Ухвала суду № 134435379, 01.10.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2237/25

Провадження № 2-о/0203/12/2026

УХВАЛА

01 жовтня 2025 року у місті Дніпрі суддя Центрального районного суду міста Дніпра Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , в якій просить суд:

- встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказана у рішенні виконавчого комітету Кіровської районної у місті ради від 26.11.2004 №537 «Про зміну договору найму кв. АДРЕСА_1 » є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 року, цивільну справу №203/2237/25, провадження №2-о/0203/77/2025, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду та прийнята до розгляду 01.05.2025 року.

Ухвалою суду від 01.05.2025 року було відмовлено у відкритті окремого провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.09.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Центрального районного суду м.Дніпра від 01.05.2025 року про відмову у відкритті провадження було скасовано, направлено справу для продовження розгляду.

Суд, вивчивши матеріали заяви на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У свою чергу, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За правилами частини 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежене за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки. Заінтересовані особи мають матеріально-правову заінтересованість у справах окремого провадження у випадку, коли рішення суду створює, змінює або припиняє певні права чи обов`язки цих осіб.

Для забезпечення правильного і швидкого вирішення справи суд, з урахуванням конкретних її обставин, повинен вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі.

Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, права яких безпосередньо стосуються вирішення спору, залучаються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.

За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень статті 294 ЦПК України на заявника покладено обов`язок визначати коло заінтересованих осіб у справі.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі заявником.

Суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов`язується вирішити справу за тією заявою, що пред`явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній.

Таким чином, визначення заінтересованих осіб у справі окремого провадження є правом заявника, а встановлення належності сторін у справі є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Така правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 449/1352/15-ц).

Згідно з положеннями ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

З огляду на викладене вище, судом встановлено, що заява подана без дотримання вимог статтей 10, 175, 177, 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Проте, як зазначає у своїй постанові Дніпровський апеляційний суд, заявником невірно визначено коло учасників справи, адже ОСОБА_2 вказаний заінтересованою особою, тоді як вимоги заявника стосуються встановлення належності зазначеного рішення виконкому і йому ОСОБА_2 , не зазначено дійсної мети заявника при зверненні з цією заявою, яка містить в собі встановлення факту належності їй та її синові документу.

З огляду на викладене суд звертає увагу заявника на доцільності уточнення мети звернення до суду, яка полягає у встановленні належності їй та її сину ОСОБА_2 рішення виконкому Кіровської районної у міста ради від 26 листопада 2004 року №537 «Про зміну договору найму кв. АДРЕСА_1 », та в зв`язку з чим уточнити коло учасників справи.

В разі подання до суду заяви в новій редакції, заявнику необхідно надати суду її копії разом з додатками відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 10, 175, 177, 185, 260, 318, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.

Встановити заявнику п`ятиденний строк для усунення недоліків заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки заяви заявнику усунути шляхом надання суду:

- виправленої редакції заяви для суду та заінтересованих осіб з зазначенням: мети звернення до суду та встановленням кола учасників справи.

Суд роз`яснює заявнику, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Залишення заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва