Ухвала суду № 134426665, 26.02.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/408/26 1-кс/335/668/2026

26 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчої ОСОБА_6 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, що був накладений в межах кримінального провадження № 42024082010000102 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, що був накладений в межах кримінального провадження № 42024082010000102 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що у провадженні слідчого управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 42024082010000102 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

29.01.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.01.2026 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , в ході якого серед іншого, було виявлено та вилучено грошові кошти валютою долари США на загальну суму 50 тисяч доларів США, запечатані в спецпакет № WAR 1033271, які належать ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді від 16.02.2026 на вилучені грошові кошти ОСОБА_4 накладено арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

У клопотання заявник зазначає, що клопотання слідчого про арешт майна розглядалося за відсутності власника, а тому арешт на майно накладено передчасно та в подальшому у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Обґрунтовуючи доводи клопотання, заявник зазначає, що вилучені грошові кошти в сумі 50 тисяч доларів США не відповідають критеріям речового доказу, оскільки не були ані об`єктом, ані предметом кримінально протиправних дій, та мають цілком законне походження.

Напередодні проведення обшуку, ОСОБА_4 , у зв`язку з обладнанням квартири його сестри ОСОБА_7 металевим сейфом, передав їй для зберігання належні його родині накопичення, які мають походження від законної підприємницької діяльності. Зокрема, ФОП ОСОБА_4 за останній час отримав та задекларував наступні доходи: за 2016 - 776 758 грн., за 2020 - 607068 грн., за 2021 - 917764 грн., за 2022 - 318301, 66 грн., за 2023 - 879487, 38 грн., за 2024 - 1288622,93 грн., за 2025 - 998367,23 грн.

Безпосередньо під час обшуку ОСОБА_7 заявила про належність грошових коштів в сумі 50 тисяч доларів США, саме її брату ОСОБА_4 , зазначивши його номер телефону. Дана обставина була перевірена під час проведення обшуку. Грошові кошти, про які йде мова, зберігалися окремо від інших і належать ОСОБА_4 .

Посилаючись на зазначене заявник просить скасувати арешт з вказаних грошових коштів відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України.

В судовому засіданні представник власника/володільця майна - адвокат ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив про відсутність подальшої необхідності в утриманні вилучених грошових коштів стороною обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_5 та слідча ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що грошові кошти визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому відсутні підставі для скасування з них арешту.

Заслухавши у судовому засіданні доводи учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна(ч. 10 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:

- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;

- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Як слідує з матеріалів клопотання ОСОБА_7 участі у розгляді клопотання не приймав, а тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Відповідно до змісту клопотання, заявник вважає, що необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала, оскільки вилучені грошові кошти в сумі 50 тисяч доларів США не відповідають критеріям речового доказу, не були ані об`єктом, ані предметом кримінально протиправних дій, та мають цілком законне походження.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024082010000102 від 04.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 05 квітня 2022 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, у ОСОБА_8 , виник умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Так, ОСОБА_8 було вирішено, зокрема, що за отримання неправомірної вигоди від громадян вона буде здійснювати вплив на посадових осіб вищих навчальних закладів м.Запоріжжя, з метою прийняття останніми рішень щодо зарахування осіб призивного віку до віку до вищих навчальних закладів м. Запоріжжя на навчання, без необхідності фактичного відвідування закладів освіти.

Розуміючи неможливість реалізації свого злочинного умислу одноособово, ОСОБА_8 вирішила залучила до вчинення злочинів осіб, які мають між собою сталі тісні взаємовідносини, та які розділятимуть її інтереси та прагнутимуть до незаконного збагачення, а також мають зв`язки і вплив на посадових осіб вищих навчальних закладів м. Запоріжжя та можуть за вказівками ОСОБА_8 здійснювати вплив на них.

Задля цього, ОСОБА_8 , не пізніше 05 квітня 2022 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, повідомила про свій злочинний план директора ТОВ «РВК ВВВ» ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запропонувала йому взяти участь у вчиненні злочинів, направлених на отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищих навчальних закладів м. Запоріжжя, на що останній добровільно погодився.

Також, не пізніше 05 квітня 2022 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , повідомила про свій злочинний план співробітнику ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_8 запропонувала ОСОБА_10 взяти участь у вчиненні злочинів, направлених на отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищих навчальних закладів м.Запоріжжя, на що остання добровільно погодилася.

Після залучення до злочинної схеми ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . ОСОБА_8 затвердила з ними усі деталі плану, та дала вказівки, які вони повинні виконувати в процесі підготовки та вчинення злочинів задля досягнення єдиного результату - отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб.

Після чого, останні за попередньою змовою групою осіб почали вчиняти злочини на території м. Запоріжжя.

05.04.2022 року ОСОБА_8 , яка перебувала на території м. Запоріжжя, більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено, познайомилась з ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 який виявив бажання вступити до ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», який є особою призовного віку та підлягає мобілізації, з проханням влаштувати його до вище вказаного закладу на що остання погодилась та влаштувала ОСОБА_11 за спеціальністю «інженерне програмне забезпечення, код. 121», без фактичного відвідування вказаного закладу та здачі сесій та заліків за грошову винагороду з метою уникнення останнім призову на військову службу,

01.08.2023 року ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 на її мобільний номер НОМЕР_1 , та запита чи зможе вона допомогти щодо закриття боргів по здачі сесії, та отримання довідки ЄДЕБО форми №9. Так, ОСОБА_8 погодилась на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівників ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій». Після чого, 01.08.2023 ОСОБА_8 через додаток «Telegram» написала що за влив на посадових осіб ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» та успішну здачу сесії йому потрібно надати ОСОБА_8 грошову винагороду у сумі 15 600 грн., та скинула ОСОБА_11 банківську картку емітовану на її ім`я в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .

Того само дня ОСОБА_11 з власного рахунку однією транзакціями в сумі 15 600 грн. перевів кошти на банківську картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_8 за допомогою додатку «Telegram», повідомляє своєму знайомому ОСОБА_9 , який будучі обізнаною у злочинному плані щодо допомоги особам призивного віку ухилитися від призову та мобілізації про необхідність зв`язатися з ОСОБА_10 співробітницею ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 та повідомити останній про необхідність створення та видачу довідки ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_11 .. В свою чергу ОСОБА_10 будучи обізнаною у злочинному плані за вказівкою ОСОБА_8 підготувала довідку ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_11 та за вказівкою ОСОБА_8 оригінал вказаної довідки передала ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, в свою чергу отримавши за допомогою додатоку «Telegram» 15.10.2024 року та будучи обізнаним у злочинному плані на вказівку від ОСОБА_8 відправив вказану довідку компанією «Нова пошта» ОСОБА_11 .

Окрім цього, 17.09.2023 року ОСОБА_8 , яка перебувала на території м. Запоріжжя, більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено, на її мобільний номер НОМЕР_1 зателефонувала подруга ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 з номеру НОМЕР_4 та попросила допомогти своєму знайомому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є особою призовного віку та підлягає мобілізації, якого ОСОБА_8 в вересні 2022 року влаштувала на навчання до ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» науковий рівень бакалавр за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування, код. 281», без фактичного відвідування вказаного закладу та здачі сесій та заліків за грошову винагороду, з метою закриття боргів по здачі сесії, та написання дипломної роботи, рецензії, відгуків на диплом. Так, ОСОБА_8 повторно погодилась на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівників ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій». Після чого, 22.05.2024 ОСОБА_8 через додаток «Telegram» написав вже сам ОСОБА_13 з номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , та запитав коли буде готовий його дипломна робота, рецензії, відгуків на диплом, довідка з ЄДЕБО форми №9 та скільки це коштує, на що ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_13 , що за влив на посадових осіб ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» та успішну здачу сесії та захисту диплому йому потрібно надати ОСОБА_8 грошову винагороду у сумі 40 000 грн., після чого так само в переписці надала ОСОБА_13 банківську картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .

23.05.2024 року ОСОБА_13 з власного рахунку трьома транзакціями в сумі 20 000 грн., 10 000 грн. та 9999 грн. перевів кошти на банківську картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 .

Після чого, 27.06.2024 року ОСОБА_8 за допомогою додатку «Telegram», повідомляє своїй знайомій співробітнику ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» ОСОБА_10 , яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 про необхідність створення та видачу довідки ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_13 .. В свою чергу ОСОБА_10 , будучи обізнаною у злочинному плані за вказівкою ОСОБА_8 підготувала довідку ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_13 , та за вказівкою ОСОБА_8 оригінал вказаної довідки передала ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, в свою чергу отримавши за допомогою додатоку «Telegram» 15.10.2024 року та будучи обізнаним у злочинному плані щодо допомоги особам призивного віку ухилитися від призову та мобілізації, виконав вказівку від ОСОБА_8 про відправку вказаної довідки компанією «Нова пошта» ОСОБА_13 .

Також, не пізніше лютого 2022 року ОСОБА_8 , яка перебувала на території м. Запоріжжя, більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено, познайомилась з ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який виявив бажання вступити до ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», з проханням влаштувати його до вищевказаного закладу на що остання погодилась та влаштувала ОСОБА_14 за спеціальністю «фінанси, банківська справа та страхування, код. 072», без фактичного відвідування вказаного закладу та здачі сесій та заліків за грошову винагороду з метою уникнення останнім призову на військову службу,

27.06.2024 року ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_8 на її мобільний номер НОМЕР_1 , та запита чи зможе вона допомогти щодо закриття боргів по здачі сесії, та отримання довідки ЄДЕБО форми №9. Так, ОСОБА_8 повторно погодилась на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівників ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій».

Після чого, ОСОБА_8 за допомогою додатку «Telegram», повідомляє своєму знайомому ОСОБА_9 який будучи обізнаним у злочинному плані про необхідність зв`язатися з ОСОБА_10 співробітницею ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 та повідомити останній про необхідність створення та видачу довідки ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_14 .. В свою чергу ОСОБА_10 будучи обізнаною у злочинному плані щодо допомоги особам призивного віку ухилитися від призову та мобілізації, за вказівкою ОСОБА_8 підготувала довідку ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_14 та за вказівкою ОСОБА_8 оригінал вказаної довідки передала ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, в свою чергу отримавши за допомогою додатоку «Telegram» 15.10.2024 року та будучи обізнаним у злочинному плані виконав вказівку від ОСОБА_8 про відправку вказаної довідки компанією «Нова пошта» ОСОБА_14 .

29.01.2026 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомлено про підозри за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України.

29.01.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.01.2026 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено наступне:

1) Грошові кошти валютою долари США у кількості 122 купюри номіналом 100 доларів США здобуті злочинним шляхом за осіб які за грошову винагороду навчалися у вищих навчальних закладах без їх фактичного відвідування, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

2) Мобільний телефон марки Samsung у корпусі синього кольору на якому ймовірно мається переписка між фігурантами, з огляду на що вказаний мобільний телефон потребує додаткового огляду шляхом призначення компьютерно- технічної експертизи, оскільки є підстави вважати що вказаний телефон зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

3) Флеш-носій інформації «Toshiba» на якому маються документи щодо приймання, передачі гуманітарної допомоги в тому числі генераторів за гроші, та файли щодо осіб які за грошову винагороду навчалися у вищих навчальних закладах без їх фактичного відвідування, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

4) банківський чеки 4 штуки від 07.08.2025, 04.06.2025, 01.08.2024, 20.06.2024;

5) ноутбук марки «Acer» із зарядним пристроєм на якому маються документи щодо приймання, передачі гуманітарної допомоги в тому числі генераторів за гроші, та файли щодо осіб які за грошову винагороду навчалися у вищіх навчальних закладах без їх фактичного відвідування, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

6) 4 флеш носії інформації «Sandisk», «Transcend», «Sandisk», «Kingston» на якому маються документи щодо приймання, передачі гуманітарної допомоги в тому числі генераторів за гроші, та файли щодо осіб які за грошову винагороду навчалися у вищіх навчальних закладах без їх фактичного відвідування, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;;

7) Грошові кошти валютою долари США у кількості 500 купюр номіналом 100 доларів США здобуті злочинним шляхом за осіб які за грошову винагороду навчалися у вищих навчальних закладах без їх фактичного відвідування, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16.02.2026 було задоволене клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене під час вказаного обшуку, а саме накладено арешт на вказані предмети з метою збереження речових доказів.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, заявник адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , зазначив, що грошові кошти валютою долари США на загальну суму 50 тисяч доларів США, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , яка є рідною сестрою ОСОБА_4 , належать ОСОБА_4 .

Такі фактичні обставини заявник адвокат ОСОБА_3 пояснює тим, що напередодні проведення обшуку, ОСОБА_4 , у зв`язку з обладнанням квартири його сестри ОСОБА_7 металевим сейфом, передав їй для зберігання належні його родині накопичення, які мають походження від законної підприємницької діяльності.

Заявник зазначає, що безпосередньо під час обшуку ОСОБА_7 заявила слідчому про належність грошових коштів в сумі 50 тисяч доларів США, саме її брату ОСОБА_4 . Грошові кошти, про які йде мова, зберігалися в сейфі окремо від інших грошових коштів вилучених у ОСОБА_7 .

В свою чергу, слідча у судовому засіданні підтвердила наведені стороною власника майна доводи, проте, що ОСОБА_7 , яка перевіряється на причетність до вчинення злочинів у даному кримінальному провадженні, повідомляла слідчому проте, що грошові коштів в сумі 50 тисяч доларів США належать її брату ОСОБА_4 та передані їй на зберігання, а також підтвердила, що вказані грошові кошти зберігались окремо від інших, вилучених у ОСОБА_7 грошових коштів. Вказані обставини зафіксовано відеозаписом проведеним під час обшуку.

Стороною власника майна у судовому засіданні подано ряд документів щодо можливого походження вилучених грошових коштів та належність їх не ОСОБА_7 , а третій особі. Зокрема представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 зазначив, що вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 50 тисяч доларів США належать родині ОСОБА_4 , зокрема йому та його дружині ОСОБА_15 , вказані грошові кошти набуті на законних підставах. На підтвердження вказаних доводів надав суду податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за 2019-2025 роки, податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_15 за 2019-2025 роки, які свідчать про отримані та задекларовані останніми доходи.

Також, адвокат ОСОБА_3 звертає увагу на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є рідним братом та сестрою, на підтвердження чого надає свідоцтва про народження останніх.

Наведені стороною власника майна доводи щодо походження грошових коштів - доларів США у кількості 500 купюр номіналом 100 доларів США стороною обвинувачення під час судового засідання не спростовані в установленому законом порядку.

Крім того, як слідує з матеріалів клопотання арешт на грошові кошти долари США у кількості 500 купюр номіналом 100 доларів США, що вилучені у ОСОБА_7 під час обшуку, накладено з метою збереження речових доказів, оскільки остання перевірялась на причетність до вчинення кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні.

Разом з цим, на час вирішення клопотання сторони власника майна, ОСОБА_7 до цього часу підозра у даному кримінальному провадженні не пред`явлена, а тому на даний час відсутні підстави вважати, що грошові кошти - долари США у кількості 500 купюр номіналом 100 доларів США з яких ОСОБА_4 просить зняти арешт є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину.

На даному етапі слідчий суддя критично сприймає ймовірність існування запропонованих слідчим обставин щодо можливого отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, оскільки на їх підтвердження не надано жодних доказів чи розумних тверджень, відповідні відомості до ЄРДР не внесені.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Після вилучення та арешту, зазначених стороною власника майна грошових коштів, орган досудового розслідування, мав перевірити існування обставин щодо можливого отримання грошових коштів ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також перевірити доводи ОСОБА_7 щодо походження грошових коштів, а також з встановити наявність чи відсутність того, що вони мають значення для кримінального провадження та в подальшому можуть використовуватись як докази.

Під час судового розгляду клопотання стороною обвинувачення не надано доказів, що вилучені грошові кошти долари США у кількості 500 купюр номіналом 100 доларів США можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також, що вказані грошові кошти отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених в ході розгляду клопотання, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів на даному етапі не виправдовує подальшого утримання органом досудового розслідування вилучених грошових коштів доларів США у кількості 500 купюр номіналом 100 доларів США.

За таких обставин слідчий суддя погоджується з доводами заявника про те, що у продовженні існування арешту відпала потреба, а тому він підлягає скасуванню.

За змістом ст. 169 КПК України, скасування арешту є підставою для припинення тимчасового вилучення майна, а слідчий, прокурор після отримання судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Отже, обов`язок повернути майно, арешт якого скасований, є прямим обов`язком слідчого в силу закону, у зв`язку з чим закон не передбачає постановлення окремого судового рішення щодо цього.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 219, 284, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, що був накладений в межах кримінального провадження № 42024082010000102 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт у виді позбавленням власника (володільця) права на розпорядження та користування, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16.02.2026 у справі № 335/408/26 провадження № 1-кс/335/573/2026 у кримінальному провадженні № 42024082010000102 від 04.09.2024 на грошові кошти долари США у кількості 500 купюр номіналом 100 доларів США, що були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1