Рішення № 134436276, 26.02.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5868/25

провадження № 2/362/981/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суд установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованість за Кредитним договором № 995737149 від 25 січня 2023 року в розмірі 29 170,78 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії №995737149, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 5900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до п. 2.3. Договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5 900,00 грн. одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 14.02.2023 р.

На момент укладення цього Договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 14.02.2023, а саме протягом 20 (двадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору (п.п. 7.1.- 7.2. Договору).

На виконання умов договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 5 900,00 грн. на банківську карту відповідача, що підтверджується платіжним дорученням.

Факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується також відомостями, наданими банком-емітентом платіжної картки.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії.

На виконання Договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги № 221 від 21 березня 2023 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01.

На виконання Договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04 червня 2025 року за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29 170,78 грн.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором № 995737149 від 25 січня 2023 року за наданими позивачем розрахунками становить 29 170,78 грн., яка складається з 5 900,00 грн. заборгованості по тілу кредиту; 23 270,78 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Отже, по справі існує спір щодо виконання договірних зобов`язань сторонами за договором, у якому відбулась заміна кредитора шляхом відступлення первісним кредитором новим кредиторам права вимоги до боржника у розмірі невиконаних позичальником зобов`язань з повернення кредиту та сплати відсотків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Первісний кредитор належно виконав умови договору, надавши відповідачу кредитні кошти.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернув кредит, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив суму вказаної заборгованості.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов такого договору.

Також суд установив, що сторони у спірному договорі погодили умови надання кредиту та нарахування процентів за користування таким кредитом.

Разом із тим, умовами договору про відкриття кредитної лінії визначаються фактично декілька альтернативних строків, у межах яких здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів: за закінченням Дисконтного періоду кредитування 14 лютого 2023 року, а також не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору або дострокового припинення дії Договору.

Наведені положення договору не відповідають вимогам правової визначеності та мають тлумачитись проти сторони, що склала проект договору (кредитора), та на користь слабшої сторони (споживача).

Так, заявлений позичальником строк користування кредитом становить 20 днів (що міститься як у заявці на кредит, так і довідці щодо дій позичальника).

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19).

Суд встановив, що звертаючись із даним позовом позивач, серед іншого, просить стягнути суму заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 23 270,78 грн.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість відповідача за кредитним договором становить 14 401,90 грн. та складається з 5 900,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8 501,90 грн. заборгованості за відсотками.

Своєю чергою, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за кредитним договором становить 29 170,78 грн. і складається з 5 900,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 23 270,78 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 у справі № 679/1103/23 зазначив, що сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (частина перша статті 613 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Окрім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18 якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на зазначене, враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за відсотками є непропорційно великою у порівнянні із сумою наданого кредиту, що суперечить принципам розумності й добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд вважає, що відповідач мав право нарахувати відсотки лише за 20 днів користування кредитом в сумі 2 348,20 грн., що відповідає змісту умов кредитування, про які заявлено позичальником.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача решти суми відсотків задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути суму сплаченого судового збору 684,94 грн., а також витрат на професійну правову допомогу у розмірі 1 979,28 пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №995737149 від 25 січня 2023 року, а саме заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 900,00 грн. і заборгованість за відсотками в розмірі 2 348,20 грн., усього на суму 8 248 (вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень 20 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 22 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, ідентифікацій код 43541163);

відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Дата складення повного судового рішення: 26 лютого 2026 року.

Суддя О.В. Попович