не судимий.

При цьому стороною обвинувачення не доведено, що такий ступінь втручання у права і свободи особи, є виправданим, враховуючи застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Застосування ж щодо обвинуваченого ще й такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади, з урахуванням того, що займана посада є єдиним джерелом заробітку для ОСОБА_4 , який має на утриманні 8-річну та 3-річну дитину, може призвести до обмеження його трудових прав та порушення права особи на працю.

Окрім іншого, доречно зауважити, що оскільки у підготовчому судовому засіданні строк не було продовжено, а ухвалою суду від 02 лютого 2026 року клопотання було повернуто прокурору, відповідно, відсторонення від посади припинило свою дію, прокурору слід було б звернутися до суду з клопотанням про застосування цього заходу, а не з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади.

Окремо необхідно врахувати, що посада завідувача нейрохірургічного відділення є нагально значущою і важливою у сфері надання медичної допомоги людям, тим більше дітям, та такої вкрай важливої спеціалізації, що зазвичай вимагає швидкого реагування та організації оперативного втручання, тому є підстави вважати, що відсторонення від займаної посади може негативно вплинути на інших осіб.

У сукупності викладеного, під час судового засідання прокурором не доведено існування жодної обставини, яка є підставою для відсторонення завідувача дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради.

Більше того, відсторонення, тим паче від адміністративної посади, поставить під загрозу існування та загалом функціонування дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, що буде невиправданим та явно неспівмірним із тими негативними наслідками, яке таке відсторонення причинить як регіону, так і Державі в цілому, в умовах дії воєнного стану.

Беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади не відповідає засадам розумності і пропорційності, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, є невиправдано обтяжливим для останнього, та не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи даної особи.

Суд вважає, що негативні наслідки відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від посади перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному провадженні, які могли і мали бути досягнуті на стадії досудового розслідування, та буде суперечити реалізації прав особи, які закріплені в Конституції України, а саме по собі відсторонення буде «грубим свавіллям» у розумінні практики Європейського суду із прав людини.

Враховуючи те, що стороною обвинувачення до клопотання не було долучено будь-яких відомостей, які б могли свідчити про існування вказаних в клопотанні ризиків, а також не доведено існування негативних наслідків у разі незастосування вказаного у клопотанні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, та, з іншого боку, враховуючи ті негативні наслідки, які його застосування спричинить, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявності необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку відсторонення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади завідувача дитячого нейрохірургічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова».

Керуючись статтями ст. ст. 131, 132, 154-158 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200000420 від 14 лютого 2024 року про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 27 лютого 2026 року о 15 годині 20 хвилин.

Суддя ОСОБА_1