Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 309/1446/19
Провадження № 1-кп/307/912/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2026 рокум. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , їх захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Тячівського районного суду перебуває кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.3 ст. 190 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави. Клопотання обґрунтовує тим, що вході судового розгляду кримінального провадження вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі показами у суді потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , допитами свідків, дослідженими судом письмовими доказами (договорами купівлі-продажу нерухомого майна, Витягами з Державного реєстру правочинів, протоколами огляду предмету) та іншими письмовими доказами. Прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких і йому може бути обрано покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Також, на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України: можливість обвинуваченим переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Просить суд застосувати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід в виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 гривень.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу, у зв`язку з його необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що на розгляді в Тячівському районному суді перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні : перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії викладені вище.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Суд, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що на стадії досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід застосований не був, під час судового розгляду обвинувачений з"являвся на всі виклики, процесуальних порушень не допускав.
При вирішенні питання щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу в виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, суд, з врахуванням обставин цього провадження, виходить із завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів; фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність ризику, що вплинуло на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно обвинуваченого; обставин порушення обвинуваченим процесуального обов`язку, покладеного судом; презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу; ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин; співвідношенні ефективності запобіжних заходів у вигляді застави та тримання під вартою в контексті обставин цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження (стаття 177 КПК України).
Такі ризики закон пов`язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Враховуючи, що прокурор в судовому засіданні не довів обставин, достатніх для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до висновку, що взадоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.3 ст. 190 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 392 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.3 ст. 190 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 27 лютого 2026 року.
Суддя Тячівського
районного суду ОСОБА_1
Судове рішення № 134426252, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 23.02.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 309/1446/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: