Рішення № 134427475, 26.02.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/4709/25

Провадження 2/465/963/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Рудакова Д.І.,

за участю секретаря судових засідань Стефанишина О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ФІНКОМ ЮА», за участі третіх осіб: Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФІНКОМ ЮА», за участі третіх осіб: Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.11.2013 року Франківським районним судом м. Львова винесено заочне рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору та судові витрати в сумі 462 393 грн. 46 коп.

25.12.2013 року на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 22.11.2013 року видано виконавчий лист, а в подальшому постановою старшого державного виконавця Франківського ВДВС Львівського міського управління юстиції від 07.04.2014 відкрито виконавче провадження №42784696.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 18.12.2015 року вищевказане рішення скасовано в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

04.09.2012 року в межах виконавчого провадження №27815376 у справі №2-2830/10, описано та арештовано автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, власником якого є ОСОБА_3 , який придбаний за кредитні кошти згідно Кредитного договору №558/06-Ф. В подальшому вказаний автомобіль 23.12.2016 року реалізовано на електронних торгах за 237 920 грн. 14 коп.

Згідно листа управління Державної казначейської служби України від 24.04.2025 року проведено платіжне доручення №30 від 14.03.2017 року щодо перерахування коштів в сумі 201 436 грн. 98 коп. з рахунку Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області, отримувач ПАТ «Надра» та призначення платежу «Стягнення з ОСОБА_3 згідно в/п №42784696 (в/д №1326/8900/2012 від 25.12.2013р)»

В подальшому рішенням Франківського районного суду м.Львова від 26.11.2024 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №1326/8900/2012, виданий Франківським районним судом м.Львова від 25.12.2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 458952,45 грн. та судові витрати в розмірі 3441,00 грн. судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 462393 грн. 46 коп. в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .

Вказує, що за результати розгляду апеляційної скарги Львівський апеляційний суд ухвалив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі №1326/8900/2012 (провадження №2/465/1075/13), виданий Франківським районним судом м.Львова 25 грудня 2013 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору в розмірі 458 952,46 грн. та 3441 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, всього: 462393, 46 грн. щодо боржника ОСОБА_4 .

Зазначає, що 05.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено Договір відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №558/06-Ф від 17.07.2006 року, в подальшому 18.12.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено Договір відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04. Разом з тим, згідно Договору про відступлення права вимоги №01052025/Ф-Л від 01.05.2025 року укладеного між ТОВ «Брайт Інвестмент» та ТОВ «ФІНКОМ ЮА» до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №558/06-Ф від 17.07.2006 року.

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути із відповідача на її користь кошти у розмірі 290 249 грн. 28 коп., а саме: 201 436 грн. 98 коп. безпідставно стягнуті кошти за виконавчим листом; 18 129 грн. 33 коп. три відсотки річних; 70 682 грн. 97 коп. індекс інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив такі задоволити.

Позивачка будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явилася, однак у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ТОВ "ФІНКОМ ЮА" в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце такого, відзиву на позов, а також будь-яких інших клопотань до суду не подано.

Третя особа ОСОБА_4 та представник Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилися, незважаючи на те, що належним чином повідомлялися про час та місце проведення такого, а тому, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до наступних висновків.

22.11.2013 року Франківським районним судом м. Львова винесено заочне рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору та судові витрати в сумі 462 393 грн. 46 коп. та видано виконавчий лист №1326/8900/2012 від 25.12.2013 року.

Згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 18.12.2015 року рішення Франківського районного суду м.Львова від 22.11.2013 року скасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 26.11.2024 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №1326/8900/2012, виданий Франківським районним судом м.Львова від 25.12.2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 458952,45 грн. та судові витрати в розмірі 3441,00 грн. судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 462393 грн. 46 коп. в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .

20.03.2025 року постановою Львівського апеляційного суду у справі №465/4294/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, а ухвалу Франківського районного суду м.Львова в частині відмови ОСОБА_4 скасовано та ухвалено постанову, якою визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі №1326/8900/2012 (провадження №2/465/1075/13), виданий Франківським районним судом м.Львова 25 грудня 2013 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору в розмірі 458 952,46 грн. та 3441 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, всього: 462393, 46 грн. щодо боржника ОСОБА_4 .

Відповідно до відповіді начальника управління Державної Казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області 02-40-06/385 від 24.04.2025, з рахунку Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області перераховано кошти в сумі 201436,98 грн. на рахунок ПАТ «Надра» із призначенням платежу «Стягнення з ОСОБА_3 згідно в/п № НОМЕР_1 (в/д №1326/8900/2012 від 25.12.2013р)»

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.

Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17 та у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 757/42443/15-ц (провадження № 61-38890св18).

Отже, положення глави 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 432 ЦПК України, про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Таким чином, вразі визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, боржник має право у відповідності до статті 432 ЦПК України ставити перед судом, який видав виконавчий лист питання про повернення безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом.

Тобто, у даному випадку законом встановлено інший порядок повернення безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом, тобто звернення із заявою у порядку статті 432 ЦПК України, а не із позовом у порядку статті 1212 ЦК України.

Доказів того, що позивач реалізувала своє право на звернення до суду з відповідною заявою в порядку ст. 432 ЦПК України матеріали справи не містять, як і не містять доказів того, що позивачу відмовлено у задоволенні такої заяви.

Як визначено у ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі № 723/2196/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що вона не позбавлена права звернутися до суду з заявою про повернення безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом у порядку статті 432 ЦПК України.

За таких обставин не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат як такі, що є похідними від вимог про стягнення безпідставно набутих коштів.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому судові витрати по справі у вигляді судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 15, 16, 18, 1212 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 432 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ТОВ «ФІНКОМ ЮА», за участі третіх осіб: Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ «ФІНКОМ ЮА», код ЄДРПОУ 45269422, адреса: м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, 9, офіс 1.

Третя особа: Франківський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35009269, адреса: м. Львів, Конотопська, буд. 6.

Третя особа: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.І. Рудаков